Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Загалом, найбільше молока усіх видів було вироблено у Полтавській (691,8 тис. т; -5,8%), Вінницькій (684,9 тис. т; -6,2%) та Хмельницькій (643,8 тис. т; -1,2%) областях.

Лідерами з виробництва промислового молока були: Полтавщина (391,4 тис. т; -0,5%), Черкащина (296,4 тис. т;-1,5%) та Харківщина (245,8 тис. т; +0,4%).

Джерело: ДССУ

Найбільше молока від господарств населення виробляють у: Хмельницькій (460,6 тис. т; -0,9%), Вінницькій (459,3 тис. т;-11%) та Львівській (396,1 тис. т; -7,9%) областях.

Співвідношення обсягів виробництва між секторами наразі складає 31,5% від підприємств та 68,5% — від населення. При цьому, варто розуміти, що основний вал надходження на молокопереробні підприємства забезпечують саме сільськогосподарські підприємства — трохи більше, ніж 80% всього прийнятого на переробку. Крім того, у 2022-му, у зв’язку з підвищенням вимог до якості та безпечності молока, яке надходить на промислову переробку*, частка молока від населення буде скорочуватися й надалі. Відтак, на ринку формуються стійкі передумови до поглиблення дефіциту молока придатного для промислової харчової переробки.

Щодо статистики молока від населення — з одного боку експерти ставлять під сумнів реальність тих 6 млн т, які забезпечують домогосподарства. А з іншого, за умов зменшення закупівлі такого молока молокозаводами, його частка на звичайних ринках може зрости. Ба більше, населення продає його та продукти переробки (сметана, вершки, кисломолочний сир) тим самим створюючи додатковий умовний тіньовий сегмент.

«І знову тут основна роль у врегулюванні належить державі. З одного боку ключове завдання полягає у підтримці великих товаровиробників для швидкого нарощення необхідних обсягів промислового молока, а з іншого — легалізація діяльності домогосподарського сектору та створення умов для виробництва ним якісної сировини (створення кооперативів, сімейних ферм) з можливістю простежування умов виробництва. Окремим викликом також є врегулювання продажів молочної продукції на ринках, в тому числі стихійних, а також законодавча регуляція присутності контрольованих об'ємів імпортної молочної продукції у мережах», — підсумовує Яна Лінецька.

*згідно наказу Мінекономіки № 2760 від 24.12.2020, яким внесено зміни до змін до Наказу Мінагро № 118 від 12.03.2019, наступний перехідний період впровадження критеріїв безпечності молока-сировини, що дозволене для харчової переробки, має відбутися з 01.01.2023: загальне бактеріальне забруднення (ЗБЗ) має становити не більше 300 тис. КУО/мл, а кількість соматичних клітин (КСК) не більше 400 тис./мл (за змінною середньою геометричною велечиною).

Пресслужба Асоціації виробників молока