Минулоріч Україна в 2,5 рази збільшила експорт вершкового масла — 30 тис тонн проти 12 в 2016 році, звітує ДФС. Виробництво зросло менше — 107,7 тис. тонн проти 101 тис. тонн, говорять в Асоціації виробників молока. Але фахівці сумніваються, що все це масло справжнє.

«Близько 20 тис. т в 2016 році (повної інформації за 2017 рік ще немає - Ред.) було вироблено просто з повітря», — говорить Вадим Чагаровський, голова Ради директорів Спілки молочних підприємств України. Виробництво молока і сирних продуктів передбачає сепарацію, розділення сировини (молока) на знежирене молоко і вершки, яке в подальшому йде на масло. Тобто по кількості виробленого сухого молока і сирних продуктів можна порахувати скільки реально виготовлено масла. Узявши норми, що необхідні для виробництва 1 т вершкового масла (22 тис т молока) та помноживши їх на фактично вироблений обсяг масла в минулому році (101 тис т), і віднявши об'єм, що йде на інші продукти, а саме сухе молоко та сирні продукти (1422 т) можна легко порахувати, що певна кількість вершкового масла, а саме — 40 тис. тонн. «Фактично не вистачає 800 тис т молока для того, щоб зробити 40 тис. т масла. Але треба показник в 101 тис. т читати правильно, оскільки в ньому є задвоєння продаж: маленькі заводи, які виробляють масло, продають його великим підприємствам, які в подальшому перефасовують і продають. Це приблизно 20%. Тому фактично 20 тис. т потрібно відняти», — пояснив Чагаровський.

Його думку підтверджують дослідження, проведені за ініціативи ГО «Громадський контроль захисту споживачів». ДП «Укрметртестстандарт» перевірило зразки масла солодковершкового, ДСТУ 4399:2005 за 2016 р. показали, що з 15 найменувань масла 2 містили виключно жири рослинного походження. У 2017 році таких 100% рослинних продуктів стало ще більше — 4 із 13 досліджених зразків. У решті зразків, хоч і були присутні тваринні жири, вони часом становили менше 50%. Тож такий продукт за усіма законами та актами мусив би називатися молоковмісним продуктом чи спредом. Проте жоден з виробників навіть не натякає у складі рослинні жири.

Шукаючи найлегші шляхи

Зростання експорту потребує великої кількості молока, але, повідомляє Держстат, його виробництво у 2017 році скоротилося на 0,5% порівняно з 2016 — до 10,329 млн тонн. З іншого боку, ще однією причиною зростання обсягів фальсифікату є низька купівельна спроможність громадян. «Падіння життєвого рівня громадян змушує їх купувати неякісну, дешевшу продукцію», — переконаний Сергій Вовченко, голова Наглядової Ради АТ «Молочний альянс».

Поради споживачу

• Не купуйте масло на стихійних ринках
• Завжди уважно читайте склад продукції
• Великі мережі як правило дуже цінують свою репутацію, тому продукція під ВТМ відповідає заявленому складу
• Низька ціна, якщо це не акція, — завжди привід засумніватися у справжності продукту
• Пам'ятайте, що простіше за все підробити не фасоване масло, а те, що продається монолітом.

Додати рослинні жири — найлегший спосіб знизити витрати та збільшити обсяг виробництва. «Використовують жир, що коштує $1 тис/т. Масло ж в нас коштує $4−5 тис/т за гуртового продажу, а влітку ціна піднімалася й до 6 тис.», — говорить Вадим Чагаровський. З ним погоджується Олена Жупінас, керівник проекту «Гуртові закупівлі молока» АВМ: «Кількість поставок пальмового масла б'є рекорди. В 2014—2015 роках вершкове масло коштувало близько 3 $/кг, а пальмовий жир 1,5 $/кг. Тепер, коли масло коштує 5 $/кг, а ціна пальмового жиру не змінилася, вигода від заміни інгредієнтів стає більш вагомою».

Припущення про широке вживання «пальми» підтверджуються й тим фактом, що імпорт пальмової олії в Україну в сезоні 2017/2018 з вересня по листопад досяг свого максимуму за останні сім сезонів. Було завезено близько 78 тис. т, що на 43,7% більше аналогічного періоду минулого сезону (54,6 тис. т), повідомляє агентство «УкрАгроКонсалт». Так, в листопаді 2017 року імпорт пальмової олії в Україну склав 28,8 тис. т, що на 88% більше в порівнянні з попереднім місяцем (15,3 тис. тонн) і на 51,6% щодо листопада минулого року.

Собівартість молока різниться від технології, обсягу виробництва та інших факторів, проте, якщо узяти до уваги останні два роки, то матимемо зростання собівартості в середньому на 40%. При цьому на полицях повно дешевої продукції з начебто молочних вершків. З великою ймовірністю ця продукція фальсифікована. Приблизні розрахунки наводить Олег Нівєвський, старший економіст проекту «Підтримка реформ в сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» Київської школи економіки. Для виробництва 1 кг масла з жирністю 73% молокопереробному підприємству потрібно 21,5 кг. Помноживши цю цифру на вартість молока (мінімальні закупівельні ціни на молоко становили 7,15 грн/кг станом на жовтень за даними Держстату) отримуємо мінімальну 153,6 грн без ПДВ і врахування низки інших витрат — логістика, витрати на реалізацію і т. д, що можуть досягати 50%.

За словами Сергія Вовченко, станом на 24.01.2018 року найнижча ціна — 28,5 грн. на фасоване «Масло селянське солодко вершкове 73% жиру» масою 200 г, ТМ Auchan. «Як правило, великі національні торгові мережі ретельно перевіряють якість і безпечність продуктів харчування. Тому навряд чи там будуть продукти, в яких тваринний жир замінений на рослинний. Або ж вони змусять виробника про це написати на упаковці. Якщо ж ціна суттєво нижча за вказану тут і при цьому не проводиться цінова акція, то варто задуматися, чи не підробку пропонують споживачу», — наголосив він.

Фальсифікату стоп

Використовувати пальмову олію в виробництві масла дозволено, але в такому випадку продукт не може реалізовуватися як масло, це мусить бути спред чи вершково-рослинна суміш. Відрізнити на смак справжнє масло від підробленого майже не можливо, зазначає Олена Жупінас. За її словами, технології йдуть вперед і, прагнучи зробити навіть 100% натуральну продукцію більш зручною до вживання, виробники досягають максимальної пластичності після заморожування. Хоча раніше саме це було першою ознакою фальшивого масла.

Щоб зупинити таку масштабну фальсифікацію потрібен в першу надійний контроль, переконані учасники ринку. Здійснювати його допоможе Закон № 2042 від 18 травня 2017 року «Про державний контроль здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин», що набуває чинності з квітня цього року. Як пояснили в Держпродспоживслужбі, цей документ надаватиме працівникам Служби право перевірки операторів ринку без попередження, «в разі подання належним чином обґрунтованої скарги на діяльність підприємства з боку юридичних осіб (партнерів, інших операторів ринку, тощо)». Нагадаємо, що сьогодні законодавство дозволяє провести позапланову перевірку суб'єкта господарювання лише на підставі обґрунтованої скарги фізичної особи. Також передбачається можливість відеофіксації перевірок. При цьому, в Службі запевняють, що на добросовісних операторів ринку адміністративний тиск буде зменшено.

Крім перевірок важливо й мати засоби для перевірки якості продукції. Як запевняють в Держпродспоживслужбі, в Україні є лабораторії, які проводять дослідження щодо відповідності жирнокислотного складу, тобто виявлення фальсифікату. «Це Державний науково-дослідний інститут лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, регіональні державні лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській, Чернігівській, Миколаївській, Житомирській областях та інші лабораторії», — зазначають в прес-службі. Вартість таких досліджень коливається від 750 до 2900 грн без ПДВ за зразок.

Перевіряти слід не лише підприємства та торгові мережі, а й ринки, через якій й проходить більшість підробленої продукції, наголошує Олена Жупінас. Фальсифікат часто виробляється в неналежних санітарно-гігієнічних умовах, тому й виникають випадки отруєння. Цю думку підтверджує й Сергій Вовченко: «Були випадки, коли на продовольчих ринках реалізувалося масло під видом ТМ «Яготинське» нефасоване (моноліт). Тому «Яготинський маслозавод» давно припинив виготовлення такого масла».

Інформзарядка для населення

Фальсифікат молочної продукції процвітає й за рахунок низької обізнаності населення щодо якості продукції. Більшість виробників переконані, що вітчизняний споживач не досвідчений, і не до кінця розуміє ризики вживання неякісної продукції.

«Споживача потрібно вчити. Погано працюють контролюючі органи, відсутні компанії роз'ясненню, чим ризикує людина, вживаючи неякісні продукти. Адже в результаті економії можна потім більше витратити на лікування», — прокоментувала директор по сировині «Клуб Сира» Світлана Жаглова.

Держава повинна за допомогою Держпродспоживслужби доводити до населення інформацію про шкоду фальсифікату, про заходи, які здійснюються для протидії, переконані виробники. «Потрібно запускати медіа-компанію по телебаченню, ЗМІ, мережі Інтернет. Самостійно з таким завданням не впоратися. Необхідні масштабніші кроки з боку держави, в тому числі - виявлення тих виробників, які займаються фальшуванням, та притягнення їх до відповідальності», — наголосив Сергій Вовченко.

Часто людям елементарно складно читати на етикетках зміст, написаний дрібним шрифтом, наголошують в Асоціації виробників молока. «Тому основний пункт «Закону про молоко і молоковмісні продукти», який Асоціація просуває у Верховній Раді, полягає у тому, що полиця мусить бути відокремлена, тобто молочні і молоковмісні продукти мусять знаходиться в магазині на різних полицях. Чим менше фальсифікату, тим більше молока знадобиться на переробку. Тоді це стимулюватиме розвиток галузі загалом», — підсумувала Олена Жупінас.

agravery