На більшості молочнотоварних ферм кукурудзяний силос є основним джерелом грубого корму для корів. Звісно, є окремі ферми, де кукурудзяний силос використовують менше або й зовсім не згодовують, утім левова частка поживних речовин, отриманих із молока та сиру, бере початок десь на кукурудзяному полі. Добре це чи погано — питання не для цієї дискусії, але реальність саме така.

Кукурудзяний силос — це осно­ва для отримання енергії, пере­травної НДК та структурнос­ті загального змішаного раціону (табл. 1 і 2). Кожен з процесів у ланцюжку подій, по­чинаючи із вирощування і заго­тівлі силосної кукурудзи та закін­чуючи управлінням годівлею ВРХ, має значний вплив на якість заго­товленого силосу та кінцеву со­бівартість виробленої молочної продукції (ефективність молочно­товарного виробництва).

Таблиця 1.

Базові показники поживності кукурудзяного силосу

То як нам оцінити якість заго­товлених кормів і визначити шля­хи, що сприятимуть отриманню грубих кормів (зокрема кукуру­дзяного силосу) із високими по­казниками якості? Під час відбору проб для лабораторного аналізу якості заготовлених кормів (базо­ва вимога для складання раціону) фахівці Консультаційного центру Асоціації виробників молока (КЦ АВМ) проводять органолептичну оцінку якості основних кормів та відсотку цілих зерен у кукурудзя­ному силосі, загальному змішано­му раціоні (ЗЗР) та випорожнен­нях корів (фото 1 і 2).

Фото 1 і 2. Оцінка відсотка цілих зерен у загальному змішаному раціоні та випорожненнях корів.

Таблиця 2.

Цільові показники якості при оцінці фізичної структури кукурудзяного силосу

Наявність цілого, не подрібне­ного зерна кукурудзи, чи части­нок качана є тим показником, за допомогою якого ми можемо зро­бити перші висновки щодо якос­ті заготовленого корму та його поживної цінності. Неподрібне­не зерно кукурудзи призводить до зменшення якості і поживності заготовленого кукурудзяного си­лосу та збільшення кількості неперетравленого крохмалю.

Кілька опублікованих дослі­джень виявили кореляцію між умістом крохмалю у фекаліях і його засвоюваністю в травному тракті — від 0,73 до 0,94%, за­лежно від внутрішнього марке­ра, використаного в дослідженні (Ferraretto et al, 2013; Fredin et al, 20 141; Owens & Zinn, 2005).

Ще одне дослідження (Ferguson, 2010), проведене в Уні­верситеті штату Пенсильванія, показало, що збільшення частки фекального крохмалю на 1% було еквівалентне 0,324 кг втрачено­го молока. Тобто, покращення перетравності крохмалю й зни­ження його вмісту у фекаліях, на­приклад, з 10 до 9% додасть 0,3 кг молока.

Оцінка подрібнення зерна і перетравності крохмалю

Ключовим фактором, що впли­ватиме на перетравність крохма­лю під час заготівлі кукурудзяно­го силосу, є вибір оптимальних налаштувань і, забігаючи тро­хи наперед, типу корнкрекера. У США для контролю оцінки якос­ті роботи корнкрекера під час за­готівлі силосу, а також для одер­жання орієнтовного показника втрат крохмалю через недостат­ню якість подрібнення зерна ви­користовують оцінку ступеня по­дрібнення зерна кукурудзяного силосу (Corn Silage Processing Score, CSPS). За допомогою цього методу (фото 3 і 4), беручи за основу ступінь подріб­нення зерна, можна орієнтовно визначити, яка кількість крохма­лю перетравлюється в рубці.

Фото 3 і 4. У США для контролю перетравлюваності крохмалю використовують оцінку ступеня подрібнення зерна кукурудзяного силосу (Corn Silage Processing Score, CSPS).

Спочатку в лабораторії за до­помогою мокрого хімічного ана­лізу визначають вміст крохмалю у вихідній пробі. Потім пробу про­сіюють через сито з отворами ді­аметром 4,75 мм. Дрібні частки перетравлюються в рубці, великі — ні. Потім ще раз за допомогою мокрого хімічного аналізу вимі­рюють вміст крохмалю в дрібній просіяній фракції (з розміром час­ток менше 4,75 мм) та визнача­ють його частку в загальній кіль­кості крохмалю. Показник CSPS нижче 50% свідчить про низьку якість подрібнення зерна кукуру­дзи. Значення CSPS в межах 50- 70% є індикатором інтенсивного, проте недостатнього подрібнен­ня, в той час як показник в 70% і більше є ознакою оптимально­го подрібнення зерна кукурудзи.

Порівнюючи показники якості подрібнення зерна кукурудзяно­го силосу та відповідні рівні фе­кального крохмалю, ми бачимо певну тенденцію зменшення за­лишку крохмалю у фекаліях при вищому показнику подрібнення зерна (схема 1).

Схема 1.

Залишковий крохмаль залежно від якості подрібнення зерна

Примітка: Corn Silage Processing Score (CSPS) — показник якості подрібнення зерна кукурудзяного силосу.

Корнкрекери: моделі і налаштування

У більшості випадків неякісне подрібнення зерна в силосі зумов­лено нехтуванням технологією заготівлі кормів, зокрема непра­вильним налаштуванням корн­крекера або повною відмовою від його використання.

Для оцінки правильності на­лаштування корнкрекера та ви­значення якості роботи системи, необхідно відбирати проби на ви­ході з працюючого під повним за­вантаженням комбайна. Якщо з'ясується, що не всі зерна подріб­нено, то в першу чергу необхідно зменшити зазор між вальцями. Це дозволить збільшити інтенсив­ність подрібнення зерна.

Основне завдання корнкреке­рів полягає у роздробленні зерна кукурудзи і збільшенні доступнос­ті поживних речовин у рубці ко­рови (або ферментері біогазової установки). Практично у кожно­го великого виробника кормоз­биральних комбайнів в асорти­менті є щонайменше одна модель вальцевого подрібнювача зерна. Причому більшість компаній про­понують відразу кілька модифіка­цій (фото 5 і табли­ця 3). Результат роботи системи подрібнення залежить від діаме­трів вальців, кількості зубів, різни­ці частот обертання вальців і зазо­ру між ними.

Фото 5. Більшість виробників кормозбиральних компаній пропонують відразу кілька модифікацій корнкрекера.

Таблиця 3.

Модифікації корнкрекерів

Джерело: ammachinery.nl.

Який подрібнювач зерна обрати

Вальцеві подрібнювачі зерна (фото 6) зручні в експлуатації і добре підходять для робіт із заго­тівлі рослинної маси довжиною нарізки від 3 до 26 мм. Однак, якщо мова заходить про довшу фракцію при дуже високій вро­жайності, то в таких умовах валь­ці можуть стати стримувальним фактором для комбайна. Причи­на — обмежена площа контакту поверхні вальців і маси.

Фото 6. Вальцевий подрібнювач зерна.

Дисковий подрібнювач (фото 7) — конструктивно поді­бна система, яка складається із безлічі дисків, які перебувають у зачепленні та розподілені на двох валах. Подібна схема конструкції та принцип роботи мають одну значну перевагу: при тих само га­баритних розмірах, що і вальце­ва система, площа робочих повер­хонь у дисковому подрібнювачі значно більша — різниця до 310%.

Фото 7. Дисковий подрібнювач зерна.

Шредледж

Останні роки термін «шред­ледж» проник у наш лексикон. Варто зазначити, що саме поняття «шредледж» означає як зареє­стровану торгову марку, так і спо­сіб виробництва кукурудзяного силосу (фото 8 і 9). Сама техно­логія розроблялась у США протя­гом багатьох років. Основна мета — дати можливість тваринникам використовувати в годівлі силос із довгонарізаної маси — 26−30 мм.

Фото 8 і 9. Основна мета виробництва шредледжу — дати можливість тваринникам використовувати в годівлі силос із довгонарізаної маси — 26−30 мм.

Головна ідея заготівлі шредле­джу — суттєво підвищити вміст ефективної (або структурної) НДК в кукурудзяному силосі порівняно із «традиційним» силосом корот­кої нарізки, що позитивно впли­ває на роботу мікрофлори руб­ця, підвищує вміст жиру та білка в молоці на раціонах силосного типу, і дозволяє мінімізувати не­обхідність використання сінажу, сіна або соломи в раціонах.

Чому ми втрачаємо зерно?

У більшості випадків відпо­відь на питання доволі баналь­на — «економія» палива і часу на збирання. При зменшенні від­ стані між вальцями корнкреке­ра на 1 мм витрата палива двгуном комбайна може зрости до 0,07 л/тонну зібраної рослин­ної маси та скоротити пропускну здатність на 15 т/год.

Утім, це хибний шлях заоща­дити, адже втрачаємо в якості корму. Пересвідчитись у цьому допомогли розрахунки (за мето­дологією компанії Class), які ми провели в одному з молочних гос­подарств за підсумками заготівлі 2022 року, — і втрати перевищи­ли 3 млн. грн.

Таким чином, зазор між валь­цями має бути одночасно настіль­ки великим, наскільки можливо, і настільки малим, наскільки це потрібно.

Не існує «чарівних пігулок», на­томість існує винагорода за кро­пітку працю і аналіз лімітуючих факторів. Ґрунтовна оцінка якос­ті кормів та коректний вибір тех­ніки та обладнання для їх заготів­лі — це ті кроки, що необхідні не лише для визначення факторів, що лімітують ефективність молоч­ного скотарства, але й зменшен­ня їх впливу. І пам’ятаймо, частка кормів і витрат на годівлю займає 55−65% у структурі собівартості виробництва молока, тому саме заготівля якісних основних кор­мів і визначає в основному при­бутковість нашої ферми.

У 2023 році плануємо випуск шести номерів — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Повертаємось до друкованого формату, надаємо можливість оформити передплату на електронну версію, частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 або 068 994 40 30 (Viber).