молоко,
фермер,
податки,
корова
Податкові обставини змушують молочні ферми закриватися
З відміною спецрежиму ПДВ для аграріїв податки значно зросли і, як наслідок, фермери змушені зменшувати поголів'я худоби.
«За довгу практику було всяке: господарство і процвітало, і просто жило, і виживало… А тепер вже й не знати, як назвати цю ситуацію. До ліпшого чомусь не йде, з кожним разом все гірше і гірше», — жаліється керівник ТОВ «Святець», що на Хмельниччині Василь Мастій.
Раніше його господарство було сильним. Тепер же воно нетипове для області. Фермер намагається втримати свої 5 га, на які зазіхають великі компанії. До цього додався ще фінансовий тиск з боку держави.
«Тільки подивіться, яка арифметика. От ми на фермах виробили молока на два мільйони гривень — рахую за теперішніми закупівельними цінами. І мусимо ж його продати. З цим теж проблеми немає — заготівельників і гукати не треба. Здавалося б, всім зробили добре. Але тут виходить, що за своє ж продане мусимо сплатити 380 тис. грн податку. Та де таке є? За часів Союзу колгоспам за здане молоко держава доплачувала. А тепер — ми їй?», — дивується фермер.
З одного боку, зміни в оподаткуванні мають позитивний результат — наповнення бюджету. Торік «Святець» сплатив майже сім млн грн податку. Цьогоріч сума збільшиться до 20 млн грн, про що урядовці повідомлять, як про успіх на виробництві.
Але тепер з восьми ферм у підприємства залишилось шість, через те, що дрібний молочний бізнес в Україні якщо не збитковий, то вкрай низькорентабельний. Фермер планує закривати ще одну-дві ферми, адже податкові обставини сильніші за бажання утримувати всі шість ферм.
Окрім збільшення податків, відмічається і зростання комунальних платежів.
«Чому за світло і газ повинні заплатити наперед? Якщо здаю молоко, то, буває, місяцями чекаємо на свої гроші. А за енергоносії спробуй не заплати авансом, то так без них і залишишся. Ну де тут логіка? І чому нікого в державі не цікавить існування такого хибного порядку?», — запитує Василь Мастій.
Ще одна фінансова проблема — це підвищення мінімальної заробітної платні. Фермер заявляє, що ніколи не економив на платні працівникам. Та в той же час багато робіт на селі мають тимчасовий або сезонний характер. Буває, що людина зайнята на роботі кілька днів на місяць, а їй потрібно виплатити 3200грн. Щодо обіцяних дотацій від Уряду, то фермер їх поки що не бачив і не знає чи отримає він щось взагалі. Адже малим господарствам зазвичай нічого не дістається.