корова,
доїння,
новотільна корова,
поживні речовини
У першу чергу слід забезпечити поживні потреби новотільних і корів до 100 дня доїння — Лілія Іваноглу
Війна внесла свої корективи в стратегію годівлі на молочних фермах. Господарства змінювали раціони залежно від запасів заготовлених і покупних кормів, можливості здавати молоко на переробку. Підлаштовувались під умови, в яких опинилися і практично всі були змушені зменшувати продуктивність корів. Експерт Консультаційного центру Асоціації виробників молока (КЦ АВМ) Лілія Іваноглу поділилася висновками і порадами організації годівлі, які варто взяти на замітку.
«Зараз у багатьох ситуація із кормозабезпеченням залишається непростою. На мою думку, покупні білкові корми, добавки і премікси треба приберегти для новотільних і корів ранньої лактації — до 100 дня доїння. Якщо є потреба в зменшенні продуктивності, то насамперед це треба робити у низькопродуктивних і корів після 150−200 дня доїння. Вони й так зменшують надій. А корови після отелення і до 100 дня доїння дуже вразливі і чутливі до зміни раціону, до зниження його поживності. В цьому плані їх варто підтримати. Якщо є можливість, цих корів слід першочергово забезпечувати всіма необхідними кормами», — говорить Лілія Анатоліївна.
Такий підхід виправданий, бо саме корови в період роздою фізіологічно спроможні нарощувати продуктивність. Якщо до 100-го дня доїння продуктивність зменшувалась, то після того складно її відновити. Корови додадуть 3−5 л молока, але до попереднього рівня продуктивності не повернуться.
Однак деякі господарства просто не мали можливості діяти в рамках такої стратегії. «Наприклад, Українська молочна компанія (Київська обл.), де добовий надій у високопродуктивних групах становив 35 л на корову, була змушена потроху зменшувати молочну продуктивність в усіх технологічних групах і перейти на дворазове доїння, бо не було покупців молока, не було білкових кормів. З валового добового надою 132 т опустились нижче 90 т. Господарство пішло цим шляхом, бо для дійного стада понад три тисячі корів іншу альтернативу не можна було обрати, — розповідає Лілія Анатоліївна. — Колись в УМК вже був досвід зниження продуктивності. Потім 3−4 місяці її „розкачували“. Підняти продуктивність ми тоді могли тільки в новотільних корів і до 100 дня доїння. Ці корови ще спроможні збільшувати її. А що ж отримаємо, якщо їм з самого початку давати обмежений раціон, розрахований на 20 л молока?»
Коровам після 150 дня доїння можна зменшувати продуктивність і перейти на 2-разове доїння, а пізній сухостій взагалі перевести на солому.
«Часто виникало та й зараз виникає питання, як запустити корів без антибіотиків. Можна обійтись без антибіотиків (зробити посилання на статтю Ханєєва). Давайте їм солому, трохи силосу і вони самостійно запустяться. А тоді вже, як корова розтелилась, її необхідно забезпечити поживним раціоном і планувати продуктивність. Бачимо, що корова додає молоко, „оплачує“ корм молоком, додаємо білкові корми. Звісно, це можна порадити господарствам, які мають запаси таких кормів», — зазначає консультант.
Дуже складна ситуація була в господарствах окупованих регіонів. «Наприклад, „Червоний маяк“ (Чернігівська обл.) зменшив продуктивність з 28 до 13−14 л на дійну корову. Вони підніматимуть її, але поступово. Продуктивність у всіх господарствах, які були в окупації, наполовину знизилась. В багатьох випадках ситуацію рятували якісно заготовлені грубі корми», — додає Лілія Іваноглу.
Експерт поділилася досвідом організації годівлі ще одного господарства Чернігівської області — ТОВ «Куковицьке», яке також було в окупації: «Мені сподобалось їхнє рішення. Підприємство взагалі не могло здавати молоко на переробку. Було вирішено ввести молоко в раціон. В результаті ферма втратила не більше 2 л надою. Молоко додавали в раціон замість води, а кількість обраховували так, щоб забезпечити належну його вологість — 55%. Тому різним групам згодовували різну кількість молока. Завдяки цьому корів забезпечували протеїном».
За словами Лілії Анатоліївни, коровам з високим генетичним потенціалом продуктивності складно різко її зменшити, а потім підняти. Голштини збавляють продуктивність поступово і гірше переносять зміни в раціоні порівняно з сименталами, наприклад.
Зараз насамперед треба зберегти молочну галузь навіть попри тимчасову відсутність прибутку. «Якщо ми зараз скоротимо поголів'я ВРХ, його буде дуже важко відновлювати. Поки теличка стане коровою, пройде не менше року. Зменшуючи вартість раціону, ми намагаємось втримати прибутковість. Разом з тим, збіднюючи раціон, скорочуємо молочну продуктивність корів. Усе напряму взаємопов'язано. Звісно, має бути якась межа беззбиткового ведення господарства. Ситуація надзвичайно складна, але ми не можемо залишити в занепаді молочну галузь. Якщо в нас не буде ще й молока, то що тоді? Потрібно працювати і готуватися до заготівлі кормів».
milkUa.Info