Про це заявив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов 28 лютого на прес-конференції в ІА УНІАН.

«Ми наполягаємо на тому, що розподіл коштів за кожним з напрямків державної підтримки має відбуватись в автоматичному режимі, а не через чиновників. Але згідно з ухваленим механізмом державної підтримки на 2018 рік, бюджетні кошти будуть розподілені через спеціальні комісії. Як показує досвід, такі організації традиційно беруть „відкати“ в розмірі 30−40% від виділених сум», — зазначив Михайло Соколов.

Загалом, цьогоріч уряд спрямував на підтримку аграрного сектору 6,3 млрд грн проти 5,5 млрд грн у минулому році. Однак, незважаючи на те, що загальна сума державної допомоги зросла, сільгоспвиробники фактично не побачать цих дотацій через неефективні програми розподілу коштів.

Однією з найбільш сумнівних статей видатків є програма підтримки галузі тваринництва, на яку Кабінет міністрів спрямував 4 млрд грн. Основною складовою даної програми є компенсація вартості будівництва тваринних комплексів і ферм, в тому числі - птахофабрик. Згідно з ухваленим механізмом, уряд компенсує тваринникам до 500 млн грн за будівництво одного об'єкту. Тобто господарство, яке будує одночасно два об'єкти, зможе розраховувати на 1 млрд грн із загальної суми у 4 млрд грн. При цьому на державні кошти зможуть розраховувати лише ті великі гравці ринку, які прийняли рішення про розширення власних потужностей ще кілька років тому, оскільки їх комплекси повинні бути здані в експлуатацію вже у 2018 році. Тому даний механізм не стимулюватиме нове будівництво, а тільки призведе до повторення минулорічної ситуації, коли найбільшу частину коштів отримали великі агрохолдинги, які потребували державної допомоги значно менше за середніх та малих гравців.

Неефективним механізмом державної підтримки стане також програма часткової компенсації вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва, фінансування якої уряд у 2018 році збільшив до 945 млн грн з 550 млн грн у 2017 році. За експертними даними, основна проблема даної програми полягає в тому, що ще у 2017 році сільгоспвиробники використали лише 130 млн грн з виділених 550 млн грн. Загальна вартість вітчизняної техніки, закупленої аграріями у 2017 році, склала 1,6 млрд грн, і зростання закупівель у 2018 році не очікується. Таким чином, в цьому році при 25% компенсації в рамках відповідної програми буде використано не більше 400 млн грн, а 545 млн грн залишаться невиплаченими.

Не менше запитань викликають й інші програми, зокрема норма про підтримку обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів в рамках програми стимулювання фермерства, на реалізацію якої уряд виділив 1 млрд грн. Згідно з даною програмою обслуговуючий сільськогосподарський кооператив має домовитись з підрядником про купівлю сільгосптехніки вітчизняного виробництва, підготувати усі необхідні документи та оплатити 30% від її вартості. Після чого Мінагрополітики має авалювати вексель, який покриє 70% вартості закупленого обладнання.

У той же час відомство зможе авалювати векселі виключно в рамках бюджетних асигнувань. А отже сільгоспвиробники не зможуть бути певними наперед, яку суму за придбану техніку їм доведеться сплатити самостійно, а яку за них компенсує держава. Тому в цій програмі свідомо ніхто не братиме участі, і ця бюджетна стаття буде вибрана не більше ніж на 20−30%.

Крім того, варто зазначити, що використання векселів взагалі не передбачене бюджетним законодавством.

Іншим серйозним порушенням, яке допустив уряд при затвердженні порядків розподілу коштів, є визначення конкретного кола банків, за кредитами яких надаватиметься держпідтримка. Це суперечить нормам Конституції, Господарського кодексу, Закону «Про державну підтримку сільського господарства» та антикорупційного законодавства. Крім того, Кабінет міністрів обмежив коло суб'єктів надання дорадчих послуг, яким компенсується вартість наданих послуг.

В порядку розподілу коштів передбачений ряд інших юридичних помилок, які доказують, що зазначені порядки приймались поспіхом без проведення ґрунтовного аналізу. Однак такої ситуації можна було б уникнути якби уряд дотримався процедури розробки відповідних порядків. Мінагрополітики після розробки відповідних документів повинно було винести їх на публічне обговорення, врахувати усі отримані зауваження та передати допрацьований документ на погодження до Державної регуляторної служби. Однак профільні асоціації були фактично усунені від обговорення затверджених механізмів.

«Насправді дієвої підтримки аграрної галузі в Україні на сьогодні не існує. Ми передамо свої зауваження стосовно затверджених порядків розподілу коштів в Мінагрополітики, Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин і направимо усім зацікавленим особам. 6 березня у рамках XI Міжнародного молочного конгресу в Києві у ВЦ „КиївЕкспоПлаза“ відбудеться Національний круглий стіл з питань розвитку тваринництва, в якому візьме участь близько половини вітчизняних виробників молока і м’яса, Також ми запросили на цю зустріч народних депутатів, представників Мінагрополітики, Мінфіну, Мінекономрозвитку, міжнародних фінансових організацій, а також Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана. Сподіваємось, він почує нас і підтримає вітчизняну аграрну галузь», — сказав голова ВАР Андрій Дикун.

Він додав, що учасники аграрного ринку готові вести відвертий діалог з владою для того, щоб знайти правду та спільно напрацювати такий механізм державної підтримки, який би дійсно стимулював розвиток вітчизняного аграрного сектору.

З детальним аналізом затверджених порядків розподілу державної підтримки аграрної галузі, розробленим Всеукраїнською Аграрною Радою, ви можете за посиланням.

uacouncil