поголів'я,
виробництво молока,
худоба
Сумські фермери скорочують виробництво молока, але намагаються зберегти поголів’я великої рогатої худоби
Сумські фермери скорочують виробництво молока, але намагаються зберегти поголів’я великої рогатої худоби.
Проце повідомляє портал suspilne.media.
Віктор Пахненко — директор державного підприємства “Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН” розташованого неподлік від Сум, розповів, що на сьогодні посівний матеріал вже практично розібраний, а ось продуктивність молочних корів у воєнний час довелося знизити наполовину через проблеми з реалізацією молока.
За його словами, молокозаводи були стабільними покупцями і давали достатньо високу ціну. Раніше щодня дохід був 55-60 тисяч гривень, сьогодні – близько 15 тисяч. Пан Віктор каже, в перші дні війни молоко роздавали безкоштовно, віддавали волонтерам, які розвозили по лікарнях та закладах соцзахисту. Зараз налагодили інші шляхи збуту: «Молокозаводи не працюють, це Чернігівська область, в нас забирав Новгород-Сіверський, там йдуть бойові дії, Буринський молокозавод – до сьогоднішнього дня там танки ходять сюди-туди, Сумський молочний завод працює не на повну потужність, і в нас реалізація йде в основному волонтерам і по місту Суми вивозимо, продаємо населенню. Ціна значно менша, ніж до війни, ми зараз продаємо по 10 гривень за літр молока населенню”.
Щоправда, з початком весняно-польових робіт вивозити молоко в місто стане складніше, оскільки транспорт знадобиться в полях.
На відміну від інших галузей сільського господарства, тваринництво не може зупинитися, адже тварини потребують постійного догляду. На території області є такі господарства, де довелося випустити корів, свиней просто на вулицю, оскільки ферми розбомбили, люди не мають можливості доглядати цих тварин: “Скільки їх – важко сказати на сьогоднішній день. Такі підприємства є в Краснопільському, Сумському, Конотопському районі, і на Харківщині багато таких господарств, які були просто у безвиході, такі рішення прийняли, повідкривали силосні ями, кормові столи, випустили худобу на прифермерську територію”.
На початок війни на Сумщині було 80 тисяч поголів’я корів, близько 100 тисяч – загальне поголів’я великої рогатої худоби. В останні роки воно й так зменшувалося, а під час бойових дій цей процес відбуватиметься ще швидше, – говорить Віктор Кабанець. За його словами, хоча фермери продовжують працювати, зараз вони особливо потребують державної підтримки.