Є чимало прикладів того, як нутриціоністи намагаються мінімізувати мобілізацію жиру. Наприклад, істотно знизити мобілізацію жиру й рівень НЕЖК в крові допоможе введення ніацину в кров’яну судину (Yuan et al., 2012). Можна також використати хром, щоб підвищити інсулінову чутливість жирових тканин (McNamara and Valdez, 2005). Інсулін — це гормон, що пригнічує мобілізацію жиру. Інсулінову реакцію ще можна активувати, забезпечивши тварин глюкогенними попередниками (наприклад, пропіонат кальцію, пропіленгліколь, гліцерин та ін.). Ефективним методом зменшення мобілізації жиру після отелення стало й згодовування раціонів з контрольованим умістом енергії («саме в раз»-раціон) під час сухостійного періоду (Janovicketal., 2011). Завдяки цьому, найімовірніше, міняється «філософія» корови, а її жирові тканини стають більш чутливими до інсуліну.

З історії питання

У попередній статті з розвінчування міфів транзитного періоду («Молоко і ферма» № 1, лютий 2019) ми обговорювали особливості мобілізації жиру в корів і дуже поширену думку, що підвищений уміст неестерифікованих жирних кислот (НЕЖК) у крові та пов'язаний з цим підвищений рівень бета-гідроксимасляної кислоти (БГМК) — це погано для корови. Ми спростували твердження і пояснили, що НЕЖК і БГМК — це не обов’язково погано і що вони можуть підтримувати лактацію, адже є попередниками молочного жиру і джерелом енергії для синтезу молока.

Звісно, трапляються випадки, коли концентрація у крові НЕЖК (і БГМК, як результат часткового окислення НЕЖК в печінці) може підвищитись до такого рівня, при якому проявлятиметься негативний вплив на корів. Упродовж тривалого часу для вирішення проблеми використовувався підхід, коли застосовуються кормові добавки або терапія, покликані впливати на жирову тканину, щоб знизити мобілізацію жиру і надходження НЕЖК у кров і, відповідно, до печінки.

Схема 1. Традиційний підхід до управління мобілізацією жиру

При традиційному підході до управління мобілізацією жиру зменшується кількість поживних речовин, доступних у вимені для виробництва молока.

Розвінчування міфу. Найперший крок із контролю мобілізації жиру — це допомогти печінці справитись із підвищеним поглинанням НЕЖК, а не запобігти мобілізації жиру.

Бувають ситуації, коли пригнічення мобілізації жиру негативно впливає на продуктивність під час лактації, через те що знижується надходження поживних речовин до вимені (Janovick et al., 2010; Yuan et al., 2012); це буде темою наступної порції інформації щодо спростування міфів транзитного періоду. Доктор Джон Ньюбоулд чудово підсумував потенційно негативний бік традиційного підходу (Newbold, 2005):

«Можливо, обмеження надходження поживних речовин для зменшення мобілізації жирових запасів і потрібне, але це філософська проблема. Ми вивели корів з підвищеною здатністю мобілізувати запаси тіла як джерело поживних речовин для молочної продуктивності. Фермер уже заплатив за це генетику-селекціонеру — тепер ми збираємось просити його заплатити нутриціоністові працювати у зворотному напрямку? Неправильний пріоритет. Спочатку нам потрібно з’ясувати, що зробити, щоб допомогти печінці справитись із мобілізованими жирними кислотами, а не намагатись знизити кількість жирних кислот, що поставляються в печінку».

Геніальна концепція доктора Ньюбоулда стосовно пріоритетів із контролю мобілізації жиру показана на схемі 2, що суперечить підходові, зображеному на схемі 1. Суть його ідеї полягає в тому, щоб використати печінку і допомогти експортувати НЕЖК до молочної залози у формі ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛДНЩ), а не створювати запаси жиру в печінці чи трансформувати в бета-гідроксимасляну кислоту. Іншими словами, допомогти корові уникнути ожиріння печінки, кетозу й усіх інших пов’язаних з цим ускладнень.

Схема 2. Традиційний підхід до управління мобілізацією жиру удосконалений підхід до управління мобілізацією жиру

Додаючи до раціону захищений від розпаду в рубці холін, ви підтримуєте лактацію і не обмежуєте мобілізацію жиру, а поліпшуєте експорт жиру з печінки до вимені.

Що взяти до уваги

Перший крок із контролю мобілізації жиру — допомогти печінці! Єдина відома сполука, яка може посприяти цьому, — холін. Кормовий холін є незамінною поживною речовиною і, на жаль, легко розщеплюваною в рубці. Тому має згодовуватись у захищеній формі. Механізм дії холіну полягає в поліпшенні синтезу фосфатидилхоліну, який необхідний для побудови ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛДНЩ) й експорту жиру печінкою (Chandler et al., 2017). Численні дослідження показали, що добавка захищеного від розпаду в рубці холіну знижує накопичення жиру, коли сухостійні і транзитні корови переживають період інтенсивної мобілізації НЕЖК (Cooke et al., 2007; Zom et al., 2011; Elek et al., 2013).

Як вважає доктор Ньюбоулд, холін більше підтримує лактацію, аніж знижує надходження поживних речовин (НЕЖК і БГМК) до молочної залози. Два огляди експериментів, що проводились із транзитними коровами, продемонстрували, що з добавкою захищеного холіну добова молочна продуктивність зростала на 2,2 (13 досліджень, Grummer, 2012) чи 2,0 кг (Staples, неопубліковано, графік 1).

Графік 1. Узагальнена оцінка впливу на молочну продуктивність згодовування транзитним коровам захищеного холіну

ТОВ «Біохем-Україна»

Тел./факс: +380 4420624 07

E-пошта: ukraine@biochem.net

www.biochem.net/ua