Філ Кардозо, викладач Університету Іллінойсу (США), редактор і автор веб-ресурсу Dairy Focus Lab

Великі й малі молочні ферми продовжують потерпати від метаболічних розладів та інфекційних захворювань під час отелення. Через проблемний перехід від сухостою до лактації збільшуються витрати на підтримання здоров’я корів, зменшується виробництво молока, погіршується репродуктивна здатність, зростає рівень передчасного вибракування і смертності. Страждає як рентабельність ферми, так і добробут тварин.

Попри багаторічні дослідження та вивчення практичних підходів, дієві стратегії управління транзитним періодом, які були б спрямовані водночас на мінімізацію проблем зі здоров’ям і на високу продуктивність, усе ще в процесі розробки.

Загалом дані досліджень не підтвердили, що високоенергетичні раціони на основі лише кукурудзяного силосу спроможні стабільно покращувати молочну продуктивність, вгодованість, здатність до відтворення та здоров’я після отелення. Чи є кращий спосіб? Ми вважаємо, що є — контроль споживання енергії під час сухостійного періоду.

Упродовж останніх десятиліть наша дослідницька група спостерігала за тим, чи можна завдяки контрольованому споживанню енергії у період сухостою досягти кращих результатів при переході до лактації після отелення. Щоб вирішити проблему надмірного споживання енергії, ми запропонували складати раціони з відносно низькою концентрацією енергії — 1,29−1,38 Мкал чистої енергії лактації (ЧЕЛ) на кілограм сухої речовини (СР). Таким чином корови можуть досхочу споживати корм без значного перевищення своїх щоденних енергетичних потреб.

Важливо наголосити: ми пропонуємо не обмежувати споживання енергії до рівня, який є меншим за потреби корів, а радше годувати їх об'ємистим раціоном, який задовольнить їхні потреби лише тоді, коли корови споживатимуть усе, що можуть з'їсти.

Стратегія

Контролювання енергії за допомогою раціонів з високим вмістом клітковини може покращувати споживання сухої речовини після отелення, що дозволяє уникнути надмірної мобілізації ліпідів з жирової тканини (Douglas et al., 2006). Молочна продуктивність така ж, як і при використанні високоенергетичних раціонів для пізнього сухостою (Douglas et al., 2006; Janovick and Drackley, 2010; Mann et al., 2015).

Крім того, перевагою раціонів з контрольованим вмістом енергії перед отеленням є те, що вони можуть позитивно впливати на здатність корів до відтворення (Cardoso et al., 2013, 2019). Ця стратегія годівлі спрямована на балансування і згодовування раціонів із відносно низьким енергетичним вмістом (1,29−1,38 Mкaл ЧЕЛ/кг СР) протягом усього сухостійного періоду. Додавання до раціону низькоенергетичних інгредієнтів (соломи або трав’яного сіна з низьким вмістом поживних речовин) дозволяє коровам споживати корм досхочу без перевищення добової потреби в енергії (Janovick and Drackley, 2010).

Такі раціони мають бути збалансовані за вмістом поживних речовин, а компоненти кормосуміші — відповідно подрібнені, щоб не допустити відсортування об'ємистих інгредієнтів.

Згодовування об'ємистих кормів окремо від частково збалансованої кормосуміші або неправильно подрібненого грубого корму (наприклад, негомогенна довжина нарізки фуражу) може призвести до нерівномірного поїдання корму коровами, коли одні споживатимуть надто багато енергії, а інші надто мало (DeVries et al., 2005).

Нещодавно дослідники (Havekes et al., 2019) повідомили, що корови голштинської породи перед отеленням краще споживали (15,6 кг на день СР) повнозмішаний раціон (29% пшеничної соломи у сухій речовині; 13,2% сирого протеїну; 1,5 Мкал ЧЕЛ/кг) з мілкіше подрібненою соломою порівняно з кормом із довшою фракцією нарізки соломи (15 кг/день). Солому було подрібнено з використанням соломорізки з ситом 2,54 см для коротшої фракції і 10,16 см — для довшої фракції (Havekes et al., 2019).

Крім того, корови, що споживали солому довшої нарізки, мали вищий рівень бета-гідроксибутирату в крові на третій тиждень після отелення порівняно з тваринами, яких годували кормом з дрібнішою нарізкою соломи: 1,3 ± 0,11 проти 0,8 ± 0,10 ммоль/л, відповідно. Ще належить визначити, чи є розмір частинок і сортування настільки важливим для раціонів з помірною та високою концентрацією енергії (1,49 Мкал ЧЕЛ/кг) порівняно з раціонами з контрольованим/обмеженим вмістом енергії (1,29 Мкал ЧЕЛ/кг) перед отеленням.

Недогодовування, зокрема й коли не покриваються потреби корів у поживних речовинах, призводить до збільшення випадків виникнення затримки плаценти та метриту (Mulligan et al., 2006). Просте додавання соломи в раціон не допоможе. Раціон має бути розроблений таким чином, щоб обмежити споживання енергії (приблизно до 1,4 Мкал ЧЕЛ/кг СР і до 15−16 Мкал/день для типових голштинських корів) і водночас забезпечити потреби щодо білка, мінералів і вітамінів.

Менше відомо про балансування раціону для корів одразу після отелення для успішного переходу до лактації та подальшого відтворення. Правильний склад раціону під час сухостійного періоду або пізнього сухостою дозволить підтримувати роботу рубця або посприяє його адаптації до корму з більшим вмістом зерна після отелення. У протилежному випадку можна поставити під загрозу продуктивність на початку лактації. Наприклад, Silva-del-Rio et al. (2010) спробували повторити стратегію годівлі Dann et al. (2006), згодовуючи раціон з низьким вмістом енергії протягом 5 тижнів після запуску, а після того — високоенергетичний раціон протягом останніх 3 тижнів перед отеленням, або ж протягом усього 8-тижневого сухостійного періоду — раціон з високим умістом енергії.

Автори повідомили, що корови, яким згодовували корм з високою концентрацією енергії лише протягом 3 тижнів перед отеленням, виробляли менше молока порівняно з тваринами, що споживали такий раціон протягом 8 тижнів, — 43,8 проти 48,5 кг/день, відповідно.

При цьому, раціон раннього сухостою містив 55,1% люцернового силосу та 38,5% пшеничної соломи, але не містив кукурудзяного силосу. Для порівняння, високоенергетичний раціон для сухостою та раціон ранньої лактації містили 35% кукурудзяного силосу. Цілком імовірно, що ступінь адаптації рубця був недостатнім у корів, яких годували високоенергетичним раціоном лише протягом 3 тижнів.

Тому розробка та згодовування раціонів, які обмежують загальне споживання енергії відповідно до потреб, але при цьому забезпечують належне надходження всіх інших поживних речовин перед отеленням, може допомогти зменшити ступінь негативного енергетичного балансу (НЕБ) після отелення. Вплив таких раціонів на метаболічне здоров’я корів загалом є позитивним, що свідчить про потенційну можливість пом’якшити негативний вплив післяпологових захворювань на фертильність.

Стратегії балансування раціонів, які б покращували споживання сухої речовини та зменшували НЕБ у новотільних корів не настільки добре вивчено, але баланс належного вмісту фізично ефективної клітковини та перетравності крохмалю є критичним.

Який грубий корм використовувати?

Щоб досягти мети, яку ми переслідуємо через контрольоване/обмежене споживання енергії, необхідно в раціони, що містять високоенергетичні інгредієнти (кукурудзяний силос, високоякісний трав’яний чи бобовий силос, або високоякісне сіно), вводити певні інгредієнти або корми з меншим вмістом енергії. Солома злакових, особливо пшенична, добре підходить для зменшення енергетичної поживності високоенергетичних кормів, особливо коли кукурудзяний силос є переважаючим джерелом корму. Таким чином, пшеничний силос має потенціал бути альтернативою пшеничній соломі (графіки 1 і 2).

Графіки 1 і 2.

Хімічний аналіз грубих кормів у сухостійних раціонах

Заготівлю слід починати, як тільки пшениця досягла фази виходу в трубку. Якщо збиральна кампанія відбувається швидко без перерв через погодні чи інші умови, то останній укіс на силос повинен бути на початку фази колосіння.

Більший вміст сирого протеїну (16% СР) в такому силосі та помірний уміст крохмалю (21% СР) може дозволити заощадити на згодовуванні кукурудзи та соєвого шроту в сухостійному раціоні.

Зазвичай пшеничний силос має високий вміст хлоридів (1,3% СР), що полегшує балансування щодо негативної різниці аніонів і катіонів у раціоні (DCAD).

У 2023 році плануємо випуск шести номерів — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Повертаємось до друкованого формату, надаємо можливість оформити передплату на електронну версію, частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 або 068 994 40 30 (Viber).