30 вересня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2022 № 595 «Про внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 березня 2019 року № 118», який зареєстрований у Міністерстві юстиції від 16.09.2022 № 10 077/38413 (далі — зміни до Наказу 118/2019). Зміни, які вносяться цим наказом до Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів (наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 березня 2019 року № 118, зареєстрований у Міністерстві юстиції від 07 червня 2019 р. за № 593/33 564) (далі — Наказ 118/2019), є черговим кроком, що наближає молочний сектор України до вимог європейського законодавства. Для деяких операторів ринку ці зміни є частиною рутинних процедур, вже впроваджених у господарстві, для інших — це можливість удосконалити власне виробництво.

Обов'язок оператора ринку — виробляти безпечне молоко, яке відповідає допустимим рівням критеріїв, установлених Наказом 118/2019, шляхом забезпечення здоров'я тварин і персоналу, гігієни при доїнні та утриманні тварин, належного використання ветеринарних препаратів тощо. Через введення воєнного стану поетапні перехідні періоди, визначені Наказом 118/2019, було відтерміновано (наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.11.2022 № 889 «Про внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 березня 2019 року № 118» (зі змінами), див. табл. 1.

Таблиця 1.

Допустимі рівні критеріїв до молока сирого від корів

*За змінною середньою геометричною величиною за двомісячний період з частотою відбору зразків щонайменше 2 рази на місяць.

**За змінною середньою геометричною величиною за тримісячний період з частотою відбору зразків щонайменше 1 раз на місяць.

***Частота досліджень визначається оператором ринку.

****Визначаються скринінговими методами не рідше 1 разу на місяць, референтними методами — не рідше 1 разу на півроку.

Оператору ринку дозволяється запроваджувати власні вимоги до молочної сировини, які засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів і контролю у критичних точках та які містять показники і процедури, що еквівалентні та/або мають рівень вищий, ніж визначені вимогами Наказу 118/2019.

Змінами до Наказу 118/2019, у першу чергу, передбачено вдосконалення заходів щодо належної виробничої практики виробництва та обігу молока, що передбачають запровадження прозорої системи та простежуваності ведення записів та обміну даними про результати лабораторних досліджень (випробувань) з використанням інформаційно-комунікаційної системи компетентного органу (Молочний модуль, далі — ММ), яка дозволяє генерувати та аналізувати результати лабораторних досліджень, а також забезпечує ефективну взаємодію між операторами ринку та компетентним органом — Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі — Держпродспоживслужба). Реєстрація у ММ для операторів ринку є безкоштовною та проводиться адміністратором в територіальному органі Держпродспоживслужби.

ММ забезпечує наступні рішення для оператора ринку:

• реєстрація акту про відбір зразків;
• постійний доступ до результатів досліджень сирого молока;
• сповіщення про нові результати лабораторних досліджень молока;
• розрахунок змінної середньої геометричної величини ЗБЗ та КСК за необхідний період;
• сповіщення відповідальних інспекторів про результати лабораторних досліджень, що перевищують допустимі рівні (згідно з вимогами статті 40 Закону України № 2042-VIII від 18.05.2017 р.);
• дає змогу проводити статистичний аналіз результатів досліджень та відображає їх у формі графіків;
• сповіщає про затримання у графіку відбору зразків на регламентовані законодавством показники;
• надає можливість передавати результати своїх лабораторних досліджень третім особам (наприклад, молокопереробним підприємствам).

Тобто, дотримання законодавчих вимог щодо безпечності виробленого молока не потребує в цій частині інвестування додаткових фінансів та значно полегшує роботу оператору ринку.

Обов’язковою частиною будь-якої системи контролю є лабораторні стандарти якості та методи досліджень (випробувань). Законодавство вимагає проведення досліджень сирого молока на критерії, які є обов’язковими для контролю в уповноваженій компетентним органом за цим напрямком лабораторії. Така лабораторія повинна бути обов’язково акредитованою на відповідність вимогам стандарту ДСТУ ISO 17 025 та щороку брати участь у раундах професійного тестування за відповідними видами досліджень, які організовані референс-лабораторією або нерезидентом, акредитованим на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17 043:2017 (EN ISO/IEC 17 043:2010; ISO/IEC 17 043:2010, IDT). Тобто уповноважена лабораторія також повинна довести свою компетентність щодо виконання досліджень на визначені показники.

Змінами до Наказу 118/2019 встановлюються і референс-методи для перевірки відповідності молока на ЗБЗ (ДСТУ EN ISO 4833−1:2014 (EN ISO 4833−1:2013) «Мікробіологія харчового ланцюга. Горизонтальний метод підрахунку мікроорганізмів. Частина 1. Підрахунок колоній за температури 30 °C методом розливу по чашках») та КСК (ДСТУ ISO 13 366−1/IDF 148−1:2014 (ISO 13 366−1:2008/IDF 148−1:2008, ISO 13 366−1:2008/Cor 1:2009, IDT)). Такі методи є науково-обґрунтованими та розробляються органами зі стандартизації, наприклад, ISO (Міжнародна організація стандартів), альтернативні ж методи, у тому числі інструментальні, можуть використовуватися лабораторіями, але вони повинні бути підтверджені акредитованими міжнародними організаціями, наприклад, такими як AOAC International (Асоціація офіційних агрохіміків), та бути валідованими до зазначеного референтного методу у випробувальній лабораторії відповідно до протоколу, прийнятого на національному або міжнародному рівні. Стандартизовані методи забезпечують необхідну чутливість та специфічність методу за умови чіткого дотримання всіх етапів проведення досліджень.

Важливим критерієм безпечності молока є відсутність залишків антибіотиків та інших інгібуючих речовин, щодо вмісту яких установлено законодавчі обмеження та/або кількість яких не повинна перевищувати максимально допустимі рівні, регламентовані законодавством, тобто — впроваджені оператором ринку процедури мають забезпечити, щоб сире молоко не використовували для виробництва харчових продуктів, якщо воно містить залишки таких речовин.

Частота відбору зразків і проведення досліджень за цими критеріями визначається оператором ринку на рівні господарства або групи господарств. Така частота не може бути нижчою, ніж передбачена чинним законодавством.

Змінами до Наказу 118/2019 встановлюється мінімальна періодичність досліджень на виявлення залишків ветеринарних препаратів та інгібіторів: не рідше одного разу на місяць скринінговими методами (методи, які використовуються для виявлення речовини або класу речовин на нижчому рівні, аніж встановлений максимально допустимий рівень, щоб виявити найменші залишки цих речовин в молоці) та не рідше одного разу на півроку референтними методами (методи, які повинні надавати інформацію про структурний хімічний склад речовини, її чітку ідентифікацію та кількісне визначення).

У разі виявлення в молоці залишків антибіотиків та інших інгібуючих речовин обіг такого молока чи молозива забороняється. Слід пам’ятати, що частота повинна встановлюватися таким чином, щоб забезпечити достовірність інформації і, як мінімум, забезпечити коригувальні дії у випадку, якщо за результатами досліджень виявлено відхилення, щоб потенційно небезпечні харчові продукти/сировина, виготовлені за період з останнього позитивного результату моніторингу, не вийшли за межі контролю оператора ринку.

Крім того, змінами до наказу 118/2019 деталізуються вимоги щодо поводження з молоком, яке не відповідає допустимим рівням критеріїв щодо ЗБЗ та КСК. На відміну від молока, яке містить залишки ветеринарних препаратів і яке суворо забороняється вводити в обіг, сире молоко, яке не відповідає допустимим рівням критеріїв, критерії щодо ЗБЗ та КСК може бути використано для виготовлення сирів з періодом дозрівання не менше, ніж 60 днів, та молочних продуктів, вироблених з таких сирів.

Детальніше із Стандартними операційними процедурами щодо відбору зразків сирого молока для визначення ЗБЗ та КСК та порядком дій державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів та уповноважених осіб у випадку повідомлень в інформаційно-комунікаційній системі Держпродспоживслужби про невідповідність сирого молока допустимим рівням критеріїв щодо ЗБЗ та КСК можна ознайомитись на офіційному вебсайті компетентного органу за посиланнями https://dpss.gov.ua/mizhnarodne-spivrobitnictv/veterinariya-ta-bezpechnist/standartni-operacijni-proceduri та https://dpss.gov.ua/storage/app/sites/12/uploaded-files/Untitled.pdf.

Важливо, щоб сьогодні кожен учасник ланцюга виробництва сирого молока розумів, що зміни до чинного законодавства, не встановлюють додаткові вимоги, а лише уніфікують та деталізують чинні: виробник несе відповідальність за виробництво безпечного та належної якості молока; делегат відбору зразків проводить якісний відбір репрезентативних зразків сирого молока; уповноважена лабораторія гарантує достовірність результатів досліджень (випробувань) молока на показники якості та безпечності; компетентний орган забезпечує якісний прозорий ризик-орієнтований державний контроль щодо здоров’я та благополуччя тварин, дотримання оператором ринку вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів.

В умовах військового стану всі матеріали журналу оперативно й повністю публікуються на сайті www.milkua.info. Передплатникам надаватимемо ПДФ-версію кожного номера. Всі охочі мати добірку матеріалів під рукою, можуть отримати вільний доступ до онлайн-версії. Через труднощі з друком і доставкою паперовий варіант журналу найближчим часом не плануємо, але повернемось до нього при першій слушній нагоді.