Підбиваючи підсумки 2023-го, слід пам’ятати, що 10 із 24 областей України, що були уражені війною чи й досі знаходяться в окупації, виробляли 42% молока-сировини. Особливою стійкістю відзначаються господарства поблизу лінії розмежування та активних бойових дій, зокрема Харківської та Херсонської областей, які були під окупацією понад півроку, а частина досі не звільнена повністю. Для них 2023 рік був дуже важким у плані безпекових загроз — через постійні прильоти, руйнування інфраструктури тощо. Ці підприємства продовжують втрачати худобу і мають проблеми із формуванням кормової бази.

Як наслідок, фіксується скорочення кількості корів як у промисловому, так і в присадибному секторах. Станом на 1 грудня 2023-го на МТФ утримувалось 381,5 тис. корів (-11,5% або -43,6 тис. від початку війни), у присадибних господарствах 920,5 тис. (-24% або -220,7 тис.). При цьому найбільшими темпами меншає поголів'я в присадибних господарствах (див. графіки 1 і 2).

Графік 1.

Динаміка поголів'я корів у с.-г. підприємствах, тис. гол.

*Області, по яких немає даних через бойові дії.

Джерело: аналітичний відділ АВМ на основі оціночних даних ДССУ.

Графік 2.

Динаміка поголів'я корів, що утримуються в господарствах населення, тис. гол.

*Області, по яких немає даних через бойові дії.

Джерело: аналітичний відділ АВМ на основі оціночних даних ДССУ.

За попередніми розрахунками ДССУ, від початку повномасштабного вторгнення галузь втратила понад 43 тис. корів промислового стада. Згідно інформації, яку АВМ отримує з регіонів, ця цифра вже перевищує 50 тис. корів. Ушкоджено або повністю знищено понад 100 молочнотоварних ферм.

Попри загальне падіння виробництва молока всіма категоріями господарств за 11 місяців 2023 року (-1% або 6,81 млн. т), промисловий сектор демонструє зростання порівняно з аналогічним періодом 2022- го — плюс 6,6% (2,56 млн. т). Утім йдеться не про нарощення обсягів виробництва молока, а про відновлення — фактично до довоєнного рівня (графік 3). Важливо, що таке відновлення відбувається на фоні подальшого скорочення поголів'я у промисловому секторі. Це є свідченням того, що підприємства на відносно безпечніших територіях продовжують інвестувати у технологічність та менеджмент і підвищують продуктивність.

Графік 3.

Динаміка виробництва молока, тис. т

Джерело: аналітичний відділ АВМ на основі оціночних даних ДССУ.

Саме завдяки нарощенню виробництва на МТФ центральних і західних областей України, за попередніми оцінками, у 2023 році на переробку буде поставлено 2,93 млн. т молока (графік 4).

Графік 4.

Динаміка поставок молока на переробку, млн. т

*Прогноз.

Джерело: Інфагро.

Тим часом для присадибного сектору повномасштабне вторгнення стало додатковим каталізатором для скорочення поголів'я корів. Відтак і частка присадибного молока у структурі зданого на переробку стрімко зменшується. Цей тренд набуває незворотного характеру: за оцінками експертів, при наявних темпах скорочення вже до 2025- 2026 року присадибні господарства повністю припинять поставляти молоко на промислову переробку.

Додатковий фактор — євроінтеграційні вимоги до молока, що надходить на промислову переробку (зокрема щодо екологічності виробництва та добробуту тварин), які в умовах мікровиробництва виконати вкрай складно. Відповідно, замістити це молоко у харчовій переробці можна винятково за рахунок збільшення як поголів'я, так і продуктивності на промислових фермах.

Згідно попередніх оцінок експертів переробної галузі, до 2030-го року потреба заводів у сировині може подвоїтися, тому за приблизними розрахунками, для забезпечення зростаючого попиту промислове стадо корів необхідно збільшити удвічі.

Оцінка втрат

Аграрний сектор України зазнає колосальних втрат через війну, тому що сільськогосподарські підприємства та інфраструктура залишаються об'єктами навмисних атак окупантів. Для відновлення втрат тільки перших 12 місяців війни знадобиться щонайменше 29,7 млрд. дол., і це без урахування наслідків підриву Каховської ГЕС.

За оцінками Київської школи економіки, лише за рік війни — з лютого 2022-го по лютий 2023-го — загальні втрати у тваринництві сягнули 1,7 млрд. дол. (діаграма 1). При цьому молочна галузь постраждала чи не найбільше з-поміж інших через втрату поголів'я, приміщень, техніки й обладнання, потужностей з переробки (понад 50 переробних заводів).

Діаграма 1.

Структура втрат тваринництва за рік війни (загальна сума втрат 1,7 млрд. дол.)

Джерело: Київська школа економіки.

Для господарств, що знаходяться у прифронтових регіонах, виклики і небезпеки залишаються, зокрема:

• порушена логістика і втрата сировинно-збутових ланцюжків;
• втрата ресурсів (тварини, приміщення, с.-г. техніка тощо);
• брак виробничих ресурсів: кормів, ветпрепаратів, племматеріалу тощо;
• втрата врожаю грубих кормів і зернових;
• втрата фінансово-управлінської документації;
• зростання собівартості вирощування кормів і неможливість їх заготовити, у тому числі через замінованість с.-г. угідь; на 1 червня 2023 року замінованими або контамінованими вибухонебезпечними предметами залишались понад 30% території України, з яких, за словами голови Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду, понад 5 млн. га земель с.-г. призначення; на 1 листопада 2023 року, за даними Мінекономіки, було повернуто до господарської експлуатації 170 із 470 тис. га, які були включені до чотирирічного плану пріоритетного обстеження і розмінування.

Практично всі без винятку підприємства, навіть у відносно безпечних регіонах, стикаються з проблемами нестачі обігових коштів, зростання собівартості вирощування кормів, заблокування експорту племінної і товарної худоби, втрат кадрів через мобілізацію та вимушену міграцію.

В окупованих регіонах господарства потерпають від крадіжок техніки та зерна загарбниками, вимушеної ліквідації стада чи його частини через нестачу кормів, тиску і прямої фізичної розправи, примусу до перереєстрації у рф, значних перебоїв чи повної відсутності електроенергії, мобільного та інтернет-зв'язку.

Більше інформації читайте в друкованій версії журналу «Молоко і ферма» № 6/23 в матеріалі «Конкурентність, безпечність, ефективність та екологічність: виклики та перспективи молочної галузі України і світу», де проаналізовано ситуацію, яка розгорталась на молочних ринках України та світу останні кілька років, зокрема й з урахуванням локальних та глобальних змін, викликаних повномасштабним вторгненням ерефії, щоб зрозуміти перспективи національної молочної галузі. Де наші слабкі місця і точки росту? Як забезпечити власного споживача і чи знайдеться місце для української молочки на світовій арені? Євровектор, високі екологічні та безпекові вимоги до ферм та сировини — шанс чи виклик? Чи варто взагалі українським фермерам нарощувати обсяги поголів'я і молока?

У 2023 році плануємо випуск шести номерів — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Повернулись до друкованого формату, надаємо можливість оформити передплату на електронну версію, частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 або 068 994 40 30 (Viber).