Молоко і ферма
Діджиталізація в дії

 

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД


 У лютому 2023 року стартував трирічний проєкт1 технічної допомоги Європейського Союзу «Стале тваринництво та добробут тварин», в якому Асоціація виробників молока також бере участь. У квітні 2024-го відбувся один з його навчальних модулів «Діджиталізація тваринництва». Учасників програми приймала Німеччина — Університет прикладних наук Нюртинген-Гайслінген. Науковці та фермери поділились досвідом застосування цифрових технологій, новими підходами до поліпшення добробуту тварин, зменшення викидів аміаку і загалом переходу до сталого тваринництва відповідно до директив ЄС.

Баден-Вюртемберг — «молочна» земля

Усі ферми, на які ми завітали, розташовуються в мальовничому Баден-Вюртемберзі. Це одна із 16 земель в південно-західній частині Німеччини, третя найбільша за площею і чисельністю населення. Баден-Вюртемберг вважається одним із потужніших інноваційно-економічних регіонів не лише Німеччини, але і Європи. Тут технологічні інновації поєднуються з найдавнішими традиціями, культурою та різноманітною природою, яку німці з характерною їм педантичністю бережуть.

Примітно, що більшість молока в країні досі виробляють невеликі сімейні ферми у Баден-Вюртемберзі та сусідній Баварії. До того ж, саме в цих регіонах зосереджене органічне виробництво. У 2023 році фермери Баден-Вюртемберга виробили 187 842 т такого молока.

Загалом федеративна земля налічує близько 5478 молочних ферм, з яких середні ферми (поголів'я 20- 49 та 50−99 дійних корів) становлять понад 60%, а малі, що утримують менше 20 корів, — майже чверть2.

В Німеччині, як і в світі, спостерігається тенденція до зменшення кількості та збільшення розміру молочних ферм. Основними рушійними силами є не лише необхідність підвищувати продуктивність та ефективність виробництва, але й додаткові вимоги до тваринництва (безпека харчових продуктів, екологічні вимоги та благополуччя тварин), витрати на які зростають.

Сільськогосподарський центр LAZBW

Після трьох днів роботи в аудиторії, лекцій, обговорень, знайомства із підрозділами Університету прикладних наук Нюртинген-Гайслінген ми відправилися в дослідний центр LAZBW (Landwirtschaftliches Zentrum Baden-Wurttemberg), що розташовується за майже 135 км від Нюртингену.

Історія центру почалася ще в 1932 році зі школи доїння, а сьогодні LAZBW — це одна з восьми державних сільськогосподарських установ для прикладних наукових досліджень у Баден-Вюртемберзі. Якщо коротко, то його дослідні підрозділи шукають рішення конкретних питань, які виникають у фермерів, а підпорядковується він Міністерству продовольства, сільських територій та захисту прав споживачів землі Баден-Вюртемберг.

Окрім акумуляції нових практичних знань, LAZBW також організовує їхню передачу і поширення. Це відбувається через різноманітні курси і проєкти для аграрних коледжів, воркшопи для фермерів, курси підвищення кваліфікації фермерів та працівників дорадчих служб Баден-Вюртембергу. В навчанні основна увага приділяється практичному застосуванню теоретичних знань.

Щодо молочного напряму, з яким нас і знайомили, то LAZBW проводить дослідження на кожному етапі ланцюжка виробництва молока. У своєму розпорядженні центр має поля для вирощування кормів та молочну ферму. Сьогодні він працює над цифровізацією всіх процесів, починаючи з виробництва грубих кормів. Наприклад, тут використовують сучасну безпілотну кормозбиральну техніку, якою управляють за допомогою GPS-навігації. Система Еxatrek автоматично збирає всю інформацію з поля, зокрема місцезнаходження машини, час роботи, очікування та простою, витрати палива. Також аграрний центр застосовує систему картування врожайності кормів.

На дослідній молочній фермі утримують 60 корів симентальської породи з продуктивністю близько 10 т молока за лактацію. Корів утримують близько 8 лактацій. Основний акцент у вирощуванні тварин роблять на продуктивності і здоров'ї.

Дослідний центр LAZBW. Реконструйований два роки тому корівник.

Фермі близько 200 років. Останні роки її приміщення реконструюють відповідно до нових вимог щодо добробуту тварин та зменшення викидів метану в навколишнє середовище, роботизуючи та цифровізуючи виробничі процеси.

Загальні інвестиції виключно в діджиталізацію дослідної ферми становили близько 250 тис. євро. Менш ніж рік тому на фермі встановили доїльний робот. Планують побудувати нову біогазову станцію.

Із інноваційних технологій також використовують систему SmaXtec, за допомогою якої дослідники центру стежать за тваринами зсередини. В кожної корови в шлунку капсула з датчиком (болюс) вагою близько 300 г. В режимі реального часу він відстежує румінацію, споживання корму і води, рухову активність, температуру тощо, а також фіксує зміни. Усі дані автоматично передаються на комп’ютер або смартфон користувача. Система аналізує показники як індивідуально, так і по групах. Для навчання і демонстрації роботи системи в корівнику встановлено великий сенсорний екран, на який виводиться вся інформація. Адріана Фьоршер, співробітник аграрного центру, зауважила: «Якщо ферма має низький рівень менеджменту, то з цією системою моніторингу ферма не працюватиме ефективніше».

Сенсори та система моніторингу використовуються як для власних досліджень, так і для навчання фермерів. Вартість датчика — 40 євро, техпідтримка коштує 3 євро/корову/місяць. Вся система для корівника для двох секцій корів обійшлася в 50 тис. євро.

Експерти LAZBW застосовують останні розробки в сфері молочного скотарства, показуючи фермерам, як їх правильно використовувати для максимальної ефективності виробництва.

Далі ми відвідали декілька сімейних молочних ферм.

Молочна ферма Werner GbR

Ферма бере участь у проєкті EIPAgri (European Innovation Partnerships for Agricultural Productivity and Sustainability). Його робоча група розробляє, будує, оптимізує та досліджує інноваційні корівники, які поліпшують добробут тварин та сприяють скороченню викидів метану. Нові концепції цих приміщень та інноваційні підходи до будівництва, а також результати наукових досліджень публікуються і доступні для всіх.

Розміщується ферма неподалік Нюртингену. Сюди сім'я Вернерів релокувалась 12 років тому з іншого майданчика, де корів тримали на прив’язі. Після завершення навчання сина в Університеті прикладних наук Нюртинген-Гайслінген вони вирішили інвестувати у ферму, втілювати нові знання на практиці і рухатися в напрямку сталого виробництва. Утримують 200 корів симентальської породи з надоєм 8,5−9 тис. л молока за лактацію.

«У 2017 році почали реалізувати проєкт EIP-Agri в Баден-Вюртенберзі у співпраці з 22 фермами, як ця. Мета проекту — протестувати інновації, які сприяють зменшенню викидів аміаку в атмосферу, і водночас поліпшити добробут тварин. Це були дві основні цілі. Найважливішим відкриттям було те, що ці інновації поліпшили добробут тварин», — розповідає під час екскурсії Барбара Бенц, викладачка університету, яка проводить дослідження в проєкті.

Корівник для новотільних, корів пізнього сухостою і нетелей побудовано за рекомендаціями спеціалістів проєкту. В приміщенні також є загін для отелення і облаштована зона для новонароджених телят. Кожна із трьох зон нового корівника має вихід до пасовищ. Підлога в проходах рифлена, що знижує виділення метану в атмосферу.

«Із самого початку нашим завданням було мінімізувати забруднення поверхонь фекаліями і викиди аміаку. Місце, де корови споживають корм, зробили трохи вищим за алею і облаштували його розділювачами. Завдяки цьому забруднення поверхні зменшили на 15%. Це одна перевага, інша — корови не тривожать одна одну, коли їдять за кормовим столом.

Аміак виділяється із сечею, тому потрібно було розділити рідку і тверду фракцію виділень корів, щоб бактерії твердої фракції не вступали в дію із сечею. Нам вдалося це зробити за допомогою насічок на підлозі, в які потрапляє сеча. Спеціальний скрепер прибирає як тверду фракцію, так і рідку з насічок. При цьому він не турбує корів, які споживають корм на підвищенні. Рифлена підлога зменшує викиди аміаку приблизно на 20%. Крім того, вона сприяє здоров’ю ратиць і чистоті тварин», — пояснює Барбара Бенц.

До доїльної зали корови з нового корівника потрапляють через два проходи.

Корівник доповнений унікальним структурованим вигульним майданчиком з навісом, до якого тварини мають вільний доступ.

«Вигульний майданчик — це додаткова поверхня для викидів аміаку. Однак, якщо побудувати його, як тут, то викидів буде менше. Зокрема йдеться про підвищення кормового столу і підлоги з канавками. Це місце, куди корови можуть за бажанням вийти з приміщення на вулицю. Ми хочемо, щоб таких майданчиків поряд з корівниками було більше для поліпшення добробуту тварин. Саме такий дизайн є чудовим прикладом системи, коли коровам комфортно, а в атмосферу виділяється менше аміаку», — додає експерт.

Детальніше зупинимося на особливостях конструкції майданчика. Він поділений на три зони: зона годівлі під навісом з підвищеним кормовим столом і розподілювачами; зона зі стійлами під накриттям з протилежного боку та відкритими стійлами посередині.

Як і в корівнику, поверхня підлоги гумова і з насічками. Вона має товщину 2,5 см, глибина канавок — трішки більше 1 см. Поверхню прибирають скрепером із спеціальними «пальцями», які вичищають рідку фракцію з канавок.

Дослідження Барбари Бенц різних типів підлоги показали найвищу ефективність саме цієї, особливо для здоров’я ратиць. Вона однаково розподіляє навантаження між двома пальцями, як в природних умовах. Гумова поверхня також запобігає механічним ушкодженням кінцівок.

За її словами, корови швидко адаптувались і вподобали майданчик: «Вони виходять сюди навіть у дощову погоду. У стійлах посередині корови можуть як лежати, так і стояти. Для них це безпечна зона, де стійла відділені одне від одного розділювачами, які до того ж зменшують площу забрудненої фекаліями поверхні».

Система зрошення охолоджує корів, а також зволожує поверхню підлоги: сеча стікає в жолобки, що зменшує викиди метану.

Цікаве рішення застосували до даху над стійлами — green roof (з англ. — зелена покрівля). На даху росте багаторічна і стійка до спекотних умов рослина седум. Коли йде дощ, рослини затримують вологу, а в спеку виникає охолоджувальний ефект. Дослідження показали зменшення температури під навісом на три градуси.

«Фермам, які беруть участь в проекті EIP-Agri, виділяються кошти для впровадження інновацій. Дана ферма одержала 180 тис. євро, але звісно використано було більше. Проєкт будівництва обговорювали протягом року і лише після цього приступили до його реалізації», — підсумувала Барбара Бенц.

Молочна ферма Drehers Erlebnishof

Насправді вона зовсім не схожа на звичну для нас молочну ферму. Перше, що ми побачили, — це велике, гарне подвір'я та будинок власника. Крамничка, де продають цільне непастеризоване молоко та морозиво, корівник, біогазова установка, зарядна станція для електромобілів, а також гостьові будиночки — все на одній території. Зовсім поряд, через дорогу, будинки сусідів, а навколо хутора (по-іншому й не назвеш цю мальовничу місцину на пагорбі) зелені пасовища.

Сім'я Дрегерів пропонує гостьові апартаменти понад 50 років. Останнім часом цей напрямок бізнесу було розширено завдяки переобладнанню корівника та будівництву нових дерев’яних зрубів. Відвідувачам тут пропонують сімейний відпочинок і новий сільський досвід.

Ферма утримує 110 корів голштинської породи, які дають понад 11 тис. кг молока в рік з умістом жиру 4,2%, білка — 3,5%. Через власний магазин продають 70−80 літрів на день, решту молока реалізують на молочний завод за 70 км від ферми для виробництва сирів.

У середньому корів використовують 2,5 лактації, хоча є й такі, яким понад 10 років. Молодняк тримають на іншій фермі — за 7 км. Власник використовує різні системи управління, завдяки яким за кілька секунд на телефон отримує інформацію про кожну тварину.

Крім власника, в господарстві допомагають ще чотири працівники. В обробітку — 250 га землі. Цього вистачає для вирощування кормів та сировини для біогазової установки.

Корівник для дійних корів був побудований батьком нинішнього власника в 1974 році. Син змінив бокси, постелив мати і в 2002 році встановив два доїльні роботи, які в 2009-му замінив на новішу версію.

В боксах використовується підстилка із соломи. Вона автоматично подається у вигляді пелетів, яку корови самі ж роздроблюють ратицями.

«Система дешева, солому не потрібно розсипати вручну. Вранці і ввечері розгортаємо та прибираємо її», — додає власник ферми Тобіас Дрегер.

Корів годують за допомогою автоматизованої системи, яка роздає свіжий корм 10 разів на добу. Раціон включає трав’яний і кукурудзяний силос, концентрати.

Завдяки щілинній підлозі в проходах прибирання гною мінімізоване. Як розповів власник, двічі на тиждень доводиться зволожувати поверхню водою, але й в такому разі прибирання займає не більше 10 хвилин. Гній одразу поступає в біогазову установку.

Для запліднення використовують сексовану сперму. Частково осіменяють спермопродукцією бугаїв британської голубої м’ясної породи, щоб отримати вищу ціну, ніж за голштинських телят.

«За рік отримуємо небагато телят, тому що довго чекаємо перш ніж запліднювати — щонайменше 200 днів доїння. Потім дивлюся, скільки корова дає молока. Якщо продуктивність висока (а переважно так і є, бо корови високопродуктивні), чекаю довше. Між отеленнями маємо майже 600 днів. Це працює лише для голштинів. В нас з цим проблем немає, корови не товсті, бо продовжують давати багато молока. В мене є молоді корови, які на 300-ий день доїння дають близько 50 л. Якщо осіменяти на 70−80 день, можуть бути проблеми в кінці лактації, бо вони продовжують давати багато молока, а тут їх треба запускати. Є й така корова, яка за першу лактацію — 700 днів доїння — дала 32 тис. л молока», — розповідає власник ферми.

Біогазова установка працює з 2003 року. Щодня її «годують» гноєм і кукурудзяним силосом. Частину кукурудзи Тобіас Дрегер докуповує в інших фермерів, які засівають для нього 25 га.

Станція працює цілодобово, виробляє електроенергію (420 кВт/ год.) та тепло (гарячу воду). Електроенергію використовують для власних потреб та на продаж.

У Німеччині виробник електроенергії з відновлюваних джерел отримує фіксовану ціну на неї на 20 років.

«Зараз ціна за 1 кВт становить 20 євроцентів. Це хороша ціна, але такою вона буде цього і наступного року, а потім не знаю, що робитиму. Зараз в країні виробляється багато електроенергії з вітру і сонця, а тому розглядається питання зменшення ціни до 17 євроцентів і закріплення її на 10 років.

Якщо зараз будувати біогазову станцію, як цю на 420 кВт, то потрібно інвестувати близько 2 млн. євро. Я побудував її 20 років тому, тоді вона була дешева", — розповідає власник ферми.

Молочна ферма Pressmar

Ця ферма відрізняється від інших відвіданих своїм розташуванням — 720 м над рівнем моря. В її розпорядженні 120 га, з яких 50 га пасовищ і 70 га для вирощування кормів, ячменю на пиво та ріпаку.

На цій сімейній фермі утримують близько 95 дійних корів, 80 голів молодняка та 50 бичків на м’ясо. В середньому річний надій на корову становить 9900 кг молока. Середньодобова продуктивність — 29 л молока на корову. Вміст жиру 3,95%, білка — 3,48%.

Корів доять двома роботами-доярами. Власник ферми перейшов на роботизоване доїння нещодавно.

«Нова доїльна система коштувала 300 тис. євро. Оскільки роботи-дояри енергоефективні, я отримав субсидії. Доїння роботами дозволяє мені бути гнучким. Тепер не потрібно наймати доярів і виділяти три години на доїння, — розповідає власник ферми. — Робот дає інформацію про процес доїння, кількість доїнь, температуру корови, здоров’я вимені тощо. Якщо, наприклад, корова новотільна або хвора, вношу дані про неї в програму, щоб робот здоїв молоко окремо».

Корів в охоті фермер виявляє за допомогою автоматизованої системи із датчиком активності (нашийники). Гормональні схеми синхронізації статевого циклу не використовує.

Продуктивне використання корів — 3,1 лактації. Зазвичай показник вищий, але зараз у зв’язку з використанням роботів-доярів, більше корів вибраковується. Мета — збільшити тривалість продуктивного використання до 3,5 лактації.


1Проєкт Sustainable Livestock Production and Animal Welfare (SULAWE) почався 1.01.2023 і триватиме до 31.12.2025. Його учасники працюють над вивченням досвіду кращих університетів ЄС з підготовки фахівців для тваринництва (свинарство, скотарство і птахівництво), курсів підвищення кваліфікації для спеціалістів ферм. Очікувані результати: розробка змін або нових начальних модулів для українських університетів за напрямками «Sustainable Animal Farming» (Стале тваринництво), «Animal Welfare» (Добробут тварин) та «Digital Farming» (Цифрове тваринництво); заснування центрів підвищення кваліфікації, посилення передачі знань та агрополітичного діалогу. Виконавці проєкту з боку українських університетів: НУБіП, Полтавська державна аграрна академія, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького та Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля. Партнери з боку європейських університетів: Nuertingen-Geislingen University (Німеччина), Ljubljana Universily (Словенія), Swedish University of AgriSciences (Швеція). Партнери від аграрних асоціацій: Асоціація виробників молока, Асоціація «Свинарі України», Корпорація «Тваринпром».

2Дані Статистичної служби регіону за 2022 рік.


У 2024 році плануємо випуск шести номерів журналу «Молоко і ферма» — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Читачі мають нагоду оформити передплату як друкованої, так і електронної версії журналу. Частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 (Viber).

comments powered by Disqus

Останні додані

22 лист. 2024 р., 12:00:00

  Індія має найбільше у світі стадо дійної великої рогатої худоби

22 лист. 2024 р., 11:30:00

  Не ігноруйте здоров’я ратиць у нетелей

22 лист. 2024 р., 10:55:00

  В Україні представлено новий препарат на основі тулатроміцину — ТУЛАКСАН

22 лист. 2024 р., 10:25:00

  За 10 місяців Україна імпортувала сирів на $171 млн

22 лист. 2024 р., 09:40:00

  Сімейна ферма на Вінниччині запустить власну сироварню

22 лист. 2024 р., 09:00:00

  Агропереробка, молоко та деревина: найпопулярніші групи експорту за програмою ЕКА

21 лист. 2024 р., 12:05:00

  Окреслено напрямки співпраці з Міжнародним фондом сільгоспрозвитку

21 лист. 2024 р., 10:55:00

  Чи достатньо вентиляції у телятнику