молоко, доїння, корівник, робот-дояр
Корівник щасливих корів

 

Саме так називають корівник у «Новій Ниві», де тварини самі планують свій день: коли доїтись, коли їсти, коли відпочивати, коли боки почесати. Комфорт тварини — ключове слово для засновника господарства Леоніда Мінаєва з того моменту, як він почав займатися молочним скотарством. Ще в 1993-му він уперше почув про систему добровільного доїння, а встановити роботів-доярів на власній фермі вдалося лише цьогоріч — через 24 роки. Здійснювати мрії ніколи не пізно.

Реконструкція замість будівництва з нуля

Для початку в «Новій Ниві» вирішили встановити чотири станції добровільного доїння. До справи підійшли просто і з мінімальними інвестиціями. Як тільки підписали угоду з компанією-постачальником, одразу взялися до підготовки приміщень для роботів-доярів та відбору корів.

Будівництво нового корівника більш затратне, ніж реконструкція старого. Тому, зваживши всі за і проти, Леонід Миколайович та Тетяна Леонідівна зупинилися на другому варіанті. Менш ніж за рік власними силами реконструювали один корівник, і вже 28 червня два роботи доїли корів. Наразі вони обслуговують 100 корів української червоної молочної породи — дві секції по 50 голів. Ще два роботи запрацюють після завершення переобладнання другого корівника. Загалом система розрахована на 240 корів.

Реконструйований корівник на 100 корів — дві секції по 50 голів кожна.

Хоча реконструкція не дозволяє стовідсотково витримати бажані параметри приміщення, у «Новій Ниві» намагалися створити коровам максимально комфортні умови. Найперше подбали про систему вентиляції. Щоб забезпечити належний мікроклімат у корівнику, з одного боку встановлено штори для регулювання припливу свіжого повітря, а на даху — вентиляційні шахти для створення тяги. Їх можна повністю відчиняти, а в разі потреби зачиняти. Шахти, як і дах, термоізольовані, тому не утворюється конденсат. Вентиляція працює автоматично. Наступного року планують встановити систему охолодження: вентилятори і зрошення.

Вентиляційні шахти для створення тяги. Їх можна повністю відкривати, а в разі потреби закривати. Шахти, як і дах термоізольовані, тому не утворюється конденсат.

Також приміщення обладнано автоматичною системою регулювання світлового дня, завдяки чому тривалість світлового періоду в корівнику становить 16 год. на добу.

У господарстві роботизований корівник називають корівником щасливих корів. І не дивно, бо, крім інших благ цивілізації, у розпорядженні тварин щітки-чесалки. Відпочивають корови на глибокій солом’яній підстилці, яка періодично оновлюється. Тепер їм не доводиться тіснитись у стійлі, бо мають достатньо місця. Дві секції обслуговує одна людина.

«Тут корови забезпечені всім необхідним. Часто трапляється так, що на фермі починають із дорогих кормів. Але найперше, що корові, як і людині, потрібно, — це свіже повітря. Без повітря людина і корова проживуть 2 хвилини, без води — 2 дні, без їжі — 2 тижні. В такій послідовності й треба починати: забезпечити тварин свіжим повітрям, водою, світлом. Якщо цього не зробити, то в дорогих кормах немає сенсу. На мій погляд, у «Новій Ниві» дуже ефективно розпорядились коштами», — вважає керівник з розвитку південного регіону «ДеЛаваль» Олексій Полько.

«Кастинг» корів

Головне, на що звертали увагу під час відбору тварин, це, звісно, на розташування дійок. Вони не повинні бути дуже тісно одна до одної, бо якщо торкатимуться, то датчик сприйматиме їх як одну. Проблему створює і занадто високе розташування задньої частини вимені.

У корів, які відповідали параметрам роботизованого доїння, ретельно перевірили стан здоров’я. Це обов’язкова процедура, оскільки, приміром, хворі корови (мастити, проблеми з ратицями) добровільно доїтись не підуть. Лише потім відібраних тварин привчали до робота.

Зазвичай процес переведення поголів'я на роботизоване доїння з іншої системи займає кілька тижнів. Значно швидше до роботів звикають нетелі.

«Перевести корів на нову систему доїння не становило великих труднощів, адже в нас усі корови на безприв’язі, за винятком 10 днів на прив’язі в родильному відділенні. Вони звикли вільно рухатись і ходити на доїння в залу», — пояснює зоотехнік господарства Тетяна Володимирівна Ларіонова.

В основному в роботизований корівник намагалися відбирати корів першої лактації. Їх значно легше перевчити, ніж старших тварин. У цьому переконались і працівники ферми, коли в перші дні почали працювати з відібраними тваринами. За їхніми словами, молодші тварини залюбки заходили у станцію, лиш трішки потрібно було підштовхнути.

На другий день після отелення, якщо не виявлено проблем, корів переводять на доїння роботом. Перше молоко здоюється окремо. Нині в корівнику 47 голів після першого отелення, 30 голів другої лактації і решта — тварини третьої лактації та старші.

«Корови упродовж всієї лактації до самого запуску знаходяться в тій самій секції і в тому самому оточенні. Звідси корови йдуть у сухостій. Приблизно через 2 місяці одразу після отелення повертаються назад», — підкреслює Олексій Полько.

Нова технологія стала певним випробуванням не лише для корів, а й для працівників ферми.

«Спочатку було страшно і нам, і коровам. Нова система відрізняється від доїльної зали. Та все ж нині тут корови почуваються комфортніше. Їх даремно не турбують, не переганяють, корова захотіла — відпочиває, захотіла — пішла доїтись та ще й отримала за це винагороду — смачний комбікорм», — ділиться враженнями Тетяна Володимирівна.

Годівля

Раціон корів у новому корівнику не відрізняється від раціону інших корів комплексу: 12 кг кукурудзяного силосу, 25 кг зеленої люцерни (взимку замінюють на люцерновий сінаж), 2 кг сіна та 3 кг комбікорму. Цю кормосуміш корова поїдає на кормовому столі, який роздають двічі на добу. Комбікорм, залежно від продуктивності, вона отримує в автоматизованій годівниці на станції добровільного доїння — найбільше 4 кг на добу. Можливість отримати концентрати — один із факторів, який стимулює корів приходити на доїння 2−4 рази на добу.

До складу кормосуміші входить кукурудзяний силос, зелена люцерна (взимку замінюють сінажем), сіно і комбікорм. Додаткову порцію комбікорму, залежно від продуктивності, корові видає робот.  

За прийом корова може з'їсти свою, розраховану лише на неї максимальну порцію. В середньому це становить 1,5−2 кг залежно від продуктивності. Більше 2,5 кг за доїння робот не дасть. Він «знає» кожну корову і її потреби. А розпізнає тварин за допомогою датчика, вмонтованого у вушну бирку. Перевага індивідуального підходу до годівлі корів у тому, що в одній групі перебувають корови різних періодів лактації і немає потреби їх перегруповувати, як це роблять на комплексах із доїльними залами.

Доїння і якість молока

У «Новій Ниві» кратність доїння на роботизованій системі становить у середньому 2,78 разу. Новотільні корови йдуть доїтись 4−5 разів, а ближче до запуску — раз на день. Середня добова продуктивність нині становить 24 кг молока.

Однією з переваг роботизованого доїння є відсутність перетримання доїльних стаканів і сухого доїння, як це трапляється в доїльній залі. Робот доїть кожну дійку окремо і робить заміри електропровідності молока для кожної долі вимені (чотири пульсатори і чотири лічильники), це дозволяє виявити мастит, навіть якщо він є тільки в одній долі вимені.

Робот доїть кожну дійку окремо і робить заміри електропровідності молока для кожної долі вимені (чотири пульсатори і чотири лічильники).

Проблемна корова ідентифікується комп’ютером, а отримане від неї молоко перекачується в резервуар для неякісного молока або ж утилізується. Система запрограмована на ретельне промивання всіх поверхонь, які контактують з молоком хворої корови.

Доїльний робот у запрограмованій послідовності виконує процедури обробки вимені до та після доїння. Машина нічого не забуває і не пропускає. Здоєне молоко робот направляє в танк-охолоджувач об'ємом 6,5 куб. м. Він розрахований на 4 роботи.

Окрім збільшення молочної продуктивності, у «Новій Ниві» з використанням станцій добровільного доїння побачили ще й підвищення якості молока. Олексій Полько пояснює, що це пов’язано з кращим промиванням обладнання після доїння. Резерви для покращення якості є. Насамперед це стосується води, якою миють систему. Справа в тому, що ферма міститься за 40 км від Азовського моря, а тому вода надто жорстка, містить багато солей, які негативно впливають на обладнання. Тому найближчим часом перед господарством стоїть завдання забезпечити якість води.

Схема руху корів

На відміну від інших роботизованих комплексів, що працюють в Україні, тут у секціях організовано вільний трафік через станцію добровільного доїння: будь-яка корова в будь-який момент має доступ до робота. Плюс такого підходу в тому, що це значно дешевше, адже немає сортувальних воріт і дорогого обладнання для розпізнавання корів. Мінус у тому, що корови, які недавно подоїлись, теж заходять до робота і забирають у нього час: зайшла, постояла, вийшла. Через непродуктивні візити кількість корів у групі не 60, а 50 голів.

Коли корова проходить через робот, система визначає, чи є якась проблема. Якщо так, то відділить її в зону для проблемних корів. Вона міститься по центру між двома секціями. Потрапивши сюди, корова не почуватиметься ізольованою від стада, матиме доступ до корму і води, щоб без стресу дочекатись, доки прийде людина, огляне її чи проведе необхідні маніпуляції. Звідси корову можна загнати на доїння, а якщо все гаразд, то повернути в групу.

Зона проблемних корів знаходиться по центру між двома секціями. Потрапивши сюди, корова не почуватиметься ізольованою від стада, матиме доступ до корму і води.

Журнал «Молоко і ферма» № 4 (41), серпень 2017

comments powered by Disqus

Останні додані

14 лист. 2024 р., 12:05:00

  Місія Мінагрополітики — перейти в сталий формат заснування здорових харчових звичок у дітей через молоко

14 лист. 2024 р., 11:30:00

  Про перспективи й проблеми тваринництва наголосили на EuroTier

14 лист. 2024 р., 10:55:00

  За рік яловичина подорожчала на 19,7%

14 лист. 2024 р., 10:20:00

  Valkalor: підвищення ефективності раціонів для молочних корів

14 лист. 2024 р., 09:35:00

  Потенційні зміни в молочних контрактах тривожать профспілки фермерів Великобританії

14 лист. 2024 р., 09:00:00

  Лихоманка, неврожаї та сировари підштовхують ріст цін на молоко в ЄС

13 лист. 2024 р., 12:05:00

  Стартував прийом заявок на отримання допомоги в межах програми підтримки органічних господарств України

13 лист. 2024 р., 11:30:00

  Ціни на вершкове масло в країнах Євросоюзу з початку року зросли на 40%