Про це повідомляє пресслужба Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).

Фінальний текст закону кардинально відрізняється від першопочаткового його варіанту. І в цьому, безумовно, заслуга українських аграріїв, які, об'єднавшись, почали боротьбу за модель ринку землі, вигідну саме Україні та українцям.

Зокрема, початковий варіант земельної реформи, яку пропонував уряд Гончарука, передбачав впровадження ліберального ринку землі із доступом до нього іноземних компаній та можливістю зосереджувати в одних руках до 210 тис. га с/г землі в розрізі країни. Однак, подібний формат земельної реформи містив у собі чимало ризиків.

По-перше, українські аграрії, особливо малі фермери, в умовах відсутності доступу до дешевих кредитних ресурсів могли опинитись поза ринком, не маючи коштів для купівлі землі. При цьому транснаціональні компанії навпаки — опинялись у надвигідному становищі, маючи можливість залучати кошти під дешеві європейські кредити. По-друге, встановлене обмеження для володіння землею у 210 тис. га — це був прямий шлях до олігархізації аграрного сектору, адже це — величезні території, які могли опинитись в руках однієї людини. По-третє, якщо площа с/г земель, які можна було придбати в рамках області чи всієї країни хоча б формально обмежувалась, то на рівні ОТГ, звичайної територіальної громади, або району такі обмеження були повністю відсутні. Це означало, що одне господарство могло скупити хоч усі землі навколо села. І це ставило під загрозу незалежність влади на місцях. Адже якщо у керівника громади левову частку бюджету складають надходження від оренди землі, він стає автоматично залежним від власника компанії, яка ці гроші платить.

Українські аграрії, включившись у боротьбу, працювали на усіх фронтах: у кабінетах парламенту та уряду, під їх стінами у форматі численних протестів, пояснювали свою позицію у ЗМІ. В результаті у другому читанні був прийнятий законопроєкт, норми якого відповідають вимогам малих та середніх аграріїв, що були затверджені загальними зборами ВАР влітку 2019 року, А саме:

• Заборонено купувати землі с/г призначення в Україні іноземним юридичним та фізичним особам. Таке право вони можуть отримати, якщо відповідне рішення буде схвалено на всеукраїнському референдумі.
• Встановлено перехідний період у три роки (до 2024 року), протягом якого землі с/г призначення мають право купувати лише фізичні особи-громадяни України і не більше 100 га на одну фізичну особу
• З 2024 року право купувати земельні ділянки отримують юридичні особи, засновані громадянами України, а також державі та територіальним громадам. Встановлено обмеження щодо концентрації землі в одних руках до 10 тис. га.

Разом з тим, залишається ціла низка питань, які влада повинна вирішити для успішного запуску ринку землі та рівностороннього доступу до нього всіх категорій учасників. Зокрема, необхідно невідкладно прийняти законопроєкти:

• № 3205−2 «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві», який відкриває малим фермерам доступ до кредитних ресурсів. Без цього малі фермери втрачають можливість отримати кошти на купівлю землі.
• № 2194, яким завершується земельна децентралізація — державні землі с/г призначення поза межами населених пунктів передаються у власність громад. Норми законороєкту значно спрощують земельні відносини в країні, а також врегульовують механізм для реалізації переважного права на купівлю землі орендарями.
• № 2195, який передбачає продаж земельних ділянок державної та комунальної власності через електронні аукціони. Завдяки цьому процедура оренди чи продажу земельних ділянок стане прозорою — можна буде чітко відслідкувати хто став власником чи орендарем.

На жаль, прийняття вищезазначених законопроєктів суттєво затягнулось у часі, через що ринок землі не зможе запрацювати на повну. Разом з тим ВАР наголошує, що влада зобов’язана докласти максимально зусиль для їх прийняття та підписання президентом до реалізації земельної реформи.