Молоко і ферма
Кормозаготівля: те, що криється в деталях

 

ФЕРМА ВОЄННОГО ПЕРІОДУ


 

Заготівля кормів в умовах воєнного стану ускладнилася низкою факторів. Попри виклики потрібно створити достатню і якісну кормову базу для тварин. Директор ТОВ «АГ-БАГ-УКРАЇНА» Володимир Крутько та керівник Центру турботи про клієнта компанії Олександр Поліщук безпосередньо долучаються до заготівлі. В інтерв’ю вони розповіли, з чим цього сезону зіткнулися виробники молока і чому кормовиробництво має стати ефективним.

Володимир Крутько, директор ТОВ «АГ-БАГ-УКРАЇНА»

Олександр Поліщук, керівник Центру турботи

про клієнта ТОВ «АГ-БАГ-УКРАЇНА»

Молоко і ферма: Перший досвід заготівлі кормів у воєнний період — що змінилося і чи змінилося?

Володимир Крутько: Насамперед зросли ризики, особливо на початку сезону заготівлі. Не було впевненості, чи будуть відкриті кордони і працюватиме митниця, чи вчасно надходитимуть і будуть на складі товари. Через це багато аграріїв планували заготівельну кампанію заздалегідь і раніше звичного придбали все необхідне, щоб вона пройшла успішно.

Заготівля грубих кормів відбувається в умовах дефіциту і зростання цін на пальне та енергоресурси, відповідно здорожчала продукція, зокрема й нашої компанії. Фактично працюємо в умовах стресу, невизначеності та невпевненості в завтрашньому дні.

Зараз аграріям потрібно максимально оптимізувати виробничі процеси на підприємствах, і в кормозаготівлі ці можливості безмежні. При дорогій логістиці, високих цінах на добрива, дефіциті кадрів собівартість грубих кормів зросте на порядок. А деякі виробники молока й досі викидають 10−20% сінажу на смітник.

Олександр Поліщук: Важливо сказати про підвищення ціни або відсутність запасних частин до кормозаготівельної та іншої необхідної техніки, що також додає до собівартості корму. Цьогоріч деякі клієнти готові йти на збитки, купуючи лише найнеобхідніше, не витрачаючи кошти на зайве або на те, що може зачекати.

МІФ: Які настрої в господарствах різних частин країни?

О. П.: Зовсім недавно спілкуючись з партнером з Очакова Миколаївської області, поставив те саме питання і отримав відповідь: «Наше завдання — триматися і працювати, наскільки це можливо. Ми даємо людям роботу, утримуємо тваринницький комплекс, доїмо молоко. Буде добре, якщо вийдемо на мінімальні збитки у вирощуванні товарного зерна».

У регіонах, де ситуація досить складна, основне завдання — втриматися на плаву. В інших областях господарства повним ходом намагаються заготовити якомога більше якісних грубих кормів при найменших затратах.

Клієнти «АГ-БАГ-УКРАЇНА», які в 2022 році вирішили зробити «ставку» на якість корму в силосній траншеї і покращили процес трамбування за допомогою силосного котка.

 

МІФ: Часто доводиться виїжджати на підприємства?

О. П.: Менше порівняно з попередніми роками. Зараз виїзди цільові, для конкретної консультації чи супроводу, як наприклад, планування або розгляд можливості закладання сінажу в плівкові рукави. В такому разі спочатку оцінюємо стан майданчиків для заготівлі, спілкуємося з персоналом, рахуємо бюджет і обсяги маси, визначаємо терміни заготівлі. Потому допомагаємо закладати корм, контролюємо всі процеси. Такий практичний супровід результативніший для підприємства.

МІФ: З якими питаннями фермери звертаються сьогодні?

О. П.: Частину працівників сільськогосподарських підприємств призвано до лав ЗСУ, тому деякі ролі в господарствах змінилися. Консультуємо з питань кормозаготівлі працівників, які раніше були дотичні або зовсім не брали в ній участі. Нам приємно, що можемо швидко і, на наш погляд, ефективно включати їх в роботу і допомагати заготовити корм хорошої якості. До речі, онлайн-конференції набули широкої популярності. Для зустрічі не обов’язково їхати за 200 чи 500 кілометрів, можна провести презентацію і надіслати всі матеріали на електронну пошту. Звісно, якщо треба поїхати і «пощупати руками», то ми відвідуємо господарство.

МІФ: Чи змінилося у виробників молока ставлення до кормозаготівлі?

О. П.: Немає однозначної відповіді. Я б виділив дві категорії. Одні кажуть, що головне цей етап пережити, а далі — час покаже, тому роблять, як раніше чи як завжди, і готові до додаткових витрат. Інші вважають, що в такий складний час треба максимально відповідально і прискіпливо поставитися до кормозаготівлі, щоб зберегти кожну тонну корму, бо зайвих грошей нині немає. Тобто, фермери займають дві різні позиції: перечекати або шукати найефективніші рішення.

Кормозаготівля — це процес, який повторюється з року в рік. Є виробники молока, які удосконалюють технологію заготівлі, закуповують техніку, шукають нових постачальників. Однак є й такі, які не відходять від своєї «класичної» схеми, до якої звикли роками і яка їх влаштовує.

Наведу приклад підприємства на Черкащині, яке зуміло правильно зорієнтуватися в нинішніх умовах. Цьогоріч у них виникла потреба заготовити більше сінажу. Інспекція силосних ям показала, що вони не в найкращому стані. Порахували вартість і термін їх ремонту та заготівлі корму в полімерні рукави, можливі втрати в обох випадках, витрати на логістику і зійшлися на тому, що для господарства ефективніше, простіше, гнучкіше і надійніше закласти корм в рукави. Сінажна кампанія успішно закінчилася, господарство забезпечене сінажем до наступного року.

МІФ: Що порадите щодо кормозаготівлі в умовах обмеженості ресурсів?

В. К.: Якщо в господарстві стаціонарні силососховища в доброму стані, їх однозначно треба використовувати. Існують дуже важливі аспекти, які допомагають мінімізувати втрати.

Вкотре повторюю про роль умісту сухої речовини, довжини нарізки, чистоти під'їздів до силосної ями, якості трамбування. Зрештою саме ці, здавалося б, дрібні фактори приводять до успіху.

Часто фермери переймаються вибором консерванта, але він становить всього-на-всього 10% успіху, решта — названі фактори. Якісно затрамбовану зелену масу важливо накрити силосною плівкою. Деякі аграрії досі не використовують її, при цьому потім викидають 15−20% корму. Якщо порівняти вартість викинутого силосу чи сінажу з вартістю плівки, то це просто мізерна сума.

Полімерні рукави — це гнучкий інструмент в умовах невизначеності. При рішенні будувати нову силосну яма, слід враховувати, що амортизація має бути 20−25 років. Коли силосна траншея в поганому стані і немає впевненості в завтрашньому дні, поголів'я нарощується, а кормів не вистачає, тоді заготівля в рукави стає тимчасовим виходом.

Робочий процес заготівлі сінажу—2022, знятий оператором силосного преса на Полтавщині.

 

Скоро постане питання із сушінням товарного і фуражного зерна. Його собівартість зросте в рази через ціни на газ та дизельне пальне. Добре, якщо зерносушарка працює на соломі чи пелетах, які теж подорожчали. В цій ситуації рукави також є чарівною паличкою. Дехто вважає, що краще згодовувати сухе зерно. На нашу думку, волога плющена кукурудза краще перетравлюється і сприяє здоров’ю корови. Для годівлі її можна заготовляти одразу з поля з вологістю 30−35%.

Сьогодні ціни на кукурудзу, пивну дробину та шроти впали, що тимчасово полегшить ситуацію для тваринників. Але що буде завтра, як збирати урожай восени, ніхто не знає. Зараз є величезний попит на рукави для зберігання в тому числі сухої товарної кукурудзи. Тому для аграріїв, яким не вистачатиме потужностей для зберігання товарного зерна, це також буде вихід. Цьогоріч рукави будуть як ніколи актуальні.

МІФ: Як спланувати заготівлю грубих кормів і зерна, про що вже зараз треба подбати?

О. П.: Планувати слід заздалегідь. Найчастіше стикаємося з проблемою, коли аграрії думають, що сьогодні можна зателефонувати, а завтра ми приїдемо і допоможемо заготовити корми. Однак це неможливо, бо немає стільки одиниць техніки, щоб одразу задовольнити кожен запит фермера. Роботу техніки плануємо за місяць-два.

Якщо говорити про заготівлю кукурудзяного силосу чи корнажу, то ще достатньо часу. Планувати потрібно вже сьогодні. З наявністю чи замовленням полімерних рукавів або консервантів простіше, ніж зі спеціалізованою технікою. Силосних пресів не так багато на ринку, як і компаній, які надають послуги з пакування кормів в рукави. Їхню роботу треба планувати завчасно.

Корнаж — це ще складніший продукт для заготівлі. Тривалість його закладки залежить від погоди восени. У теплу і суху осінь закладання вологого зерна може тривати два тижні. Хто встиг, той зміг його законсервувати. Хто тільки думав про це, той запізнився.

Волога осінь збільшує тривалість заготівлі. Були випадки, коли ми закладали корнаж у грудні. Звісно, в такому разі це краща перспектива. Для закладки 500−1500 тонн корнажу треба «впіймати» погодне вікно. До заготівлі у вересні слід готуватися в липні. Ця справа загалом вимагає гнучкості: не можна спланувати день в день, бо погода може завадити, логістика підвести, зрештою з клієнтом можемо домовились про закладання 1 тис. тонн, а фактично може бути 1,2 тис. т, відповідно заготівля «розтягується» на 1−2 дні. Неможливо з сьогодні на завтра забезпечити швидку й ефективну закладку кормів у полімерні рукави.

В. К.: В нинішніх нестабільних умовах чим раніше сплануєш, тим краще. Ми телефонували клієнтам і радили заздалегідь готуватися до заготівлі через можливі проблеми. Хто не робив конкретних кроків, потім зіткнувся з дефіцитом товарів і техніки. Наші аграрії звикли жити «на вчора». Зараз так не можна, бо існують проблеми з запасними частинами, виробництво техніки розтягується в часі. Наприклад, виробництво обладнання для внесення органічних добрив однієї компанії планується за півтора року наперед.

Нічне фото. Волога плющена кукурудза в рукавах. Вінниччина.

 

МІФ: Наскільки важлива ефективність кормовиробництва в нинішніх умовах?

В. К.: Сьогодні рятує те, що ціни на молоко стабільні. Ціна на м’ясо впала вдвічі в кращому разі. Логістика, пальне, добрива, посівний матеріал зросли в ціні. Аграрії, які диверсифікували сільськогосподарський бізнес, перекривали потреби рослинництва за рахунок тваринництва і навпаки. В одні роки тваринництво приносило гарний прибуток, в інші рослинництво. Цьогоріч експорт зернових заблокований. Якщо господарства вийдуть «в нуль» в обох галузях, то буде добре.

Все дуже просто: той, хто оптимізує виробництво кормів, відшліфовує витрати, балансує раціони, той матиме мінімальні збитки або й невеликий прибуток. В господарствах, які будуть ставитися до кормозаготівлі, як раніше, ситуація може піти за найгіршим сценарієм. Ми не знаємо, наскільки затягнеться війна, але оптимізація дає більше часу втриматися на ринку і пройти ці складні часи з меншими втратами.

Якщо війна триватиме понад рік, гаряча фаза війни не закінчиться і порти не відкриються для експорту зерна, то сільське господарство в Україні чекають непрості часи. Деякі господарства залишать ринок.

Процентні ставки по кредитах також ускладнять життя українським фермерам. Національний банк підвищив облікову ставку до 25%. Під які відсотки комерційні банки видаватимуть кредити аграріям? Під 28−29% річних. Зрозуміло, що частина підприємств отримала пільгові кредити в травні, що дозволило їм провести посівну кампанію й утриматися.

МІФ: Господарства, які мають тваринництво, зможуть перепустити частину вирощеного зерна через молоко чи м'ясо?

В. К.: Ми тверезо дивимося на ситуацію. Наприклад, на фермі дають 4 кг кукурудзи на дійну корову на день. Уявімо, що поголів'я налічує 400 дійних корів. За рік можна згодувати близько 600 т кукурудзи (400x4x365=584 000). Ділимо цю цифру на мінімальну врожайність 7 т/га і виходить всього-на-всього 85 га. Коли аграрії планують посівну, то одразу частину площі закладають під кукурудзу на корм, а частину під товарне зерно. Ви аж ніяк миттєво не збільшите потреби тваринницького підрозділу в зерні. Збільшити поголів'я не просто, на це також потрібен ресурс.

МІФ: Поділіться досвідом виробництва молока на власній фермі.

В. К.: Чесно кажучи, рішення придбати ферму було спонтанне. На сьогодні маємо 450 голів ВРХ, з них 190 дійних корів.

Молочна ферма потребує великих інвестицій та достатнього земельного банку. Ми брали ферму фактично без землі. В цьому якраз і був великий виклик. Зараз потихенько нарощуємо кількість земель: частину орендуємо в сусідів, взяли в оренду сінокоси і невеликі паї. Потихеньку рухаємося і розвиваємося, але не так швидко, як хотілося б. В цій ситуації в нас немає другого крила — рослинництва. Не вистачає землі навіть для того, щоб забезпечити тварин білковими кормами. Відповідно, доводиться купувати більше шротів і пивної дробини, що збільшує собівартість виробництва.

Торік посіяли 25 га трави костриці тростяноподібної «Нутріфайбер» (NutriFibre). Затрати заклали в минулорічний бюджет і тільки в цьому році отримали перший укіс. Сіном більше-менш себе забезпечимо. Орендовані сінокоси декілька років викошували і вже бачимо результат нашої роботи — якісну траву і сіно.

Тваринництво — це такий бізнес, в якому не можна одномоментно налагодити всі процеси, повністю забезпечити кормовою базою, особливо без землі. Напевно завдяки нашій компетенції в кормозаготівлі ми вижили як виробники молока і не закрили ферму.

МІФ: Тобто, ферма не може існувати без землі?

В.К.: На мою думку, в Україні це неможливо. Не вірю в молочний бізнес без землі, бо в наших умовах він буде збитковий і не зможе існувати довго, рано чи пізно помре. Ферма без землі може заробляти тільки на ціні молока, собівартість виробництва якого без землі буде значно вища.

МІФ: Що варто додати на завершення?

В. К.: Будь-яка дрібниця має значення. Ми вирішуємо якісь глобальні питання, а якість кормів ховається в дрібницях, на яких будуються бізнес-процеси. Не врахувавши нюанси на початковому етапі, ви зіткнетеся з низкою невирішених проблем під час збору врожаю. Тоді не знаєш, за що хапатися, — техніка простоює, час втрачається. Тому важливо ще раз звернути увагу на деталі. Якщо ножі на комбайні погано наточені, нарізка зеленої маси буде неякісна, а відтак силос буде погано утрамбований, всередині буде більше повітря і корм псуватиметься. Крім цього, недогледіли і занесли бруд у яму чи погано накрили. Ці фактори накопичуються, отримуємо не той результат, який потрібно, а втрати зростають.

В сільському господарстві вік живи, вік учись і дурнем помреш. Ми готові максимально ділитися знаннями, щоб аграрії були успішні, бо самі в цьому зацікавлені. Варто вчитися, не боятися запитувати зайвий раз, намагатися налагодити процеси кормозаготівлі.

Розумію, що нині як ніколи складно, але все-таки ті речі, які можна змінити, необхідно змінювати. Потрібно робити те, що в наших силах і компетенції, і не завтра, а саме сьогодні, саме в цей непростий час.

О. П.: Скоріш за все, це навіть не коштує грошей. Зберіть працівників, навчіть або нагадайте вивчене, запросіть компетентні компанії для допомоги. Видумувати нічого не треба, технологія давно придумана, випробувана і перевірена. Нерідко під час першої зустрічі з клієнтами вони начебто все знають, а коли починаємо безпосередню роботу в господарстві, беруться за голову і на місці починаємо імпровізувати, шукати кращі рішення з того, що є. А можна було зробити значно краще. Тому рекомендую не повторювати одних і тих саме помилок. Інформації про кормозаготівлю достатньо, просто цьому треба приділити більше часу.

Всім без винятку раджу ретельніше обирати постачальників товарів. Аграріям важко зорієнтуватися, бо на ринку з’явилося багато нових компаній. Зокрема є ті, які роками продавали, наприклад, полімерні рукави, а є й такі, що перепрофілювались з іншого продукту. Дуже сумніваюся, що вони одразу стали компетентні в цьому. Для того, щоб розумітися в полімерних рукавах, треба щонайменше два сезони закладати в них корми і контролювати технологію.

Також з’явилися нові або ж дещо змінили свою роботу старі постачальники консервантів. Вони декларують, що достатньо вносити пів норми консерванта у сінаж, щоб зекономити на його вартості. Зі свого боку стверджуємо, що теоретично так можна робити, але тільки в тому випадку, коли на підприємстві відмінний менеджмент, всі процеси заготівлі сінажу налаштовано максимально чітко, а контроль технології постійний. Не можна економити на консерванті, якщо кульгають інші процеси. Працюйте з перевіреними компаніями, які крім товарів пропонують підтримку, консультацію і супровід.

 

ДОСЬЄ КОМПАНІЇ

«АГ-БАГ-УКРАЇНА» — компанія, яка з 2006 року допомагає українським тваринникам покращувати якість основних кормів для ВРХ, ставати ефективнішими у виробництві молока та зберіганні зернових.

Місія компанії — забезпечити розвиток та прибутковість бізнесу клієнта через впровадження оптимальних продуктів та технологій для підвищення ефективності у кормовиробництві, годівлі тварин і вирощуванні та зберіганні зерна.

У роботі «АГ-БАГ-УКРАЇНА» керується цінностями прозорості, інноваційності, командної роботи, клієнтоорієнтованості та операційної досконалості.

 


Адреса: вул. Київська, 4, м. Яготин, Україна 7 700

Телефони: 044 ‎499 7048, 045 755 1548

E-mail: info@ag-bag.ua

                                             Сайт: https://ag-bag.ua/


В умовах військового стану всі матеріали журналу оперативно й повністю публікуються на сайті www.milkua.info. Передплатникам надаватимемо ПДФ-версію кожного номера. Всі охочі мати добірку матеріалів під рукою, можуть отримати вільний доступ до онлайн-версії. Через труднощі з друком і доставкою паперовий варіант журналу найближчим часом не плануємо, але повернемось до нього при першій слушній нагоді.

comments powered by Disqus

Останні додані

22 лист. 2024 р., 12:00:00

  Індія має найбільше у світі стадо дійної великої рогатої худоби

22 лист. 2024 р., 11:30:00

  Не ігноруйте здоров’я ратиць у нетелей

22 лист. 2024 р., 10:55:00

  В Україні представлено новий препарат на основі тулатроміцину — ТУЛАКСАН

22 лист. 2024 р., 10:25:00

  За 10 місяців Україна імпортувала сирів на $171 млн

22 лист. 2024 р., 09:40:00

  Сімейна ферма на Вінниччині запустить власну сироварню

22 лист. 2024 р., 09:00:00

  Агропереробка, молоко та деревина: найпопулярніші групи експорту за програмою ЕКА

21 лист. 2024 р., 12:05:00

  Окреслено напрямки співпраці з Міжнародним фондом сільгоспрозвитку

21 лист. 2024 р., 10:55:00

  Чи достатньо вентиляції у телятнику