Жодна суміш концкормів не є повноцінною заміною люцерні. Жуйним тваринам природніше споживання трави, ніж каші. Але по це далі. Спочатку варто розглянути суто економічну ситуацію.

Перш за все знайдемо відповідь на питання: «Скільки потрібно придбати концентратів, щоб замінити тонну люцернового силосу?». Для цього скористаємось корнуельською системою оцінки вартості поживних компонентів. Спочатку з трьох базових кормів визначимо вартість кілограма протеїну, кілограма цукру та крохмалю і кілограма перетравної клітковини.

Тепер оцінимо вартість цих компонентів в одній тонні люцернового силосу.

Собівартість люцернового силосу 2 500 грн за тонну. При цьому він містить поживних компонентів на суму 3310 грн. Щоб дати корові ту саму кількість поживних речовин, що міститься в тонні люцернового силосу, потрібно закупити соняшникового шроту, зерна кукурудзи та жому на суму 3 310 грн.

Зерно кукурудзи має ціну в 8,5 тис грн/т. Повна собівартість тони кукурудзи 4641 тис грн. При врожайності кукурудзи в 8 т/га, маємо (8,5−4641)*8 = 30 872 тис грн/га прибутку. За цю суму ми можемо придбати концентратів, що замінять 9,33 т люцернового силосу. Іншими словами, економічний сенс в закупівлі концентратів за виручку з зернової кукурудзи є лише в тому випадку, якщо за сезон ви отримаєте люцерни менше як 9,33 т з гектара в перерахунку на 40% сухої речовини. Зазвичай, таку врожайність можна отримати вже за перший укіс, а за сезон це цифра більше в 2−2,5 рази.

Тепер про те, чому суміш концентратів не може бути повноцінною заміною люцерновому силосу:

1. Люцерна — це не лише протеїн та енергія, а ще й структурна клітковина. Забираючи люцерну з раціону потрібно подбати про інші джерела структурності. Наприклад, збільшити частку сіна, яке в нашому кліматі складно заготовити в достатній кількості з високою якістю. Або кукурудзяний силос зробити більш структурним, заготовити шредледж з нарізкою 30−35 мм, для якого потрібно утримати оптимальні межі вологості, що складно з нашими посухами. Або ввести в раціон солому чи збільшити її частку, але вона містить багато лігніну і зменшуватиме добове споживання.
2. Протеїн — загальна назва, що об'єднує багато різних речовин. Протеїн з люцерни та з соняшника має різний амінокислотний склад. Еволюційно для утворення молока корові більше підходить протеїн з трави. Чим більше джерел протеїну в раціоні, тим кращим є автоматичний баланс амінокислот.
3. В рубці потрібно мати баланс між енергією та протеїном не лише в загальних числах, а й в швидкості доступності. Протеїн з трави має більшу швидкість розщеплюваності порівняно з протеїном з шротів. Зерно пшениці та ячменю балансують в часі протеїн з трави, тоді як зерно кукурудзи балансує протеїн з шротів. Заміна швидкого протеїну з трави, повільним протеїном з шротів, потребує симетричні зміни і в джерелах енергії раціону.