Відомо, що на великому господарстві патогени розповсюджуються швидше. Причина — велика кількість тварин, а тому більше взаємодії між ними. Позбутись інфекцій тут важче, ніж на менших господарствах. Саме тому великі компанії повинні інвестувати більше коштів для підтримки здорового статусу стада.

Проте, утримання великої ферми також має свої переваги. Зазвичай власники таких господарств мають більше можливостей інвестувати у засоби контролю та співпрацювати із кваліфікованим персоналом. Розмір ферми змушує власників господарства працювати методично і злагоджено, що, у свою чергу, сприяє покращенню статусу здоров’я стада.

Підвищення статусу здоров’я стада починається із інформованості. Більш того, персонал має бути висококваліфікованим та вмотивованим, аби стати частиною плану по покращенню здоров’я тварин.

Зовнішня біобезпека

Перший бар'єр, крізь який патоген потрапляє на ферму — це ворота. Патогени потрапляють через нових тварин, персонал, з кормом, гноєм, повітрям і бур’яном. Завезення тварин — головний шлях проникнення патогенів. Тому рекомендується завозити якомога менше худоби із-за кордону. А коли тварина має прибути на ферму, впевніться у тому звідки вона прибула і який стан її здоров’я.

Це з легкістю вдасться зробити за допомогою аналізу крові. Ідеальним варіантом є утримання тварин в карантинній зоні ферми кілька тижнів, допоки аналіз крові не покаже, що тварина в повному порядку. У галузі тваринництва це не загальноприйнята практика, проте їй варто слідувати. Покращити зовнішню біобезпеку господарства можливо й іншими способами:

• переконайтесь, що відвідувачі ферми одягнені у спецодяг. Забезпечте кімнату для переодягання з наявним чистим спецодягом різних розмірів;
• не допускайте контакту ваших тварин із тваринами сусідньої ферми (іноді це стається, коли загони розділені тільки дротами);
• не випасайте молодняк на полях, які нещодавно були удобрені гноєм;
• чисті і брудні робочі зони облаштовуйте на відстані одна від одної;
• не допускайте, щоб транспортні лінії гноєвидалення та доставки корму перетинались. Гній — переносник Salmonella і інших бактерій, які шкодять здоров’ю стада.

Внутрішня біобезпека

Другий бар'єр, що запобігає поширенню патогенів від тварини до тварини знаходиться у самому корівнику. Лікуйте хворих тварин вчасно та якнайшвидше ізолюйте інших. Телят утримуйте окремо від корів. Найкращим способом зниження ризику зараження патогенами є утримання телят у окремому телятнику до року життя. Краще утримувати телят в одній і тій же групі протягом всього періоду вирощування.

Це обмежить проникнення різних чужорідних інфекцій та вплине на загальний моніторинг розвитку стада і формування соціальної ієрархії/порядку групи. Коли телят необхідно переводити в інший загін, краще це робити всією групою. В цілому, система «пусто-зайнято» зручна для очищення і дезінфекції приміщення. Рекомендований розмір групи становить від 6 до 8 телят.

Інші заходи, що допоможуть в поліпшенні внутрішньої біологічної безпеки є:

• одягайте новий/чистий спецодяг, коли заходите у телятник;
• утримуйте телят одного віку разом, при цьому починайте працювати з найменшими;
• відведіть спеціальне приміщення для лікування хворих тварин;
• позначайте хворих телят і телятники, де утримують одну або більше хворих тварин;
• використовуйте окреме обладнання для догляду за хворими тваринами;
•  рекомендується групувати окремо корів із інфекцією вимені;
• не годуйте телят молоком, за виключенням молозива від їх матері. Загальновідомо, що існує ризик перенесення патогену туберкульозу, так само як і інших хвороб через молоко. Більш того, молоко є сприятливим середовищем для розмноження бактерій, які спричиняють діареї у телят;
• не допускайте, щоб телята і корови пили з одних поїлок.

Імунітет тварини

Третім бар'єром, через який проникають бактерії і віруси є сам організм корови. Високий рівень імунітету дає впевненість в тому, що телята та корови краще захищені від патогенів, легше переносять хвороби та швидше одужують. Більш того, тварини з міцнішим імунітетом менше інфікуватимуть інших тварин. Покращення імунітету залежить від багатьох факторів: раціон, середовище, утримання та загальний менеджмент на фермі. Ці фактори добре відомі усім фермерам, але не всі звертають на них належну увагу.

Забезпечення найміцнішого імунітету починається одразу після народження. Впевніться в тому, що отелення проходило у чистому та сухому місці. Уникайте забруднення гноєм. Коли температура низька, утримуйте новонароджених телят у чистому, теплому місці без протягів. Згодуйте теляті щонайменше 2 літри молозива якомога швидше після народження. Повторіть цю процедуру через 12 годин.

Інші фактори, які допоможуть вплинути на імунітет:

• погодьте з ветеринаром план необхідних вакцинацій;
• уникайте перенаселення в корівнику та телятнику. Занадто велика кількість тварин в одному місці спричиняє стрес, що призводить до зниження імунітету. Стрес також спричиняє збільшення бруду й має негативний вплив на внутрішнє середовище в корівнику;
• подумайте про оптимізацію комфорту корови;
• забезпечте тварин хорошою зоною відпочинку. За результатами численних спостережить виявлено, що підстилка з піску позитивно впливає на стан вимені та ратиць і зменшує проблем з ними;
• годівля та увага до тварин дуже важливі впродовж всього періоду продуктивності. Проте, приділяйте більше уваги тваринам в перехідний період та сухостійним коровам;
• створіть комфортні умови утримання з хорошою вентиляцією, яка унеможливить виникнення теплового та холодового стресу. Тепловий стрес виникає при температурі 17 °C та високій вологості.  

MilkUa.info за матеріалами Dairyglobal. net