Українські ферми перетворюються на невеликі скотобойні, молочні та борошномельні заводи, щоби забезпечити харчуванням співгромадян, оскільки вторгнення Росії в країну посилюється.

Фермер Кейс Хузінха вважає, що в країні, відомій як житниця Європи, стрімко впадуть обсяги сільськогосподарського виробництва, якщо російське вторгнення не буде припинено найближчим часом.

«Ланцюжок постачання продуктів харчування порушений, тому переробка не працює, в свою чергу, перестає працювати дистрибуція, далі порожніють магазини», — сказав він. «Зрештою це призводить для дефіциту продуктів харчування, особливо в містах».

Уродженець Нідерландів пан Хузінха почав займатися сільським господарством в Україні 20 років тому, наразі він розводить велику рогату худобу і свиней, вирощує зерно та овочі на власному підприємстві, розташованому у 200 кілометрах на південь від Києва.

«Ми мусимо і хочемо поділитися тим, що маємо, готуючи їжу для містян, які переховуються у бомбосховищах», — сказав він.

Пан Хузінха ріже своїх свиней, а місцеві волонтери в сусідній школі фасують м’ясо в банки.

Фото 2: Консервована, запакована свинина, готова для харчування армії та цивільних, які перебувають у сховищах в містах. (Надано: Кейсом Хузінхою)

Поруч, у його приватному будинку працюють біженці, які для забезпечення армії та цивільного населення виготовляють вареники із борошна, змеленого із зерна, так само вирощеного господарством Кейса Хузінхи.

Інший фермер, Андрій Пастушенко, перетворив на невеличкий молокозавод своє підприємство, розташоване в 35 кілометрах на захід від підконтрольного росії Херсона.

На власній фермі площею 1500 гектарів він доїть 350 корів. Отримане молоко зазвичай поставлялося французькому переробному підприємству Lactalis.

До війни пан Пастушенко щодня отримував 10 тонн молока, з якого вироблялося масло під торговою маркою «President».

Нині ж його працівники самі виготовляють сир, сметану та масло й відправляють нужденним.

Фото 3: Працівники молочної ферми Андрія Пастушенка виготовляють сир для постачання в навколишні міста, лікарні та церкви. (Надано: Андрій Пастушенко)

«У перші кілька днів війни наш молоковоз відвозив чотири тони молока до лікарень, будинків пристарілих та дитячих будинків Херсона, залишки молока безкоштовно роздавали людям», — сказав пан Пастушенко.

«Але зараз Херсон повністю заблокований… всі магазини порожні, аптеки також. Єдине, що я бачив в наявності у міських супермаркетах, це алкоголь, адже наразі спиртне — це геть не найголовніший товар для населення».

Пан Пастушенко також перемелює своє зерно і віддає безкоштовно, або ж продає за символічну частку від звичайної ціни.

«Кілька днів тому ми запустили ще пристрій, що подрібнює ячмінь, пшеницю, кукурудзу, тож виготовляємо крупу», — сказав він.

«Ми отримуємо подрібнене зерно, яке можна зварити і приготувати кашу, це популярна їжа, широко розповсюджена в Україні навіть до війни».

Фото 4: Ферма пана Пастушенка розташована за 20 кілометрів на захід від Херсона, міста, яке зараз контролюють російські війська. (Надано: Андрій Пастушенко)

Вірогідність дефіциту

З кожним днем війни пан Хузінга та пан Пастушенко дедалі більше непокоються, чи зможуть вони і надалі виготовляти продукти харчування.

«Важко дістати добрива, паливо, насіння, усі лінії їх постачання наразі зруйновано», – сказав пан Хузінха.

Фото 5: Українські виробники молока не можуть продати молоко переробникам, тому переробляють продукт на власних господарствах (Надано: Андрій Пастушенко)

Пастушенку досі не заплатили за 80 тонн зерна, які він продав до війни, крім того, він не отримав насіння соняшнику та кукурудзи, за які заплатив у вересні минулого року.

«Я розумію, що для того, щоб дозволити собі платити заробітну плату своїм 70 працівникам, я повинен почати збирати гроші вже зараз, щоб принаймні частково виплатити зарплатню своїм людям, і вони мали змогу хоч щось купити», – сказав пан Пастушенко.

«Без жодних сумнівів я можу віддавати це молоко, хоча і усвідомлюю, що найближчими тижнями, місяцями, а може й роками я не зможу купити якісний корм, необхідний для високої продуктивності стада».

Фото 6: Пан Пастушенко намагається виплачувати зарплату своїм працівникам і годувати худобу попри руйнацію ланцюгів постачання кормів і сільськогосподарських культур в Україні. (Надано: Андрій Патушенко)

На фоні дефіциту коштів і кормів для худоби, пан Пастушенко був змушений вибраковувати непродуктивну худобу у своєму стаді.

Група аналітиків молочної галузі «Інфагро» повідомила у четвер, що виробництво молочної продукції в Україні скоротилося на 50-60 у порівнянні з довоєнними показниками.

Натомість, за словами аналітика Макса Фастєєва, уряд України включив сир, масло та молочні консерви до програми безперебійного постачання продуктів харчування.

Наслідки для світу

У сукупності на Україну, росію, Румунію та Болгарію щороку припадає близько третини світового експорту пшениці.

Україна є провідним виробником соняшникової олії, а також найбільшим експортером кукурудзи та ячменю.

Це четвертий за обсягами імпортер продуктів харчування на ринку Європейського Союзу, так, Україна експортує до ЄС 52% кукурудзи, 23% рослинних олій і 19% м’якої пшениці (з низьким вмістом клейковини).

Фото 7: Пан Хузінха застерігає політичних лідерів про глобальні наслідки, якщо Україна не зможе посадити свої врожаї цього року. (Надано: Кіс Хейзінга)

Пан Хузінха наразі перебуває в Нідерландах як представник української аграрної асоціації, членами якої є 1100 малих і великих фермерських господарств, і намагається попередити політичних лідерів про глобальні наслідки тривалого конфлікту.

«Решта світу, зокрема Близький Схід, Північна Африка та частково Азія, відчують на собі дефіцит поставок продовольства з України», – сказав він.

Ціни на пшеницю стрімко зросли останніми тижнями. Більше того, вони можуть подвоїтися , прогнозує міжнародна фінансова компанія Rabobank, що спеціалізується на аграрному секторі.

«Якщо ціни подвоються відповідно до оцінок експертів, я навіть думати не хочу про те, що станеться з людьми на Близькому Сході та в Північній Африці», – сказав пан Хузінха.

uacouncil.org