Клостридіози — це група захворювань, спричинених бактеріями роду Clostridium. Клостридії вельми поширені в природі: можуть існувати в ґрунті, водоймах, підстилці та кормах. Належать до нормальної мікрофлори в шлунково-кишковому тракті тварин. Це високостійкі спори, які здатні виживати в навколишньому середовищі протягом тривалого часу. Не всі види клостридій спричиняють захворювання, але ті, що становлять загрозу, зазвичай призводять до летальних наслідків (див. таблицю 1).

Таблиця 1. Види клостридій і спричинені ними захворювання

Ці бактерії потрапляють в організм через порізи, садна або з кормом. Вони не загрожують організмові тварини, доки не виникнуть сприятливі умови. Зазвичай клостридіальні інфекції дуже тяжкі і проявляються гостро.

Правець

Правець виникає в результаті зараження глибоких колотих ран, після будь-яких травм із пошкодженням шкіри та слизових — наприклад, під час знерожування або кастрації телят. Збудники Clostridium tetani залишаються в місці проникнення, розмножуються й утворюють токсин, який уражає нервову систему, призводячи до тонічного напруження м’язів. Хвора тварина скута, з напруженим хвостом, витягнутою головою і шиєю, опущеними повіками і роздутими ніздрями. Часто спостерігається здуття живота. У міру прогресування хвороби тіло тварини вигинається, зуби зціплюються. Зрештою, тварина не може стояти і впадає в конвульсії. Дихальна недостатність закінчується загибеллю.

Лікування правця не матиме успіху, якщо його не розпочати на ранній стадії. Тварину слід помістити в тихе, темне місце та лікувати транквілізаторами і пеніциліном, щоб позбутися джерела інфекції.

Клостридіальний міонекроз (газова гангрена)

Захворювання виникає від інфікування Clostridium septicum, C. chauvoei, C. perfringens, C. sordellii та C. novyi внаслідок забруднення рани ґрунтом, з яким клостридії проникають усередину. Вхідними воротами для збудника є переважно глибокі колоті рани та отримані під час отелення травми. Інфекція також може потрапляти через пуповину новонароджених телят і після ін'єкцій внаслідок неналежної асептичної обробки. Токсини спричиняють набряк зі скупченням кров’янистої чи прозорої рідини, омертвіння тканин і подальшою гангреною. Уражена ділянка надзвичайно болісна. Токсини всмоктуються в кров, починається лихоманка, слабкість, тремтіння — і зрештою тварина гине.

Лікування часто буває безуспішним, але на ранній стадії можна використовувати пеніцилін. Для профілактики хвороби застосовують вакцинування.

Емфізематозний карбункул

Як правило, це хвороба молодняка ВРХ віком від 6 місяців до 2 років. Найчастіше зустрічається у старших телят, які споживають загальнозмішаний раціон з високим умістом концентратів. Вважається, що спори Clostridium chauvoei містяться у м’язах здорових тварин у сплячому стані. Хвороба виникає, коли умови стають сприятливими для їх розмноження в пошкодженій м’язовій тканині. Бактерії виділяють токсини, які спричиняють сильне запалення та загибель м’язової тканини. Уражена ділянка гаряча, опухла та болісна, у м’язах нагромаджуються пухирці газу. Гангрена швидко розвивається. Найчастіше тварина сильно кульгає на одну з кінцівок. Іноді уражається серцевий м’яз, язик чи вим’я. Всмоктування токсинів у кров призводить до лихоманки, слабкості та загибелі тварини.

Лікування, як правило, марне, оскільки м’язи сильно пошкоджені ще до того, як хворобу діагностовано. Великі дози пеніциліну можуть допомогти в легких випадках на ранній стадії. Основним завданням у разі спалахів цього захворювання має бути профілактика.

Анаеробна ентеротоксемія

Хвороба спричиняється розмноженням у кишечнику бактерій Clostridium perfringens типу D. Вони виділяють сильнодіючі токсини, які ушкоджують кровоносні судини та нервову систему. Захворювання, як правило, виникає у телят і корів, які споживають загальнозмішаний раціон з високим умістом концентратів або перебувають на пасовищах. Проявляється в результаті порушення травлення, що пов’язано зі зміною корму (фото 1 і 2).

Хвороба характеризується діареєю, муканням, прострацією або пригніченням, сліпотою, конвульсіями та загибеллю. Перебіг дуже гострий: теля може загинути ще до появи клінічних ознак.

У тварин, які одужують, часто спостерігають підвищену температуру та сильний пронос. Лікування ентеротоксемії є зазвичай підтримувальною терапією і буває безуспішним. Тварини, які виживають, погано реагують на лікування. Тварин вакцинують, коли хвороба стає проблемою і неможливо змінити раціон. У деяких випадках хворобу вдавалося контролювати за допомогою невеликих доз тетрацикліну.

Інфекційно-некротичний гепатит

Хвороба виникає в разі ушкодження печінки, що дозволяє Clostridium novyi розмножуватися та утворювати токсини. Токсини уражають орган, спричиняють некроз, внаслідок чого тварина гине (фото 3).

Ботулізм

Ботулізм — це смертельний токсикоз, який зазвичай виникає після проковтування худобою рослинного або тваринного матеріалу, що містить токсини бактерії Clostridium botulinum. Клінічні ознаки у великої рогатої худоби дещо різняться, але загалом це слабкість, депресія і параліч, який починається із задніх кінцівок і просувається до передніх, до шиї та голови. У деяких випадках паралізується та вивалюється з рота язик. Тварина не може жувати чи ковтати, виділяється слина. Параліч дихальних м’язів призводить до загибелі.

Лікування переважно результату не дає, тому ключовим фактором боротьби з цим захворюванням є профілактика. Для контролю ситуації необхідно усунути заражені продукти тваринного чи рослинного походження.

Клостридіози — гострі інфекційні захворювання, які призводять до раптової загибелі тварин. Лікування зазвичай марне, але для профілактики цих хвороб, за винятком ботулізму, розроблено вакцини. Існують різні комбінації вакцин проти клостридіозів, тож будьте уважні, вибираючи препарат для свого стада.

За інформацією ТОВ «ДК ФІД»