Молоко і ферма
Клінічний мастит: як досягти бажаного результату
ТЕХНОЛОГІЇ. ДОСЛІДЖЕННЯ. ІННОВАЦІЇ
Випадки клінічного маститу трапляються на кожній молочній фермі. Однак часом лікування не приносить результату навіть тоді, коли використовуються, на перший погляд, ефективні препарати і протоколи. У чому причина? Який спосіб лікування обрати? Чи існує універсальний протокол? Своє бачення проблеми і ланцюжок ухвалення рішень пропонує Пірет Калмус, доктор ветеринарних наук Естонського університету природничих наук.
Уявімо, що ви діагностували три різні випадки клінічного маститу на фермі:
- у «пацієнтки» Віссі легка форма захворювання — в молоці помітні пластівці (фото 1);
- корова Масік хворіє на помірний мастит (фото 2−3);
- у Мустік уже розвинулась важка форма (фото 4−7).
Як лікувати ці випадки? Допоки відкладемо відповідь на це запитання, натомість розглянемо загальні принципи і підходи.
Фото 1. Молоко з пластівцями від корови Віссі.
Фото 2−3. Ознаки клінічного маститу помірної форми в корови Масік.
Фото 4−7. Корова Мустік з важкою формою клінічного маститу.
Отже, перш ніж почати лікування клінічного маститу, запитаймо себе:
- Чи відомо, які збудники спричиняють клінічний мастит? — Так, існує кілька їх видів.
- Чи можемо побачити збудника? — Ні.
- Чи варто починати лікування, навіть коли збудник невідомий? — Звісно, адже він проникає у молочну залозу і викликає запалення.
- Чи можна оцінити процес одужання? — Так, але спочатку потрібно визначити критерії/ознаки одужання (зникнення клінічних ознак, зменшення КСК тощо).
- Який протокол лікування використовувати? — Універсального протоколу не існує, однак є базові принципи його побудови.
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ
Перший пункт протоколу — знеболювальна терапія нестероїдними протизапальними препаратами з метою зменшити запалення. Корова може загинути через запальну реакцію та ендотоксемію.
Наступний крок — необхідно якомога швидше знищити бактерію, що спричиняє мастит. Тому в більшості випадків клінічного маститу слід використовувати антибіотики.
Антибіотики діють залежно від типу збудника: одні використовуються проти грам-позитивних бактерій, інші ефективні проти грам-негативних. Збудники маститу однакові в усьому світі, і все ж переважають грам-позитивні бактерії. В списку основних грам-негативних патогенів — E. сoli та Klebsiella spp. Вони швидко гинуть в молочній залозі, але виділяють ендотоксини, тому використання антибіотиків для лікування маститу, зумовленого грам-негативними бактеріями, суперечливе. Водночас є кілька збудників (дріжджі, B. сereus, Mycoplasma spp., Prothotheca spp., Serratia mascerens), на які антибіотики взагалі не діють.
ВИБІР АНТИБІОТИКА
Здається, що вибрати протимікробний препарат дуже просто. Однак інколи він не приносить бажаного результату. Причина в тому, що існує низка факторів, які впливають на його результативність.
Ефективність лікування не залежить від різноманіття антибіотиків на ринку або способу введення чи тривалості застосування.
Наприклад, вибір антибіотиків в Естонії великий, а в Швеції і Фінляндії дозволених до використання препаратів значно менше. Виникає запитання, чи кращий в Естонії рівень одужання корів порівняно з цими країнами через більшу кількість антибіотиків на ринку. Ні, навіть гірший.
Більшість грам-негативних збудників, крім Staphylococcus aureus, чутливі до пеніциліну, тому лікування слід починати саме з цього препарату. Інколи S. aureus та деякі коагулазо-негативні стафілококи виробляють бета-лактамази, тому не можна використовувати беталактамні антибіотики. Вони стійкі до їхньої дії.
В Естонії використовують інтрацистернальне і парентеральне введення протимікробних препаратів, комбінована терапія — внутрішньом'язове введення водночас із внутрішньоцистернальним — не популярна.
У 2019−2020 роках у країні було проведено ретроспективне дослідження, щоб з’ясувати, які антибіотики естонські ветеринари використовують на молочних фермах. Вчені проаналізували 17 242 випадків лікування антибіотиками на 44 фермах з поголів'ям 56 тис. молочних корів. У понад 60% випадків ветеринари використовували бета-лактамні антибіотики внутрішньоцистернально — пеніцилін та ампіцилін з клоксациліном. Вони посіли перше і друге місце, на третьому був лінкоміцин.
Під час лікування клінічного маститу у 40% випадків ветеринари парентерально вводили пеніцилін. Цікавий момент — на 3-му місці опинився марбофлоксацин. Це пов’язано з тим, що на великих фермах є випадки спалахів колімаститу та маститу, спричиненого Klebsiella spр. В Естонії лікування субклінічного маститу не починають з антибіотиків.
Немає значення, скільки антибіотиків на ринку, ветеринари вирішують самостійно, який використовувати.
З ЯКИХ АНТИБІОТИКІВ ПОЧИНАТИ ЛІКУВАННЯ
Першим вибором при легкій або помірній формі маститу є бета-лактамні антибіотики, які знищують грам-позитивні бактерії протягом 3−5 днів:
- бензилпеніцилін прокаїн — внутрішньом'язово (в/м) або внутрішньоцистернально (в/ц);
- амоксицилін (в/м);
- ампіклокс (в/ц);
- цефалексин (в/ц);
- лінкоміцин (в/ц) для стад з S. aureus, резистентних до пеніциліну.
В Естонії лікування клінічного маститу починають з бета-лактамних антибіотиків, щоб уникнути антибіотикорезистентності. Ветеринари використовують внутрішньом'язове або внутрішньоцистернальне введення.
Спосіб введення не впливає на рівень одужання, як і перехід на інший антибіотик. Кожен із методів має свої переваги. Внутрішньоцистернальне введення менш затратне по часу порівняно з внутрішньом'язовим — немає потреби фіксувати тварину. Крім того, внутрішном'язове введення завдає корові сильного болю. Також парентеральне введення негативно впливає на нормальну мікрофлору порівняно з локальним лікуванням. Звісно, якщо вим’я сильно набрякле, і запалення поширилося на кілька чвертей або спостерігаються виражені клінічні ознаки маститу, то антибіотики слід вводити внутрішньом'язово. Внутрішньоцистернальну терапію потрібно проводити, дотримуючись гігієнічних та санітарних умов.
Наприклад, в Ірландії, Англії і Німеччині зазвичай використовують внутрішньоцистернальне лікування, а в Швеції — внутрішньом'язове. При цьому рівень одужання в цих країнах однаковий. Спосіб введення препарату залежить від ферми та регіону, але ефективність лікування від нього не залежить.
Лікування легкої або помірної форми клінічного маститу антибіотиками супроводжується знеболювальною терапією нестероїдними протизапальними препаратами.
При важкій гострій формі маститу (в корови відсутній апетит, діарея, зневоднення, вим’я набрякле) антибіотики внутрішньоцистернально не вводять, бо через сильне запалення тканин вони не розподіляються по всій молочній залозі, а тому не можуть ліквідувати патоген.
Ціль терапії гострого маститу — лікування ендотоксимії. Пам’ятайте, корова реагує не на бактерії, а на виділені ними токсини. Маємо зберегти життя тварини, застосовуючи рідинну терапію та нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП).
Основне лікування на естонських фермах — інфузійна терапія: внутрішньовенне введення 2 л гіпертонічного розчину 7,2% NaCl (в домашніх умовах — 70 г солі на 1 л кип’яченої води), а також закачування в рубець 30−40 л води або електролітів одразу після введення розчину. В деяких випадках використовуються хінолони в/в (марбофлоксацин або енрофлоксацин) 1−2 дні. Це залежить від того, як швидко виявлено хвору корову та як швидко починається лікування.
Одужання залежить від імунітету корови, а також швидкості початку лікування. Якщо виявити хвору корову на ранній стадії, то ефективність лікування буде вищою. Якщо ж корова вже лежить, то ймовірність одужання низька.
РІВЕНЬ І ФАКТОРИ ОДУЖАННЯ
Звідки ви знаєте, що лікування безрезультатне? Якими критеріями керуєтесь в своїх оцінках? Якщо застосовуєте антибіотики широкого спектру дії або їх комбінацію, то майже всі бактерії гинуть. Навіть ефективність дії антибіотиків вузького спектру дії (ампіцилін, ампіцилін+клоксацилін) у знищенні грампозитивних бактерій дуже висока. Крім того, завжди можна провести лабораторне дослідження зразків молока на чутливість бактерій до використаних антибіотиків і перевірити, чи збудники залишилися.
Слід критично дивитися на результати лабораторного дослідження: які антибіотики ви зазвичай використовуєте при лікуванні маститу, а які не мають жодного значення з точки зору лікування.
Прийнятний рівень одужання після клінічного маститу — понад 80%. Якщо показник нижчий, вивчіть історію хвороб корів, які не одужали. Роль вибору антибіотика в одужанні важлива, але не лише вона вирішальна. Одним із факторів, який визначає успішний результат лікування, є вік корови.
Молодші корови мають міцніший імунітет і відновлюються дуже добре. У корів першої-другої лактацій, які вперше захворіли на мастит у легкій чи помірній формі, при цьому збудник не S. aureus, показник одужання становитиме понад 85%, і навіть 90%.
Старші корови (третьої і більше лактацій), на рахунку яких 3−4 випадки хронічного маститу, а збудником є S. aureus чи St. uberis, матимуть низький показник одужання — менше 15%. Немає сенсу використовувати антибіотики, корова все одно не одужає.
Підтримка імунітету, чисте середовище та правильний антибіотик — запорука високого показника одужання. Наприклад, пеніцилін не діє у разі колімаститу, бо колібактерії резистентні до нього. Якщо ви раптом його використали і корова одужала, то подіяв не антибіотик, тварина відновилась самостійно.
АНАЛІЗ ДАНИХ
Необхідно збирати дані про всі випадки клінічного маститу. Кількість хворих тварин на даний момент ні про що не говорить, бо деякі корови можуть перебувати тривалий час у групі лікування. Корисніша інформація про те, скільки випадків маститу на фермі трапляється на місяць і на рік. Також треба фіксувати кількість корів з одним випадком та корів, які мали понад два випадки маститу за лактацію.
Допустима кількість маститів на фермі — 3−4% (10−15 випадків на фермі з поголів'ям 500 корів) на місяць, або 20−30 випадків на 100 корів на рік.
Аналізуйте цифри критично. На деяких фермах 20 випадків спричинені лише 3−4 коровами, що означає багато хронічного маститу. Одна корова може мати 2 і навіть 4 випадки лікування маститу на місяць порівняно з фермою, де 10 корів лікувалися лише раз. Тому рекомендується рахувати кількість перших та хронічних (понад два на корову) випадків на місяць і рік.
Не потрібно витрачати кошти на безнадійні хронічні випадки (не стосується знеболювальних препаратів). Якщо ви починаєте лікування хронічного маститу, і при цьому знаєте, що показник одужання менше 10%, це викинуті на вітер гроші.
ЯКЕ РІШЕННЯ ЩОДО ЛІКУВАННЯ УХВАЛИТИ
На початку статті ми згадували три корови з різними формами клінічного маститу, які чекали на рішення про лікування. В Естонії на фермах проводяться бактеріологічні дослідження, тому у випадку легкої форми зазвичай чекають на їх результати (24 год.) або починають лікування бета-лактамним антибіотиком внутрішньоцистернально або внутрішньом'язово упродовж 3−5 днів.
Якщо наступного дня результат дослідження показує, що збудник S. aureus, лікування змінюють на клоксацилін або лінкоміцин, якщо це перший випадок у первістки або корови, яка має шанси на одужання. У разі хронічного випадку антибіотики не використовують, а корову розглядають як потенційну на вибракування.
Аналогічно помірну форму слід починати лікувати з НПЗП і бета-лактамного антибіотика протягом 3−5 днів. Якщо результат дослідження показує S. aureus, лікування змінюють на клоксацилін або лінкоміцин 3−5 днів для корів із першим випадком або високою ймовірністю на одужання. Якщо це хронічний випадок, антибіотик не застосовують.
При важкому клінічному маститі слід вливати 2 л 2% NaCl та задавати через зонд 30−40 л розчину електроліту або звичайної води, а також застосовувати НПЗП. На ранніх стадіях естонські ветеринари використовують амоксицилін, хінолони, або сульфатриметоприм. Але якщо на фермі Klebsiella, то лікують антибіотиком одразу. (Радимо звернутись до статті «Антибіотикотерапія для корів і телят: практичні рекомендації з лікування клінічних випадків», опублікованій у «Молоко і ферма» № 1/2023 — Ред.)
Отже, не існує стандартного протоколу лікування маститу, але базові принципи однакові. Не ускладнюйте протокол лікування, він має бути простим. Показник одужання залежать від імунітету корови, навколишнього середовища та історії хвороб окремої тварини. Антибіотик не відіграє вирішальну роль у відновленні корови. Якщо його весь час змінювати чи використовувати антибіотик широкого спектру дії, то збільшується резистентність бактерій на фермі.
Більше інформації — зі схемами, таблицями, графіками і відповідями Пірет Калмус на запитання від українських колег — ви зможете прочитати в друкованій або електронній версії журналу.
Консультація надана за підтримки Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в рамках спільного проекту «Розвиток молочної галузі України» для підтримки господарств в умовах війни. Якщо залишились питання, звертайтеся на гарячу лінію АВМ за тел. 067 590 21 20 або office@avm-ua.org.
У 2023 році плануємо випуск шести номерів — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Повертаємось до друкованого формату, надаємо можливість оформити передплату на електронну версію, частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 або 068 994 40 30 (Viber).