Відповідно до ДСТУ 6003:2008 сир твердий — це сир, який визріває під впливом мікроорганізмів закваски (заквашувального препарату), з чеддеризацією сирної маси або без неї, який пресують, із показником твердості від 51% до 60%.

«Поживна цінність продукту доведена, він містить білки, жири, незамінні амінокислоти, вітаміни, А і В, солі кальцію і фосфору, які так необхідні для розвитку організму», — зазначає Олена Жупінас, керівник проекту «Гуртовий збут молока».

До справжнього сиру обов’язково повинен входити молочний жир, який легко і майже повністю засвоюється організмом, при цьому відіграє роль у процесі травлення і правильному обміні жирів в організмі.

Для того, щоб виготовити 1 кг сиру потрібно близько 10 л молока, зауважує експерт.

На сьогоднішній день деякі недобросовісні виробники виготовляють сир, замінюючи молочний жир рослинним, такий продукт прийнято називати «сирним продуктом». Роблять це з метою зниження собівартості продукту, отримуючи вигоду.

Ціна — це сумнівний показник якості, бо виробники або ж продавці можуть під виглядом справжнього сиру продавати сирний продукт як за високою ціною, так і за нижчою. У першому випадку сподіваючись на неуважність, а у другому — на низьку купівельну спроможність покупця.

«Технологія виробництва виготовлення сирного продукту полягає у тому, що у знежирене молоко вноситься рослинний жир, потім готується суміш, і вже після цього вноситься сичужний фермент, далі вноситься закваска, щоб отримати сир», — розповідає Олена Жупінас.

Вживання подібного продукту не тільки не принесе користь, але й може нашкодити організму людини.

Переробні підприємства мають законодавче право розробляти свої технічні умови (ТУ) виготовлення сирів. Проте вимоги, які висувають до продукції технічні умови, повинні бути не нижчими, ніж ті, що передбачені державними стандартами і неприпустимо вводити в ТУ положення, що призводять до зниження якості продукції або ускладнюють її ідентифікацію.

Обов’язок виробника зазначати достовірну інформацію під час маркування.

На зовнішній поверхні покриву головки сиру (парафіновій, полімерній плівці чи полімерному або комбінованому сплаві) має бути вказано:

• назва сиру (сирний продукт чи сир твердий);
• назва та повна адреса і телефон виробника, адреси потужностей виробництва;
• маса нетто, г або кг;
• склад сиру у порядку переваги складників, що їх використовували під час його виробництва;
• харчова (поживна) та енергетична цінності (калорійність) із вказівкою на кількість жирів, білка у встановлених одиницях вимірювання на 100 г сиру (додаток Б);
• масова частка жиру в сухій речовині, %;
• кінцева дата споживання «Вжити до …» або дати виробництва та строку придатності;
• номер партії виробництва (крім спожиткового пакування);
• умови зберігання;
• штриховний код згідно з ДСТУ 3147;
• позначення цього стандарту.

Аби зробити правильний вибір, споживач має знати на що слід звернути увагу. Перш за все на зовнішній вигляд товару, не варто купувати сир із пошкодженнями, бо разом із продуктом ризикуєте придбати хвороботворні бактерії, які туди потрапили. А безпечність продукту — понад усе! Також не варто гнатися за дешевизною, а також краще купуйте продукцію перевірених виробників у спеціалізованих магазинах, радить фахівець.

Якщо ж ви все-таки придбали сир і хочете перевірити його на якість у домашніх умовах, то спробуйте покласти шматочок на сонце, справжній сир підсохне і підніме свої кінці, а з рослинним жиром просто почне плавитись. Простий і дієвий спосіб, який в майбутньому застереже вас від фальсифікату.

MilkUa.info