молоко,
кози
Від кози до сиру — це просто
Чи насправді простий шлях від кози до сиру в українських умовах?
Своїми досвідом і баченням під час ІІ Міжнародної конференції з козівництва, що почала свою роботу в Києві вчора, поділились власник ФГ «Тетяна 2011» Василь Цвик, менеджер по роботі з ключовими клієнтами напрямку «Кози-вівці» компанії ДеЛаваль Юрій Грінченко та Василь Туринський, професор НУБіП.
Василь Цвик розповів про те, чого вдалось досягти в господарстві трохи більше як за рік роботи козиної ферми. Досвід невеликий, але цього часу було достатньо, щоб сформувати основні фактори, на яких має базуватись робота:
- Утримання тварин
- Генетика
- Раціони й годівля
- Автоматизоване доїння й персонал
- Рух молока: охолодження й зберігання
- Транспортування молока
- Переробка
Господарство обрало шлях реконструкції старих приміщень і створення максимально комфортних умов для утримання: вентиляція, освітлення, дизайн секцій. Усіх тварин було завезено з Франції. Перші окоти отримали в березні, надій кіз у першу лактацію становить 4 л на добу.
З доїльної зали молоко одразу від тварини по молокопроводу потрапляє в танк-охолоджувач. Мають власний переробний комплекс потужністю 7,5 тонн молока на добу. Розроблена власна торгова марка. Виробляють молоко козине пастеризоване з різним вмістом жиру, кефір, біфідойогурт звичайний і з різними смаками, а також сметану.
Щоб отримати те, що сьогодні має ферма, її власнику довелось чимало поподорожувати по світу, зібрати елементи технологій, які треба було об'єднати в єдину модель, яка б працювала в Україні, здолати чимало бюрократичних перешкод і недолугості законодавства.
Юрій Грінченко повідомив, що за 6 років компанії ДеЛаваль вдалось реалізувати 9 проектів з виробництва козиного молока. Він наголосив, щоб досягти успіху, потрібно послідовно разом з професіоналами іти від ідеї до її втілення, починаючи з вибору ділянки під ферму, через реконструкцію чи нове будівництво, вибір потрібної породи, створення комфорту для тварин і правильне доїння, створення кормової бази і балансування раціонів, власну переробку і продаж якісного продукту. Цим шляхом ідуть українські фемери-козівники.
Більше про міжнародний та український досвід реалізації успішних проектів козиних ферм ми розповімо в жовтневому номері журналу «Молоко і ферма», і нагадаємо, що сьогодні другий день конференції — тур до ФГ «Тетяна 2011» (Згурівський р-н Київської обл.) з екскурсією по виробництву і дегустацією продукції.
Також ви маєте змогу переглянути онлайн-трансляцію екскурсії по господарству за посиланням
milkUa.Info