аграрії,
кредитування,
деокуповані території
Програма державного кредитування 5−7-9% не працює на деокупованих територіях, — Андрій Дикун
Голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун взяв участь у круглому столі «Виклики малих та середніх агровиробників України та прогнози на 2023 рік», організованому за підтримки Європейського Союзу та Світового банку.
«Всеукраїнська Аграрна Рада налічує 1100 підприємств аграрного бізнесу, з яких 80% це підприємства в обробітку яких від 1000 до 2000 га землі. На жаль, 400 підприємств знаходяться на окупованих і деокупованих територіях. Програма „Доступні кредити 5−7-9%“, яка підтримана і Світовим банком і Міністерством аграрної політики та продовольства України, дійсно дає нам можливість сьогодні виживати, але є момент: ця програма практично не працює на деокупованих територіях. Мова, зокрема, про Харківську та Херсонську області. Банки не хочуть працювати на деокупованих територіях, оскільки бачать там великі ризики і навіть під державні гарантії їм це взагалі не цікаво», — зазначив очільник ВАР.
Також він звернувся до представників Світового банку, наголошуючи на агровиробниках, які мають більше 500 га землі, через що не підпадають під програми допомоги міжнародних донорів.
«Користуючись нагодою, я хотів би звернутися до представників Світового банку. У вас є різні програми підтримки агровиробників, по добривам, тощо, проте ці програми доступні для фермерів із земельним банком до 500 га. А що робити фермерам, у яких 1000, 1500, 2000 гектарів, особливо на деокупованих територіях, де програма державного кредитування 5−7-9% не працює? Серпень-вересень це час посівної кампанії. Частина полів замінована, підприємства знищені, кредити ніхто не дає, у аграріїв немає навіть можливості зараз посіяти озимі культури: пшеницю, ячмінь та ріпак», — сказав Дикун.
Очільник ВАР розповів учасникам заходу, що ВАР створила власний фонд, до якого залучає кошти і насіння, аби підтримати колег та забезпечити ці підприємства власними силами, адже аграрний сектор це фундамент державної економіки та потребує підтримки.
«Ми намагаємося купувати насіння та передавати підприємствам саме через те, що вони не підпадають під програму 5−7-9%. Таких підприємств багато. Вони можуть сіяти на полях, що не були заміновані, але у них просто немає коштів. І часу на це все також немає. Якщо вони не посіють в ці два місяці, то втрачають наступний рік», — сказав очільник ВАР.
Важливим питанням також залишається розмінування територій.
«Є багато різних платформ для обговорення, дискусії, але що зробили ми? Ми самостійно закупили певне обладнання, привезли в Україну, спробували — воно працює, тому починаємо виробництво цього обладнання в Україні. Його потрібно дуже багато, тому що мова йде про мільйони гектарів землі. Ми зробили перші креслення, розпочали процес, тому будемо вдячні, тим хто зможе долучитися та допомогти фермерам», — сказав Андрій Дикун.
Також, очільник ВАР пояснив позицію учасників спілки щодо реформи ринку землі та норми, яка вступає в дію з 1 січня 2024 року.
«Думаю, що всі присутні знають, що з першого січня 2024 року буде діяти норма, яка дозволяє юридичним особам брати участь у ринку землі, а обмеження зі 100 гектарів збільшується до 10 000 в „одні руки“. Ми, як Всеукраїнська Аграрна Рада, підтримували ринок землі й надалі будемо підтримувати цю реформу, але вважаємо, що ліміт до 100 гектарів має залишитися, тому що хтось зараз воює на фронті, а хтось на цьому заробляє. Учасники ВАР, підприємства яких тимчасово окуповані та ті, хто на деокупованих територіях, не розуміють який взагалі може бути ринок землі під час війни? Ми виступаємо із пропозицією продовження реформи, проте залишити концентрацію земель в „одні руки“ до 100 гектарів і для фізичних і для юридичних осіб до кінця воєнного стану, та на 2 роки після нього», — сказав Андрій Дикун.
За його словами частина учасників ВАР сьогодні служать в ЗСУ. Вони воюють на Сході України і не розуміють яким чином може працювати ринок землі, та як вони можуть приймати в ньому участь, якщо вони фактично знаходяться на передовій.
«Слухаючи сьогодні ваші презентації, ми бачимо і розуміємо, що грошей в українських аграріїв немає. Тому виникає питання хто купуватиме землю? Якщо вона стане дешевшою, мабуть, це буде вигідно, але ми переживаємо, що зайде якийсь спекулятивний капітал, або купуватимуть за „чорні гроші“, оскільки у нас і досі зараз продається продукції за формою № 2. І поки не буде з цим порядку ми боїмося, що відбудуться речі дуже непоправні в майбутньому», — зазначив голова Всеукраїнської Аграрної Ради.