телята,
відлучення,
групове утримання
Групове утримання телят до відлучення: з прицілом на майбутнє
Групове утримання телят до відлучення вже є обов’язковою вимогою у деяких країнах і за певних систем виробництва. Які в цьому переваги і вузькі місця, розповідає Бетсі Карл, консультант кооперативної дорадчої служби (Університет Каліфорнії, США), з посиланням на дослідження, під час якого використовувались доволі прості та малозатратні способи модифікації вже існуючих загонів.
Дослідження загалом неоднозначні щодо доцільності групового утримання телят перед відлученням, особливо щодо їхнього здоров’я.
Дані наших досліджень респіраторних захворювань у телят показали тенденцію до підвищеного ризику для здоров’я телят при груповому утриманні, особливо в групах більше семи голів. Інші дослідження показали кращий приріст ваги та споживання корму у телят, які утримуються в групах, також багато досліджень показали позитивний ефект систем парного утримання, коли разом утримується по два телятки. Маючи це на увазі, наша команда дослідників Каліфорнійського університету вирішила перевірити вплив утримання трьох телят разом у системі малих груп на їхнє здоров’я та продуктивність.
Ми досліджували дві різні системи в різних географічних регіонах Каліфорнії: одна використовує пластикові будиночки з зоною для вигулу, а друга — підняті дерев’яні будиночки «каліфорнійського стилю».
Система пластикових будиночків: Щоб зробити групові загони, було зібрано три пластикові будиночки з зовнішньою огородженою дротом зоною, розміром приблизно 1,8 м на 3,6 м. Між кожними трьома будиночками було додано секції дротяної огорожі шириною 150 см. Індивідуальні загони являли собою традиційний пластиковий будиночок із зоною для вигулу розміром 1,2 м на 1,8 м. Підстилка в будиночках була з рисового лушпиння.
Система дерев’яних будиночків: Щоб зробити групові загони, з традиційних припіднятих дерев’яних будиночків з дерев’яною підлогою на трьох телят були видалені перегородки. У цій системі утримувались телята джерсейської породи, а телята окремо утримувалися в при піднятих дерев’яних будиночках із встановленими перегородками. Підстилка не використовувалась.
Результати щодо ефективності
У системі пластикових будиночків зріст і вагу вимірювали при народженні та коли телят виводили з будиночків за тиждень до повного відлучення, приблизно у 70-денному віці. Щодня перед годівлею за допомогою систем оцінки фекалій та респіраторних захворювань ми реєстрували результати спостережень за здоров'ям телят. За телятами спостерігали впродовж години після годівлі, та їхня поведінка реєструвалась з 10-хвилинними інтервалами. Перехресне смоктання спостерігалося мінімально в обох групах (телята, які утримувалисьіндивідуально, могли дістатися до своїх сусідів) і не сприймалося як настільки часте, щоб викликати занепокоєння. За статистичними даними, телята, які утримувалися як в групі, так і окремо, показали однакові показники середньодобового приросту ваги, зросту та ознак респіраторних захворювань. В усіх телят в певний момент мала місце діарея, тому порівняння між структурами утримання було неможливим. Було спостережено, що телята, які утримувалися в групах, мали більшу частоту споживання концентратучерез годину після годівлі порівняно з тими, які утримувалисьіндивідуально.
Цікаво, що з соціальної точки зору телята, які утримувалися в групах в системі пластикових будиночків, майже завжди відпочивали разом в одному будиночку, навіть якщо були доступні три. У продовж періоду дослідження температура зовнішнього повітря перевищувала 37,8ºС, що типово для Центральної долині Каліфорнії, але це не заважало телятам надавати перевагу тісному контакту один з одним під час відпочинку через годину після годівлі.
У системі дерев’яних будиночків результати були набагато різноманітнішими. Для цього дослідження телятам на кінцівки було встановлено сенсори для моніторингу активності. Телята, які утримувались в групах, лежали в середньому на 29 хвилин менше, ніж ті, які утримувалися індивідуально. У цій системі телята, які утримувалися в групі, мали значно вищі показники щодо респіраторних захворювань. Випадки діареї були подібними до відповідних показників в системі пластикових будиночків — майже всі телята страждали від діареї в період перед відлученням без різниці між групами. Серед телят групового утримання соціальна ігрова поведінка спостерігалась з більшою частотою. Як і в системі пластикових будиночків, частота споживання концентрату також була більшою у телят, яких утримували групою, порівняно з тими, які утримувались індивідуально.
Підсумок
Отже, чи варто впроваджувати групове утримання телят? Нам ще багато чого потрібно дізнатись про ефективність групового утримання телят. Дані наших досліджень на двох різних молочних фермах сильно відрізнялися, і не існує чарівної формули щодо того, що буде працювати на всіх системах вирощування телят. Деякі молочні господарства досягли великого успіху з великими групами до відлучення, тоді як інші вважають, що індивідуальне утримання — це те, що їм підходить найкращим чином.
З поглядом у майбутнє, буде важливо враховувати соціальні аспекти орієнтованого на споживачів законодавства, особливо щодо того, як вирощують телят. Групове утримання вже є обов’язковим у деяких ситуаціях, і було б варто розглянути те, як ми будемо адаптуватися, якщо це стане необхідним для впровадження. Балансування добробуту та здоров’я тварин вимагає обережного балансу між годівлею, управлінням та інфраструктурою. Розглянуті вище системи є простими та економічно ефективними способами модифікації існуючих загонів для утримання невеликих груп.
Хоча немає однозначної відповіді, ці дослідження дають інформацію, яка може стати основою для потенційних альтернативних рішень щодо системи утримання телят перед відлученням. Незалежно, яка система використовується, багато досліджень показали, що високий рівень годівлі телят перед відлученням є обов’язковим для отримання позитивних результатів щодо здоров’я, що, у свою чергу, підкреслює необхідності співпраці ваших консультантів з управління стадом і ветеринарами, щоб налаштувати ваших телят на успіх.Попереду ще багато роботи, щоб повніше зрозуміти «найкращий» спосіб впровадження групового утримання, а кожна молочна ферма повинна повністю оцінити свою систему вирощування телят, щоб знайти відповідний баланс для загального добробуту тварин.
Нам ще багато чому потрібно навчитися, коли йдеться про ефективне групове утримання телят. У наших дослідженнях на двох різних молочних фермах дані сильно відрізнялися, і не існує чарівної формули, що буде працювати в усіх системах вирощування телят. Деякі молочні господарства досягли великого успіху з великими групами перед відлученням, тоді як інші вважають, що індивідуальне утримання — це те, що їм підходить.
З соціальної точки зору телята, які утримувалися в групах в системі пластикових будиночків, майже завжди відпочивали разом в одному будиночку, навіть якщо були доступні три.
Milkua.info за матеріалами компанії «Українські ферми»