Хоча на сьогодні потреба жуйних у холіні все ще точно не визначена, доведено, що його додавання до раціону корів транзитного періоду поліпшує молочну продуктивність і часто допомагає знизити вміст жиру в печінці. Однак, щоб холін міг засвоїтись у тонкому кишечнику жуйних, він має бути в кормі в захищеній формі, бо інакше рубцеві мікроби розщеплять його на метан і оцтову кислоту.

На світовому ринку представлено кілька продуктів із захищеним від розпаду в рубці холіном. ReaShure (від корпорації Balchem, що в Нью-Гемптоні, штат Нью-Йорк) — один із них і містить приблизно 25% хлориду холіну.

У 16 дослідженнях, опублікованих із 2003 року, повідомляється, що молочні корови, які отримували добавку захищеного холіну, починаючи з пізнього сухостою (~ 3 тижні до очікуваного отелення), виробляли в середньому на 2 кг молока на день більше (в перерахунку на базову жирність) порівняно з коровами, що не отримували такої добавки.

У 10 з 16 досліджень повідомляється про значне збільшення виробництва молока завдяки добавці захищеного холіну. Така прибавка часто пояснюється впливом холіну на ліпідний обмін у печінці. Печінка сучасної молочної корови накопичує жир (триацилгліцерол, ТАГ) в перші тижні після отелення. Це пов’язано з інтенсивною мобілізацією жирових запасів організму для забезпечення тварини енергією в період негативного енергетичного балансу (НЕБ). Надмірно жирна печінка неспроможна виробляти достатньо глюкози для синтезу молока, що призводить до зниження молочної продуктивності. Печінка може експортувати певну кількість жиру за допомогою холіну. Часто дослідники вилучають холін з раціону, щоб отримати ефект жирної печінки в нежуйних тварин. Коли тварини вагітні або лактують, концентрація холіну в печінці критично знижується (Zeisel, 2000).

Правильний бал вгодованості на момент отелення — дуже важливий для оптимального надою. Худим коровам не вистачає запасів енергії для виробництва молока упродовж неминучого негативного енергетичного балансу. З жирними коровами ситуація ще гірша: вони погано споживають корм, через що негативний енергетичний баланс посилюється, як наслідок вони ще більше страждають на жирну печінку, знижується надій і погіршується їх здатність до відтворення.

Надмірні жирові запаси в корів часто приховані від людського ока. Жир, що накопичується в черевній порожнині навколо кишок і нирок, не враховується при оцінці корів на бал вгодованості. Надмірне споживання енергії під час сухостою якраз і є причиною утворення внутрічеревних жирових запасів. Що примітно, загальний бал вгодованості тварин при цьому не змінюється (Drackley et al., 2014).

Експеримент

Дослідження (факторний експеримент 2×2) проводилося в Університеті Флориди (США). Для 96 тільних нелактуючих повновікових корів голштинської породи використовувались різні прийоми годівлі, починаючи з дня запуску (~7 тижнів до отелення). Першим фактором, що досліджувався, було згодовування захищеного холіну (ReaShure). Його додавали поверх раціону із розрахунку 60 г на одну корову на одну добу з 21-го дня до отелення і до 21-го дня після отелення. Другий фактор — раціон, що містив 1,63 (надлишкова енергія) або 1,41 (енергія підтримання життєдіяльності) Mcal ЧЕЛ/кг СР, якого давали досхочу впродовж усього сухостійного періоду.

Після отелення всім коровам вволю згодовували однаковий базовий раціон (1,68 Mcal ЧЕЛ/кг і 16% сирого протеїну в перерахунку на СР) впродовж 15 тижнів до закінчення експерименту. Раціон містив метіонін, що становив 2,3% метаболічного протеїну. Співвідношення лізину до метіоніну було 2,9 до отелення і 3,1 після.

Результати

Добавка захищеного холіну не позначилась на кількості молозива (8,5 проти 9,9 кг); утім, молозиво від корів, що споживали захищений холін, мало більшу концентрацію імуноглобуліну G (78 проти 57 г IgG/л). У даному експерименті не досліджувалось, як молозиво впливає на телят. Проте було помічено, що на ріст і розвиток телят у перші 12 місяців життя мала вплив дія захищеного холіну в утробі.

Телята від корів, що споживали захищений холін, були на 2,1 кг легші при народженні (38,3 проти 40,5 кг, P < 0,10), але в 12 місяців важили на 14 кг більше (335 проти 321 кг, P < 0,05). Таким чином, їхні добові прирости були на 45 г більші порівняно з телятами від корів, які добавку не отримували (894 проти 849 г/день). Окрім молозива, всі інші умови вирощування телят і менеджмент були однаковими. Згодовування холіну нежуйним тваринам мало позитивний вплив на перебіг тільності і здатність потомства до відтворення (Newberme et al., 1970; Zeisel, 2006). Однак чи це стосується телят молочних порід, ще треба дослідити в майбутньому.

На відміну від передотільного періоду, після отелення добавка захищеного холіну не вплинула на споживання СР корму (23,7 проти 23,2 кг/день), однак числовий показник різниці (+0,5 кг при споживанні захищеного холіну) такий само, як і описав Рік Груммер (Grummer, 2012), використавши мета-аналіз досліджень, що проводились на дійних коровах.

Корови, яким додавали захищений холін, виробляли більше молока впродовж перших 15 тижнів лактації (43,5 проти 41,3 кг/день, P < 0,10), див. графік 1. Тенденція до збільшення виробництва молока впродовж перших 15 тижнів тривала до 40 тижнів лактації (37,1 проти 34,9 кг/день, P < 0,10), див. графік 2.

Корови голштинської породи виробляли майже на 2,2 кг/день більше молока протягом 40 тижнів лактації, якщо отримували добавку хлориду холіну 15 г/день впродовж у середньому 5,5 тижня транзитного періоду. Добавка молока така ж, як і повідомлялося в інших дослідженнях (Elek et al., 2008; Janovick et al., 2006 та Lima et al., 2012) та мета-аналізі Ріка Груммера (Grummer, 2012). Хоча на вміст жиру (3,82 проти 3,84%) і справжнього протеїну (2,95 проти 2,97%) в молоці добавка захищеного холіну не вплинула, загальний вихід обох компонентів мав тенденцію до росту в корів, які його отримували, завдяки більшій молочній продуктивності.

Графік 1. Вплив згодовування захищеного холіну коровам транзитного періоду на молочну продуктивність

Графік 2. Пролонгований вплив захищеного холіну на молочну продуктивність

Більший негативний енергетичний баланс корів, які отримували захищений холін, не позначився на відсотку циклюючих корів на 26-й і 40-й день доїння, що встановлювалося наявністю жовтого тіла (corpus luteum). Однак тільність після першого осіменіння частіше наставала в корів, які споживали захищений холін (41,3 проти 23,6%, P < 0,10). При цьому частка тільних корів у стаді до 40-го тижня після отелення практично не відрізнялась (69,8 проти 62,5%). У дослідженні на фермах із промислового виробництва молока в Каліфорнії (на первістках і повновікових коровах) рівень тільності після першого і другого осіменіння у цифровому вираженні був більшим (Lima et al., 2012), але незначно при згодовуванні захищеного холіну з 25-го дня до отелення і 80-го після нього (59,8 проти 52,7%).

Підсумок

Добавка захищеного від розпаду в рубці холіну по 60 г/день приблизно з 17-го дня до отелення і по 21-ий після отелення дозволяє отримати більше молока (2,2 кг/день) і його компонентів упродовж 40 тижнів лактації, більшу концентрацію IgG в молозиві, кращу запліднюваність при першому осіменінні і вищі добові прирости в телят, незалежно від того, скільки енергії тварини споживали під час сухостою.

Чарлі Степлз, Університет Флориди (США)