аграрії,
податкові накладні
Зміни до правил блокування податкових накладних: чого чекати аграріям
Міністерство фінансів спільно з ДПС, представниками бізнесу та експертами у сфері оподаткування напрацювали зміни, спрямовані на удосконалення роботи системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР).
Як говориться у повідомленні Мінфіну, це необхідно для створення сприятливих умов реєстрації податкових накладних, усунення непорозумінь між платниками податку та контролюючими органами.
Змінами передбачено:
1. Подовження операційного дня, який припадає на граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, з 0:00 до 24:00.
2. Розширення ознаки безумовної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, зокрема, виключено з моніторингу:
- податкові накладні, в яких обсяг постачання не перевищує 5 тис. грн;
- розрахунки коригування, в яких абсолютне значення суми коригування на зменшення/збільшення суми компенсації не перевищує 5 тис. грн.
Водночас обсяг операцій у поточному місяці за такими податковими накладними/розрахунками коригування не перевищує 500 тис. грн.
3. Зміну форми рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості та рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника, а саме: тепер у відповідних полях рішень зазначатиметься детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТ ЗЕД /ДКПП/ умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.
«Надано можливість повторного подання платником інформації та копій документів на розгляд комісії регіонального рівня у разі прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку», — додають у міністерстві.
Запроваджується довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості. Коди визначатимуться ДПС та будуть розміщуватися на офіційному веб-сайті ДПС.
4. Критерії ризиковості стосовно неподання декларацій з ПДВ та неподання фінзвітності застосовуватимуться з урахуванням можливості/неможливості подання такої звітності в умовах воєнного стану (пп. 69.1 п. 69 Податкового кодексу України).
5. Пом’якшення критеріїв ризиковості здійснення операцій, а саме:
- доповнення коефіцієнта націнки 1,5 у формулу визначення залишку товару, в межах якого можна реєструвати розрахунок коригування на зменшення суми податкових зобов’язань;
- не вважатиметься ризиковою операція, за якою складено розрахунок коригування за операціями з постачання електричної енергії, природного газу, теплової енергії.
6. Показники, за якими визначається позитивна податкова історія, визначено для платників податку, які перебувають на спрощеній системі оподаткування четвертої групи єдиного податку (сільськогосподарські підприємства).
7. Запровадження разової автоматичної реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування, що були зупинені у період з 14 жовтня 2022 року до дати набрання чинності запропонованими змінами до постанови 1165, якщо у таких податкових накладних/розрахунках коригування зазначені операції з кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД та/або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що відображені у таблицях даних платника податку, за якими прийнято рішення про врахування.
«Запропоновані зміни не є вичерпними та остаточними. Це перший крок, який дозволить стабілізувати ситуацію із реєстрацією податкових накладних», — запевняють у міністерстві.
Мінфін заявляє, що продовжує роботу з напрацювання змін, які забезпечуватимуть проведення ефективного автоматизованого моніторингу ризикових операцій для виявлення податкових ризиків, зокрема в частині визнання платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, та виключення платника податку із переліку ризикових.
«Водночас першочерговим завданням є необхідність забезпечення для сумлінних платників необтяжливого проходження моніторингу, без зайвого втручання в господарську діяльність та витрачання часу та додаткових ресурсів суб'єктами господарювання на подання податковим органам значної кількості підтверджуючих та уточнюючих документів», — підсумували у міністерстві.