агросектор, посівна, продовольча криза
Якщо Україна не засіється, на світ чекає глобальна продовольча криза

 

Україна забезпечує зерном понад 400 мільйонів людей у ​​світі. Про те, які наслідки для світу матиме зрив посівної голова ВАР Андрій Дикун розповів у колонці на стоірнках Економічної правди.

Україна третій тиждень у війні, що накрила її нищівною хвилею. Втім, ця хвиля може вдарити далеко за її межами. І це не порожні слова.

Українська земля, наші чорноземи, годують не лише нас, а й цілі народи в інших країнах. І якщо Україна цієї весни не засіється, це спричинить продовольчу кризу у всьому світі.

Катастрофа, яка все ближче

Щоб зрозуміти масштаб всієї катастрофи, наведу кілька цифр. Україна входить у ТОП-5 експортерів світу. Ми перші за експортом соняшникової олії і шроту.

Згідно з даними аналітичної служби Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), світовий експорт соняшникової олії в 2021—2022 маркетинговому році становив 10,9 млн тонн, з яких половину — 5,4 млн тонн експортувала Україна.

Друге місце Україна займає за експортом ячменю та ріпаку, третє - жита та сорго. Окрім того, Україна забезпечує майже 10% від загального обсягу світових поставок зерна.

Що ж до самої України, то агросектор забезпечує до 40% надходження валютної виручки, що прямо впливає на стабільний курс гривні.

Експерти Київської школи економіки, проаналізувавши наслідки російського вторгнення в Україну, дійшли висновку, що в цілому від поставок зерна з України залежать понад 400 мільйонів людей у ​​світі.

Відтак, війна в Україні загрожує світовою глобальною продовольчою кризою. І особливо гостро це питання стоїть для Близького Сходу та Північної Африки (Єгипет, Ємен, Ізраїль, Індонезія, Бангладеш, Ефіопія, Лівія, Ліван, Туніс, Марокко, Пакистан, Саудівська Аравія, Туреччина). Ці країни є основними покупцями пшениці та кукурудзи на світових ринках.

Разом з тим, лише за перший тиждень воєнних дій на території України вартість продовольчої пшениці виросла на 100% і становила $ 400 за тонну.

Для порівняння, за аналогічний період минулого року цей показник становив 150 $/т. Саме тому зрив посівної кампанії в Україні, зменшення виробництва зерна, його дефіцит і, як наслідок подорожчання, — це катастрофа для всього світу.

Війна і посівна

Наразі українські аграрії відчувають тотальний дефіцит усього — робочої сили, бо чимало працівників пішли обороняти країну — когось призвали, інші пішли в тероборону.

Але навіть якщо не всі працівники пішли на війну, то в низці регіонів просто бояться виходити в поля, оскільки тривають активні бойові дії.

Велика проблема з пальним. До 75% дизельного пального ми отримували з Білорусії та росії, які уже закрили його поставки в Україну.

Наявне ж пальне пішло на потреби армії. Проте, навіть якби пальне було в наявності, його, як і посівний матеріал, засоби захисту рослин, добрива, практично неможливо купити, бо в аграріїв бракує обігових коштів.

Експортувати зерно зараз сільгоспвиробники не можуть, оскільки порти заблоковано. Проблематично взяти кредит, оскільки банківська система так само перебуває в зоні турбулентності.

За таких умов проводити посівну кампанію надзвичайно важко, інколи просто неможливо. Втім, ВАР щодня долучається до вирішення цих нагальних питань разом з депутатами профільного комітету та Мінагрополітики.

Наразі частково врегульовано питання наявності працівників через бронювання військовозобов'язаних — за погодженням з Мінагрополітики Мінекономіки їх наразі не призивають у військо.

Також уряд на період дії воєнного стану запропонував програму фінансової підтримки аграріїв для реалізації посівної кампанії. Зокрема, пропонується компенсація відсоткової ставки за кредитом, сума кредиту при цьому може сягати до 50 млн грн і видаватись на 6 місяців.

Разом з тим, важким питанням залишається брак палива. Очікуємо на його вирішення в якнайшвидшій перспективі.

Прогнозувати важко

З огляду на перелічені проблеми, неможливо сказати, в якому обсязі в Україні реалізується посівна кампанія. В деяких регіонах — центральних і західних — прогноз може бути більш оптимістичний. В інших — справи сумні.

Саме тому ВАР на усіх можливих європейських майданчиках розповідає про глобальну продовольчу кризу, що наближається.

Учасники ВАР, аграрії, розповідають іноземним виданням про ситуацію в Україні та ті наслідки, до яких призводить війна.

Один з наших учасників, уродженець Нідерландів, Кейс Хузінха працює в Європі, зустрічаючись з представниками різних країн, парламентарями, щоб донести масштаби тієї катастрофи, яка чекає на світ. Аби в інших країнах розуміли: припиняти війну потрібно негайно.

Адже, згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) через війну в Україні світові ціни на продукти харчування та корми можуть зрости на понад 20%.

В організації побоюються: якщо війна затягнеться, то Україна не зможе зібрати звичний урожай. Така ситуація поставить під удар продовольчу безпеку в світі, в результаті чого протягом року кількість людей, які страждатимуть від недоїдання сягне 8−13 мільйонів осіб.

Подібні прогнози від міжнародної організації дуже серйозний привід для хвилювання. Нам потрібно зробити все можливе, щоб засіяти якомога більше площ та забезпечити свій та міжнародний ринок продуктами харчування.

Джерело: ВАР

comments powered by Disqus

Останні додані

14 лист. 2024 р., 12:05:00

  Місія Мінагрополітики — перейти в сталий формат заснування здорових харчових звичок у дітей через молоко

14 лист. 2024 р., 11:30:00

  Про перспективи й проблеми тваринництва наголосили на EuroTier

14 лист. 2024 р., 10:55:00

  За рік яловичина подорожчала на 19,7%

14 лист. 2024 р., 10:20:00

  Valkalor: підвищення ефективності раціонів для молочних корів

14 лист. 2024 р., 09:35:00

  Потенційні зміни в молочних контрактах тривожать профспілки фермерів Великобританії

14 лист. 2024 р., 09:00:00

  Лихоманка, неврожаї та сировари підштовхують ріст цін на молоко в ЄС

13 лист. 2024 р., 12:05:00

  Стартував прийом заявок на отримання допомоги в межах програми підтримки органічних господарств України

13 лист. 2024 р., 11:30:00

  Ціни на вершкове масло в країнах Євросоюзу з початку року зросли на 40%