Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

Уряд для сприяння залученості більшого кола сільгосптоваровиробників до державних програм, та як наслідок, збільшення посівних площ в Україні, вніс зміни до державної програми «Доступні кредити 5−7-9%». Відтепер держпідтримку може отримати український аграрій — фізична або юридична особи — резиденти України, за умови, що їх засновники не є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором/окупантом, та/або особою, яка належить або належала до терористичних організацій (суб'єкти, які мають інших бенефіціарів мають право на участь).

Експерти аналітичного центру ВАР «Розумна країна» проаналізували Закон України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» і надали роз'яснення безпосередньо щодо ставок мита на експорт насіння соняшника до країн Європейського Союзу. Відповідно до частини першої статті 1 цього Закону, ставку вивізного (експортного мита на насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене) встановлено на рівні 16% митної вартості. Однак, відповідно до частини другої цієї статті Починаючи з 1 січня 2007 року ставка вивізного (експортного) мита на насіння олійних культур, види яких визначені у цій статті, щороку зменшується на 1 відсотковий пункт до значення 10%. Тобто, зараз загальна ставка відповідного мита становить 10%.

Міністерство аграрної політики та продовольства України зазначає про зміни порядку бронювання військовозобов'язаних. Пропонуються не включати не включати в пропозиції військовозобов'язаних, які мають певні спеціальності. «Обсяги бронювання військовозобов'язаних, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях та включаються до пропозицій, визначаються з урахуванням необхідності для виконання таким підприємством, установою, організацією завдань із задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення. Звертаємо увагу на те, що керівники підприємств, установ і організацій несуть відповідальність за включення військовозобов'язаних до пропозицій та організацію їх бронювання на період мобілізації та на воєнний час», — зауважують у Мінагрополітики.

Кабмін спростив реєстрацію агротехніки у період воєнного стану. Постановою Кабінету міністрів України «Про внесення змін до Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів» введено спрощену процедуру тимчасової реєстрації машин у період дії воєнного чи надзвичайного стану, яка передбачатиме:

• скорочення переліку документів для реєстрації машин до мінімально необхідного;
• огляд машин під час реєстрації здійснюватиметься державними інспекторами за можливості;
• прийняття заяв щодо реєстрації машин, головними управліннями Держпродспоживслужби, за принципом екстериторіальності.

В умовах воєнного стану одним з пріоритетних напрямів роботи «Укрзалізниці» стала «Залізна посівна», де головне завдання — допомагати аграріям швидше «наздоганяти» обсяги дизеля та добрив. «Економіка — наш головний пріоритет. Ми були першими, хто вийшов із програмою, спрямованою на забезпечення роботи економіки. На третьому тижні евакуація та пасажирський потік пішли на спад, і ми вийшли з програмою „Залізна економіка“, яка складається із трьох напрямів. Перше — „Залізний термінал“, це розширення пропускної спроможності західних прикордонних переходів. Друге — „Залізна посівна“. Тут наше завдання — допомагати аграріям швидше „наздоганяти“ обсяги дизеля та добрив. Третє — релокація бізнесу на площадки „Укрзалізниці“ в рамках державної програми», — коментують у залізниці.

Ціни на добрива продовжують зростати. Станом на 11 квітня ціни на карбамід зросли до 32,2 тис. грн/т. Вартість аміачної селітри зросла на 500 грн до 28 тис. грн/т. Вапнякова селітра зросла з 22,5 тис. грн/т до 24 тис. грн/т. Додамо, що залежно від виробника, у квітні ціни на сульфат амонію утримуються на рівні 18,5−19,5 тис. грн/т.

ВАРті новини: Україна може суттєво розширити експорт агропродукції, спрямувавши українські вантажі через Польщу на порти Литви, але для цього потрібна офіційна підтримка названих держав. За словами голови ВАР, Україна протягом березня експортувала лише 200 тис. тонн агропродуції, при кращих можливостях цей показник може сягнути 1,5−2 млн тонн. Ідею трьохсторонньої угоди щодо експорту агропродукції підтримав міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський. У Мінагрополітики сподіваються, що перші пілотні потяги через Польщу на порти Литви будуть відправлені найближчим часом.

«Аграрний фонд» розпочинає весняну форвардну програму закупівлі зерна. «Авансові платежі АТ „Аграрний фонд“ здійснює під заставу майбутнього врожаю в розмірі 50−70% від загальної вартості законтрактованого зерна. Обов’язковою умовою співпраці є страхування посівів», — додають у фонді. Зауважимо, рівень цін закупівлі сільськогосподарської продукції майбутнього врожаю, виходячи з яких здійснюється попередня оплата за договорами, на зерно пшениці 2 класу становить 5,4 тис. грн/т, пшениці 3 класу — 5,3 тис. грн/т. Згідно з умовами програми закупівлі майбутнього врожаю обсяг мінімальної закупівельної партії для пшениці становить 100 тонн.

У 23 областях України розпочали посів основних ярих культур. Станом на 7 квітня прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складають 13,6 млн га, що на 3,2 млн га менше від показника минулого року (16,9 млн га). Так всіма категоріями господарств посіяно: ярої пшениці — 113,5 тис. га; ярого ячменю — 550,8 тис. га; ярого ріпаку — 11,6 тис. га; вівса — 81 тис. га; гороху — 82,5 тис. га; гречки — 0,2 тис. га; проса — 0,2 тис. га; кукурудзи — 13,6 тис. га; цукрових буряків — 55,2 тис. га; соняшника — 108,1 тис. га; сої — 14,1 тис. га; картоплі — 43,2 тис. га.

На перебіг посівної кампанії зазвичай впливає погода, ціни на агрохімію, паливо та наявність обігових коштів. Сьогодні до цих чинників додались війна зі всіма її проявами.

Через війну в Україні світ увійшов у період максимальних цін на зерно, це зростання — надовго. Якими є внутрішні ціни в Україні, що буде із залишками зерна, наскільки зросте собівартість рослинництва?

Без повноцінного експорту агропродукції фермерам не вистачає коштів на посівну. Перенаправлення експортних потоків з південних портів на західні кордони на сьогодні не вирішує проблем агросектора.

Держава запропонувала аграріям пільгове кредитування під посівну і виділила на це десятки мільярдів. На практиці кошти видаються через «вузьку воронку» — лише чотири державних банки реально фінансують воєнну посівну. Ще 20 комерційних банків фінансують постійних клієнтів. Більшість позик на сьогодні було видано через «Приватбанк», який відтепер претендує на звання «аграрного» банку. Мова йде про Державну програму «Доступні кредити 5−7-9%», до якої нещодавно урядом зроблено кілька змін: у період дії воєнного стану та протягом місяця після його завершення аграрії можуть отримати кредит під 0%.

Agravery.com