Для зручності учасників програма була поділена на три основні частини: бізнес—секцію, а також фінансову і секцію об'єднаних територіальних громад.

У ході бізнес—секції ключові вітчизняні та міжнародні експерти, народні депутати та аграрії розглядали проблеми невідшкодування ПДВ при експорті олійних, обмеження імпорту добрив в Україну та земельної реформи.

Так, обговорення розпочалось із голосування стосовно того, до яких наслідків призведуть сумнозвісні «олійні правки». Відповідно до результатів проведеного опитування, якщо у 2017 році сою вирощували 67% респондентів, цьогоріч — 55%. У разі, якщо вішкодування ПДВ при експорті олійних не буде відновлене, наступного року про сою думатиме лише 24%.

Однак «олійні правки» — не єдина проблема, яка серйозно стурбувала вітчизняних сільгоспвиробників. Наступна дискусія була присвячена не менш важливій темі — проблемі дифіциту, монополії та завищених цін на добрива всередині країни.

В рамках даного обговорення близько 80% аграріїв висловились проти обмеження імпорту добрив походженням з РФ.

«Частка добрив у собівартості продукції — 15%, а в собівартості пшениці близько 30%. Якщо ви мене спитаєте, я виступаю за те, щоб заборонити імпорт добрив з Росії та завозити їх з Китаю. Але існують логістичні проблеми. Тому нам треба об'єднуватися та шукати вихід разом», — відмітив голова ВАР Андрій Дикун, зазначивши, що Agri Invest Forum 2018 став майданчиком для проведення першого в Україні діалогу між аграріями та представниками хімічної галузі.

Вирішення даної проблеми 83,6% сільгоспвиробників вбачають у забезпеченні вітчизняних хімічних заводів власною сировинною базою. Зокрема, через будівництво заводів по виробництву мінеральних добрив з українського газового вугілля, або продаж ліцензій на видобування газу для виробництва мінеральних добрив. Цю ідею підтримали також самі представники хімічних підприємств.

Після обіду учасники бізнес—секції обговорювали питання, що об'єктивно вважається одним з найбільш дискусійних та заполітизованих — проблеми ринку землі в Україні.

За результатами проведеного голосування, 70% аграріїв проголосувало «проти» зняття земельного мораторію. Якщо ж ринок доведеться відкривати, більше 55% пропонують впроваджувати обіг земель поступово. При цьому 94% зацікавлені в купівлі земельних ділянок, проте бояться бути ошуканими.

«Ми створили на базі аграрного комітету ВР робочу групу, яка за 2 місяці має розробити концепцію обігу ріллі. Ми покажемо вам цю концепцію, ми хочемо почути зворотню відповідь від вас. Ми хочемо професійної, а не політичної дискусії. Ми працюємо у ваших інтересах»,— запевнив аграріїв голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики й земельних відносин Олександр Бакуменко.

Після обговорення питань земельного ринку аграрії перейшли до пошуку шляхів вирішення проблеми, яка нерозривно пов’язана із землею — рейдерства.

За словами заступника міністра юстиції Олени Сукманової в Україні існують три основні схеми «аграрного» рейдерства: підробка підписів, зокрема на договорах оренди; приховування рішень загальних зборів агропідприємства, що дає привід для рейдерських атак, або пряме блокування роботи агропідприємства; підписання кількома агропідприємствами договорів оренди на один і той же пай.

Після виступу чиновниці юристи надали практичні поради сільгоспвиробникам стосовно того, як убезпечити свій бізнес, а охоронна компанія «Гайдамаки» презентувала свої послуги з захисту аграрного бізнесу України.

Паралельно із бізнес—дискусією діяла секція Agri Finance, на якій учасники обговорювали фінансові та податкові питання.

Зокрема, голова податкового комітету Громадської ради при МЕРТ, партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine Ольга Богданова перелічила основні помилки, яких припускаються аграрії при заповненні податкових накладних, деталізувала можливі наслідки податкових перевірок, особливості роботи з електронним кабінетом, умови отримання і порядок розрахунку бюджетних дотацій.

Потім експерти зі Спілки автоматизаторів бізнесу висвітлили існуючі рішення для оптимізації бізнесу та залучення інвестицій.

А після обіду експерти Міжнародної фінансової корпорації (IFC) розповіли про банківські програми та моделі кредитування в агросекторі. Так, менеджер з розвитку бізнесу в проекті IFC Аграрні розписки в Україні Кирило Мухомедзянов розказав про даний механізм кредитування. Від початку реалізації проекту аграрних розписок в Україні у 2014 році і до сьогодні вітчизняні аграрії залучили 2,85 млрд грн для розвитку бізнесу.

Темою третьої секції, яка діяла в першій половині дня, стали проблеми та перспективи реформування об'єднаних територіальних громад в Україні.

Олександр Каліберда, представник проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» відзначив, що за 2018 рік в 39 разів зросла державна підтримка регіонального і місцевого розвитку. «Окрім того, у 2018 році передбачена субвенція на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг загального користування місцевого значення в сумі 11,5 млрд грн», — сказав він.

У якості прикладів ефективного управління на місцях учасники дізнались про децентралізацію в Естонії, а також досвід Тетіївської та Омельницької сільських ОТГ (Київська та Полтавська області відповідно).

Після чого Ігор Миклащук, голова Інституту кооперації та місцевого самоврядування (ІКОМІС), презентував новостворене об`єднання, основними завданнями якого є: формування горизонтальної мережі лідерів у масштабах країни, експертна підтримка органів місцевого самоврядування та розробка законопроектів, спрямованих на розвиток місцевого самоврядування.

В свою чергу, директор Українського аграрного ліцею Олена Ярошинська презентувала сучасний освітній заклад, що уже рік діє на Уманщині: «Наше завдання — виховати нову активну молодь, яка готова змінювати країну». На даний момент в ліцеї працює академічне та професійне відділення, та методологічний центр «СвітОсвіт» основною метою якого є створення та розвиток ефективної системи освіти в об'єднаних громадах України.

Генеральним партнером по техніці заходу виступила компанія KUHN, генеральний партнер по техніці — UKRAVIT, генеральний автомобільний партнер — BMW, та фінансовий партнер — Alt Bank.

Прес—служба ВАР