Воєнний стан введено в 11 регіонах України: Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях та внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії.

Цей режим є тимчасовим і триватиме 30 діб — з 26.11.2018 р. (з 14.00) до 26.12.2018 р. (до 14.00).

На території, де введений воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування матимуть право здійснювати, зокрема, наступні заходи:

1. Примусово відчужувати майно (як нерухоме, так і рухоме), що перебуває у приватній або комунальній власності - з попереднім або наступним відшкодуванням вартості.

• Таке відчуження може стосуватися як необоротних, так і оборотних активів, які є у власності суб'єкта господарювання.
• Підставою для відчуження є підписаний Акт приймання-передачі (за формою, затвердженою постановою КМУ від 31.10.2012 р. № 998, з доданим до нього висновком про вартість майна на дату його оцінки), обов’язково скріплений печаткою військового командування та/або органу виконавчої влади/місцевого самоврядування, який погодив рішення про відчуження.
• Вичерпний перелік майна, яке підлягає відчуженню, фіксується у самому Акті.
• У зв’язку із таким відчуженням суб'єкти господарювання (на загальній системі чи на єдиному податку 4 групи):

1. повинні відобразити у бухгалтерському обліку дохід — за датою складання Акту (незалежно від того, коли буде здійснено відшкодування — до чи після відчуження). Сума доходу визначається за даними Акту;
2. мають право списати у бухгалтерському обліку вартість активів, що були відчужені, на витрати;
3. якщо вони є платниками ПДВ — нарахувати зобов’язання з ПДВ — також за датою Акту та виходячи з вартості, зазначеній в Акті, але не нижче, ніж мінімальна база ПДВ. При цьому коригувати відображений раніше податковий кредит за п. 198.5 ПКУ не потрібно, оскільки така операція підпадає під визначення господарської діяльності, яка оподатковується ПДВ.
4. якщо вони є платниками податку на прибуток та відображають коригування на різниці, то у випадку відчуження основних засобів доведеться відобразити коригування з податку на прибуток, визначені ст. 138 ПКУ.

• Право власності на майно переходить до держави з дати підписання Акту (про це також зазначено у самому Акті).
• На практиці може скластися ситуація, що оцінка майна може бути нижчою за його реальну вартість. Тому важливо, що таку оцінку можливо оскаржити у суді.
• Наступне відшкодування вартості здійснюється на підставі заяви із додаванням до неї Акту та документу про вартість майна. Їх необхідно надати до військового комісаріату за місцем відчуження майна. Документи розглядаються протягом 10 робочих днів (а у разі необхідності проведення додаткових перевірок — 1 місяць).
• Відмова у прийнятті та розгляді зазначеної заяви не допускається.
• У разі якщо після скасування Військового стану майно зберіглось, колишній власник може наполягати на його поверненні (із обов’язковим повернути одержану у якості компенсації суму) — для цього він повинен звернутися до суду.

2. Встановлення трудової повинності для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері.

• За такими працівниками зберігається попереднє місце роботи (посада). Також за ними повинен зберігатися середній заробіток (ч. 1 ст. 119 Кодексу законів про працю).
• Суми ПДФО, військового збору та ЄСВ, нараховані на середній заробіток таких осіб, не компенсуються.
• Оповіщення, збір і комплектування груп працездатних осіб, що залучаються до виконання суспільно корисних робіт, безпосередньо забезпечується військовим командуванням за сприяння сільських та селищних голів, керівників підприємств (включаючи житлово-експлуатаційні підприємства, навчальні заклади тощо).

При цьому зазначаємо, що формально керівникам підприємств не потрібно сприяти залученню до трудової повинності осіб, які виконують послуги за цивільно-правовими договорами (у тому числі, підприємців)

3. Регулювати роботу підприємств телекомунікацій, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та інших підприємств, установ, організацій і закладів культури та засобів масової інформації, а також використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і проведення роз’яснювальної роботи серед військ і населення.

4. Забороняти роботу приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передачу інформації через комп’ютерні мережі.

5. У разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян телекомунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп'ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв'язку.

6. Запровадження комендантської години (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування.

7. Використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю.

8. Забороняти громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у Міністерстві оборони України, Службі безпеки України чи Службі зовнішньої розвідки України, змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу Служби безпеки України чи Служби зовнішньої розвідки України; обмежувати проходження альтернативної (невійськової) служби.

9. Перевіряти документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

10. Встановлювати особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Зазначаємо, що це лише декілька найбільш розповсюджених заходів, які можуть стосуватись суб'єктів господарювання. При цьому вони можуть реалізовуватись виключно:

— на території, на якій введено воєнний стан;

— здійснюватися виключно на підставі рішення воєнного командування (самостійно чи за погодженням з органами виконавчої влади або місцевого самоврядування).

Також зазначаємо, що Указ не містить посилань на мобілізацію. Більш того, мобілізація здійснюється на підставі окремого Указу Президента, який також повинен бути затверджений Верховною Радою. Враховуючи це, можемо констатувати, що відповідно до законодавства на даному етапі мобілізація здійснюватися не повинна (але ми не виключаємо, що відповідні заходи фактично будуть реалізовуватися).

Додатково звертаємо увагу, що законодавство містить можливість припиняти/зупиняти діяльність комерційних банків, які не залучаються до роботи в особливий період, у разі введення воєнного стану. Передумовою цього є невключення банку до переліку банків, уповноважених до роботи в особливий період. Між тим, як зазначено на офіційному сайті НБУ, Національний банк не бачить ризиків для безперебійної роботи банківського сектору у разі запровадження воєнного стану.