генетика,
корови,
порода
Фахівці ФАО допомогли зберегти буру карпатську породу корів на Закарпатті

Фахівці закарпатської Асоціації бурої карпатської породи, яка входить до складу Федерації бурих порід Європи, розробили концепцію її збереження, сформували банк генофонду і почали її генетичне дослідження.
Цю роботу аграрії та науковці проводять за фінансової підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організаціїї ОНН, FAO. Місцева бура карпатська порода домінує в Закарпатті. Головна її перевага полягає в тому, що буру можна ефективно вирощувати на природних пасовищах — і в низинах, і в горах.
Генетика цієї породи стійка до хвороб і дає особливе молоко, яке використовується у виготовленні високоякісних твердих сирів та дитячого харчування.
При цьому молочна продуктивність корів бурої карпатської відносно невелика: 3−4 тис. кг/рік. Правда, рекордистки досягають 8 тис. кг. Однак, жирність їх молока порівняно висока — 3,7−4%, а корови, що пасуться в низинах, ще і володіють хорошими м’ясними якостями.
ВРХ бурої карпатської — прямі нащадки давньої карпатської худоби, колись поширеної по всій Європі. У альпійських країнах її називали бурою альпійською, у Швейцарії — швіцькою, в Австрії — монтафонською, а в Німеччині — альгауською.