Фіксація заради відшкодування

Вже 24 лютого 2022 року стало зрозуміло, що збитки в агросекторі через війну становитимуть мільярди доларів. Спалені посіви та зруйновані господарства, вкрадена техніка та врожай, заміновані поля. Згідно з оновленими оцінками Світового банку, на кінець 2023 року збитки та втрати, яких зазнав агросектор України, становлять $ 80,1 млрд, з яких прямі збитки складають $ 10,3 млрд — руйнування с/г інфраструктури, багаторічних посівів, худоби, с/г техніки та обладнання, тощо і $ 69,8 млрд — втрачені доходи с/г підприємств внаслідок війни. Ці цифри включають також збитки та втрати, пов'язані з руйнуванням Каховської ГЕС. На жаль, ця цифра не остаточна. Війна ще не завершена та не пораховані збитки агросектору окупованих територій.

Є сотні господарств, які навіть більше двох років після деокупації не розпочали повноцінно працювати. Їх майно повністю знищене або розграбоване, а поля заміновані. Ті, у кого є можливість, намагаються запустити свої аграрні підприємства подалі від фронту, коштом кредитів та власних заощаджень, інколи — грантів та міжнародної підтримки.

На репарації з боку росії найближчим часом ніхто не розраховує. Проте, неправильною є думка, що їх не буде, або не запрацюють правила відшкодування збитків, завданих війною, з інших фінансових джерел. Передбачається, що компенсації можна буде отримати після звернення до міжнародних інстанцій або завдяки внутрішнім програмам та ініціативам. Тому аграріям варто бути готовими до проходження процедури компенсації у майбутньому, коли відповідні механізми запрацюють.

Світовий досвід

У світовій історії є приклади, коли країни платили репарації. Німеччина після Першої світової війни оплачувала виставлені їй рахунки за завдані збитки. Сам процес тривав близько 90 років, але юридичний інструмент спрацював. Після Другої світової Німеччина більше платила територіями, технологіями та майном, але й тут були задіяні правові механізми для врегулювання спорів та претензій. У сучасній історії теж є прецеденти коли одна країна платила іншій за військове вторгнення. Так Ірак виплачував репарації за окупацію Кувейту у 1900−1991 роках. Підставою стала резолюція Радбезу ООН.

До повномасштабного вторгнення Україна подала в суд на росію за збитки, завдані окупацією з 2014 року, та використання нафтових родовищ у Чорному морі. Спочатку країна-агресор не хотіла брати участь у судових процесах, але згодом таки визнала правочинність цих слухань. Цей судовий процес ще не завершено.

У листопаді 2022 року Генеральна Асамблея ООН більшістю голосів ухвалила резолюцію «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України». Згідно з документу, росія має бути притягнута до відповідальності за агресію проти України. Серед юридичних наслідків — рф має відшкодувати збитки.

Останніми тижнями все більше можна почути заклики світових лідерів про передачу арештованих російських активів та рахунків на користь України. Вже відомо, що Європейський союз направить нам прибуток з отриманих під час арешту російських цінних паперів. Також Україна вперше направила до держбюджету конфісковані кошти підсанкційних осіб. Окрім цього, нещодавно у Сполучених Штатах розпочались переговори про використання активів рф на користь України.

Окрім репарацій, є безліч інших механізмів та фінансових інструментів для отримання відшкодування збитків. Наприклад, Хорватія після Балканської війни залучала внутрішні ресурси для виплат громадянам, які постраждали від війни, залучались кошти міжнародних донорів. Також гроші за заподіяну шкоду надходили від продажу майна, націоналізованого після розпаду Югославії.

Тож виплати за завдані збитки будуть, залишилось створити для цього механізми з тими країнами, які погодяться направити заарештовані російські гроші на підтримку України. Важливо розробити чіткий юридичний інструмент для відшкодування збитків всередині країни.

Для чого потрібна фіксація збитків

Те, що неможливо буде зробити — це отримати гроші за шкоду, яку завдали росіяни, без належної фіксації збитків. Хоча поки невідомо, який буде внутрішній механізм відшкодування збитків та вимоги до доказів, заявника все одно зобов’яжуть довести те, що шкода заподіяна саме внаслідок війни. При цьому відкладати на потім документацію теж поганий варіант, бо багато доказів буде знищено, наприклад, через руйнування будівель, погодні явища, або ж свідки забудуть важливі деталі. Тож експерти ВАР наполегливо рекомендують проводити роботи з фіксації збитків відразу як отримаєте доступ до господарства.

Основні кроки

Експерти Всеукраїнської аграрної ради спільно з Програмою USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) розробили методичні рекомендації, зразки заяв, протоколів та доручень, які допоможуть зафіксувати завдані збитки належним чином. Вся необхідна інформація доступна за посиланням. Також для додаткових питань працює безкоштовна консультаційна лінія — 067 503 19 08.

Сам процес документування збитків можна розділити на декілька основних етапів.

Перший: потрібно задокументувати самі пошкодження. Це може бути фото-, відеодокази, покази свідків, огляд місця події комісіями у складі представників місцевих органів влади. Потрібно подбати, щоб на цьому етапі було відкрито кримінальне провадження за фактом нанесення збитків. Для зручності аграріїв створено навчальний відеоролик «Алгоритм дій польової фіксації руйнувань агропідприємств». У відео показані практичні рекомендації щодо правильної фото- та відеофіксації руйнувань.

Другий: докази щодо реальних збитків. Цей етап передбачає від аграріїв збір документів, які підтверджують усі їхні витрати під час будівництва об'єкта, проведення посівної, придбання зруйнованої техніки, тощо. Потрібно також спрямувати зусилля на пошук/відновлення документів, які посвідчують право власності/користування щодо тих чи інших об'єктів.

Третій: зібрати докази упущеної вигоди. Це документи, які підтверджують недоотримані доходи, наприклад: ф’ючерсні та інші контракти з продажу продукції; дані про невиконання через агресію інших договірних зобов'язань, які передбачали отримання доходу; документи, які підтверджують доходи за попередні роки.

Також рекомендуємо додати відповідні фото/відео докази до Інтерактивної мапи руйнувань агросектору. Цей портал створено з метою висвітлення реальних збитків українського агросектору та допомоги агровиробникам на етапі документування воєнних злочинів, скоєних проти їх підприємств. Також дані з мапи руйнувань будуть корисні для міжнародних партнерів, щоб зрозуміти проблеми, з якими стикається український агросектор в умовах війни.

Багатомільярдні збитки українських аграріїв точно не залишаться поза увагою у формуванні повоєнного кошторису відновлення України. Проте заявникам варто пам’ятати, що збір доказів завданої шкоди покладається повністю на постраждалу сторону. Від того, наскільки якісно, всебічно, а, головне, якнайшвидше буде проведено документування російських злочинів, залежатиме і кількість питань з боку органів, що опрацьовуватимуть докази та нараховуватимуть відшкодування в майбутньому

Колонка заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дмитра Кохана на сторінках «Інтерфакс-Україна»