Крім української кризи ми ще маємо найбільшу кризу у галузі молочного скотарства і молока в світі за останні 15 років. Із цим пов'язано і ембарго Росії на продукцію з країн ЄС, припинення закупівель Китаєм сухого молока. Ви знаєте, що ми втратили досить значний ринок збуту нашої продукції — РФ. Я вважаю, що слава Богу, що ми, нарешті, його втратили. Тепер ми будемо більш «ринкоорієнтованими». Із іншого боку, крім РФ ми втратили Крим, Донецьк, Луганськ. Купівельна спроможність у населення також падає. Тому говорити про те, що ростуть об'єми виробництва і об'єми споживання продукції в Україні, сьогодні не доводиться. Ми переживаємо непростий шлях.

Які бачимо виходи? Звичайно, шукати нові ринки. На сьогоднішній день молочний експорт досить активно розвивається. Повернулася торгова місія із Анголи, Гани, ПАР. Планується участь українських молочних компаній у виставці в Гонконзі. Ви знаєте, що за останній рік близько 12 наших підприємств отримали єврономери. За рахунок цього для нас тепер відкритий ринок Китаю. Але відкриття ринку не означає сьогодні, що вже завтра ми будемо постачати продукцію, оскільки треба знайти контрагента, партнерів. Тим не менше ми спробуємо проштовхнути продукцію.

Якщо говорити про вихід молока, сьогодні ситуація у нас надзвичайно важка, адже, у першу чергу, у нас немає ніякого зовнішнього фінансування. Виробництво молока — бізнес затратний (інвестиції становлять близько 10 тис. дол. на одне скотомісце із врахуванням тварини і землі на утримання й виробництво кормів). І отримати ці гроші український фермер не має де. Немає фінансування і будівництва молочних ферм сьогодні в Україні, на жаль, також немає. Тому ми якщо і розвиваємося, то тільки поступово.

Але тим не менше, найбільший доїльний зал Східної Європи («карусель» на 80 місць) уже запрацював в Україні цього року у Миколаївській області (Гарбузинський район). Тож, як кажуть, війна війною, а обід «за розкладом».

Як показує економічний аналіз Асоціації виробників молока, виробництво сировини збиткове. Скільки воно протягне, будучи збитковим, не знаю. Ми сподіваємося, що до кінця літа ситуація вирівняється і виробники матимуть справедливу ціну. Тому що сьогодні Україна має найнижчу ціну в світі за молоко екстра-класу. Всі наші переробники-партнери говорять про те, що треба дати галузі якість екстра-класу, але на нього гроші сьогодні не тратять.

Тому виробники молока в основному акцентують увагу на собівартості. Якщо вона буде меншою, ми ще зможемо виживати. Оскільки у собівартості виробництва літри молока 60% займають корми, треба починати із того, щоб у нас був якісний силос кукурудзи та якісний сінаж із 1 га. Ось ці дві речі записали у програму із розвитку членів Асоціації і, проаналізувавши роботу за півроку, вже побачили, що цього року будемо мати значно кращі корми ніж минулорічні і вони будуть значно меншої собівартості.

Крім того у нас є ряд інших заходів, які ми проводимо для того, щоб стабілізувати ситуацію для нашої молочної галузі. Учора була зустріч із міністром аграрної політики Тарасом Кутовим і попередньо ми домовилися про те, що треба розробити аграрний план закупівель. Треба «розвернути» Аграрний фонд до виробників молока, щоб він відновив закупки твердих сирів, масла, сухого молока. У цьому сезоні це зробити уже буде неможливо, але попередня домовленість у нас є, щоб у наступному було все добре.

Мінінфраструктури та Укравтодор видали наказ, згідно якого заборонили використання великогабаритного транспорту до 40 тонн з навантаженням більше 7 тонн на вісь протягом денного часу доби, з 8 ранку до 23 вечора. Це зроблено з бажанням нормалізувати навантаження на дороги, але ми не можемо нічого зробити з тим, що корів треба доїти в визначений час. Корова до ночі не чекатиме. А якщо ми довго зберігатимемо молоко та чекатимемо ночі, це сильно вплине на його собівартість та, в результаті, вплине на гаманці кінцевого споживача. Наприклад, у Франції обмеження по навантаженню не діє на транспорт з молоком та молочними продуктами. Це виняток на постійній основі. У Польщі ситуація така сама. Ми зверталися до Мінінфраструктури, але поки що питання не вирішене. Було декілька звернень від Європейської Бізнес Асоціації, у вівторок ми зустрічалися з представниками міністерства та державної компанії.

Нагадаймо, що минулого року виробників молока, як і решту тваринників, частково позбавили найсуттєвіщого інструменту державної підтримки — спецрежиму оподаткування ПДВ. З наступного року його хочуть взагалі відмінити. Якщо із наступного року не вдасться продовжити спецрежим ще хоча б на рік, щоб не допустити скачка цін, пропонується зберегти спецрежим ще хоча б до 2018.

Але, якщо не вдастся, аби компанії все ж таки мали якусь підтримку з боку держави, ми пропонуємо декілька взяємопов'язаних ініціатив. Перше, це введення мінімальної плати із 1 га. Якщо подивитися на тваринників, то у них навантаження на 1 га буде, для прикладу 1−2,5 тис. грн. А якщо подивимося на приваатників, які здають свою землю в оренду, і отримують готівку, то у них податкове навантаження 30 грн. Якщо ми подивимося на холдинги, то у них може бути 300 грн. У нас досить великий розрив. І у цьому плані, якщо будуть встановлені якісь мінімальні навантаження, які мають платити всі, то тваринницькі підприємства будуть конкурентнішими. Більше того, це вигідно державі, адже держава починає стимулювати аграріїв виробляти вищу додану вартість. Це власне наш інтерес, щоб кожен гектар приносив якомога більше коштів і продукції. А це наші зарплати, податки, експортна виручка і т. д.

По-друге, ми говоримо про передбачення програм пільгового кредитування для тваринництва. Чому саме для них? Бо саме у тваринників достатньо високі і довготермінові інвестиції. А ви знаєте, що кредитування коштує дорого і довготривалих кредитів отримати практично неможливо. Це працює як заборонна міра із точки зору розвитку і будівництва нових ферм. Тому отримання кредитів тваринниками суттєво змінить ситуацію.

Також у ВР внесено (фактично у минулому році, але, нарешті, проходить до прийняття у першому читанні) законопроект про «Молоковмісні продукти». Логіка проста — щоб продукти, що містять у собі рослинні жири (заміняючи молочний жир) мали чітке маркування на упаковці, щоб було написано «молоковмісний продукт» або, як зараз деякі переробники пропонують, «імітаційний» продукт. Такі ж написи повинні бути розміщені на прилавках і дані продукти повинні будуть розміщувати окремо від молочних продуктів. Логіка наступна: із одного боку це дозволить захистити споживачів, адже дуже часто люди не в змозі відрізнити продукти, зроблені із суттєвим вмістом рослинних жирів від натуральних. Із іншого боку це вигідно нам, як виробникам молока, і ми не соромимося про це говорити, адже це підвищить попит на молоко. Бо зараз частина цього попиту задовольняється не за рахунок молока, а за рахунок рослинних жирів. Цей законопроект одобрив антикорупційний комітет, комітет з Євроінтеграції, його підтримав аграрний комітет. Цього тижня ще підпишемо звернення до більшості аграрних асоціацій.

Можу ще сказати, що його автор, депутат Олександр Бакуменко (заступник голови аграрного комітету із питань аграрної політики), тому розраховуємо на його підтримку і таким чином додатково підтримаємо виробників молока.

agravery.com