З першого січня Україна мала відмовитись від молока «від населення». Цю норму перенесли на 1 липня 2018 року, коли країна повинна виконати прописані в Угоді про асоціацію з ЄС положення про санітарно-гігієнічні норми, які стосуються молочної сировини. Згідно з вимогами, все «небезпечне» молоко, яке на сьогодні становить близько 75% усього виробленого в країні молока, має зникнути з українського ринку. Це означає, що приватні домогосподарства постраждають від нововведень, оскільки саме вони виробляють низькоякісну сировину. Але наказ про заборону закупівлі має перехідний термін впровадження до 2022 року. Про те, як це вплине на селян та які є шляхи виходу з ситуації говорили з керівником проекту «Гуртові закупівлі молока» АВМ Оленою Жупінас.

— Чим відрізняється молоко другого сорту від решти гатунків та що означає термін «безпечне молоко»?

— Основними відмінностями між гатунками молока є загальна бактеріальна забрудненість (ЗБЗ), кількість соматичних клітин (КСК) та кислотність молока. На сьогодні в Україні розрізняють 4 гатунки молока. Відтак, екстра гатунок має мати ЗБЗ до 100 тис./см³, вищий гатунок — до 300 тис./см³, перший гатунок — до 500 тис./см³, другого сорту — до 3000 тис./см³. Взагалі нам потрібно відійти від поняття ґатунок молока, а оцінювати молока згідно показників безпечності. І оцінювати безпечне молоко чи ні.

— Чому вирішили відмінити молоко другого класу саме зараз, а не 10−20 років тому?

— Згідно із договором про Асоціацію з ЄС Україна має свої нормативно-технічні акти адаптувати до європейських регламентів. Вже останніх 20 років ми говоримо про невідповідність якості молока з особистих селянських господарств вимогам у галузі переробки. Взагалі перший раз питання про відміну від цього гатунку конкретно постало у 2004 році, коли Україна стала членом СОТ та взяла на себе зобов'язання зняти цю проблему. Але весь час з економічної площини це питання переводили в політичну: весь час говорили про те, що це негативно позначиться на сільському населенні. І ось так від виборів до виборів питання відкладалося. Але якби ми почали цей процес тоді, то на сьогодні всі проблеми були б вирішені.

— Чи були взагалі спроби покращити якість молока?

— Так, звісно. За останні 15 років багато фінансових ресурсів як державних так і від різних донорів було направлено саме на те, щоб покращити якість сирого молока від особистих домогосподарств. Проводилась величезна кількість семінарів, роз'яснювальні роботи. Але, на жаль, це не дало очікуваного результату. Якість сирого молока стала кращою, адже ми відійшли від негатункового молока, яке було свого часу. Але далі не пішли, оскільки дефіцит молока штовхає переробні підприємства купувати молоко низької якості. Жорстка заборона на використання молока другого сорту, яке на ринку зараз складає 74%, з яких 30% надходить на переробні підприємства, стане стимулом для покращення його якості.

— Яка саме робота проводилася з населенням?

— Протягом останніх років наші європейські донори проводили навчання щодо того, як зробити так, щоб молоко було якісним. Наприклад Українсько-швейцарський проект «Створення системи контролю за безпечністю харчових продуктів на основі ризиків у циклі виробництва та збуту молочних продуктів в Україні» реалізує наразі програму одразу в чотирьох пілотних областях: Харківській, Полтавській, Вінницькій та Миколаївській. До цього проводився проект за підтримки ФАО та Шостківського сирзаводу в Сумській області, під час якого виділялися кошти на проведення семінарів, роз’яснювальної роботи серед населення, щодо вимог до санітарно гігієнічних вимог та «холодного ланцюжка». Також була державна програма на відшкодування вартості доїльних апаратів для приватного сектору. Але, на жаль, все це не спрацювало по одній простій причині — якість молока вимагають не всі переробні підприємства, що дає можливість виробникам в особистих селянських господарствах не турбуватися про його якість.

— Якщо молоко відміняють, що буде робити переробка, адже молока стане набагато менше?

— Ніхто ж не говорить, що настане 1 липня і все молоко другого гатунку не зможе потрапити на переробку. Для того, аби підприємства змогли подовжити свою роботу і щоб не переробляли далі низькоякісне молоко, дається перехідний період 5 років. За цей час українці повинні підвищити культуру виробництва та своєчасне охолодження молока. Тобто, якщо зараз в переробку надходить 1,5 млн тонн молока другого сорту, то через рік його має стати на 20% менше і так кожного року на 20% зменшуватися. І в результаті, через 5 років все молоко, яке надходить на переробні підприємства відповідатиме вимогам безпечності. Нам же вдалося за минулі 15 років без жорстких мір зменшити частку молока другого сорту з 50% до 30%. То і далі, якщо працювати над цією проблемою, нам вдасться її вирішити.

— Що буде з цінами на молокопродукти, якщо їх почнуть випускати із більш дорогої сировини?

— Ціни на молокопродукти в нас залежать від купівельної спроможності українців, тому занадто високо ціни не зростуть, оскільки споживання молочних продуктів в Україні щорічно зменшується. Але з іншого боку, чим якісніша сировина, тим менше витрат на її переробку. Тобто заводам буде легше переробляти його на більш маржинальні продукти, тому за рахунок зменшення витрат на обробку економічно обґрунтованим буде підняття цін на сире молоко. 

— Як населенню перейти на виробництво якісного молока?

— Для цього, як я вже казала, дається 5 років. За цей період виробники разом з переробниками повинні вибудувати так званий «холодний ланцюжок» аби забезпечити його якість. Також потрібно навчити населення, як правильно збирати молоко, що потрібно дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог. Держава також повинна допомагати, наприклад відшкодовувати купівлю доїльних апаратів, як це було раніше. Завдяки таким радикальним мірам ми можемо наштовхнути людей на створення сімейних ферм та кооперацію. Це також дозволить збільшити чисельність ВРХ, адже маючи доїльний апарат буде вигідно тримати не 1−2 корови, а 5−10. Також при такій кількості вже можна встановити невеликий холодильник і ось вже всі вимоги будуть виконані, а якість молока зросте. Звісно, на все це потрібні кошти і їх прийдеться шукати. В цьому може допомогти як держава, так і фінансові донори. Крім того, в бюджеті на 2018 рік закладений мільярд гривень на розвиток фермерства І кооперації, тобто частково ці гроші також можуть бути направлені на створення цього ланцюга.

— Ви вважаєте, це все реально зробити за 5 років?

— Громада повинна сама вирішити, чи готові селяни виробляти якісний продукт і продавати його дорожче, вклавши деякі кошти. Якщо так, то в Україні потрібно створити групи, які будуть працювати з районними та обласними радами щодо виділення коштів з бюджету на створення «холодного ланцюга». Також голова сільської ради разом з людьми повинен вирішити, чи потрібний їм невеличкий накопичувальний центр, де вони можуть охолоджувати молоко. Потрібно працювати над цим питанням, а не сидіти і чекати, що все саме вирішиться. А говорити про бунт у разі відміни молока другого гатунку легко, важче змінити свій стиль життя.

Нагадуємо, що з 6 по 7 березня відбудеться XІ Міжнародний молочний конгрес — ключова подія молочної галузі України.

Даний захід — найбільший у Східній Європі, де досвідом ведення скотарства діляться міжнародні експерти. А про свої пропозиції вирішення важливих питань інформують фахівці українського молочного ринку.

agravery.com