Про основні виклики, втрати та перспективи галузі розповів Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) в ефірі Радіо KYIV FM.

«За даними Світового банку, прямі втрати України вже сягнули $10 млрд, а з урахуванням втраченої вигоди за три роки війни ця сума збільшується до $ 80 млрд. Відновлення після перемоги потребуватиме багатьох років, щоб надолужити втрачені можливості», — зазначив Денис Марчук.

Українські фермери втратили значні площі орних земель, які нині непридатні для використання через бойові дії або замінування.

«Через повномасштабне вторгнення і часткову окупацію ми втратили доступ до 5 млн га землі — це близько 20%. Якщо говорити про землі, які формально доступні, але з різних причин не можуть бути оброблені через замінування чи забруднення, то таких площ приблизно 2 млн га. Щомісячно площа розмінованих земель збільшується завдяки міжнародній підтримці та залученню сертифікованих груп із іноземним досвідом і технікою, але повне розмінування України може тривати від 10 до 15 років. За оцінками Світового банку, для повного розмінування Україні знадобиться понад $ 37 млрд. Це величезні кошти, і їхня сума ще може зрости в міру звільнення територій. Тому критично важливо залучати міжнародне фінансування», — наголосив заступник голови ВАР.

За його словами, найбільш критична ситуація з розмінуванням у Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Сумській та Чернігівській областях.

Попри війну, Україна продовжує євроінтеграційний курс, впроваджуючи нові стандарти та норми у сільському господарстві.

«Сьогодні Україна вже постачає 70% своєї агропродукціїна ринок ЄС. Але цього недостатньо — нам потрібно виконати ще багато зобов’язань, щоб забезпечити стабільний доступ до європейських ринків», — сказав заступник голови ВАР.

Ключовими вимогами ЄС є якість продукції, дотримання екологічних норм і відповідність європейським стандартам.

«Європейський ринок дуже вимогливий. Наші фермери мають інвестувати в сертифікацію, контроль якості, впровадження нових технологій. Це значні витрати, і без державної підтримки аграрії просто не зможуть адаптуватися», — наголосив Денис Марчук.

За його словами, ВАР пропонує запровадити два паралельні режими регулювання для українських аграріїв у межах євроінтеграції.

«Перший режим — для фермерів, які повністю відповідають вимогам ЄС. Вони отримують необмежений доступ до європейського ринку та фінансування через Спільну аграрну політику (CAP) з моменту вступу України до ЄС. Другий режим — для аграріїв, які не можуть повністю відповідати всім нормам ЄС (наприклад, використовують певні засоби захисту рослин, заборонені в ЄС, але дозволені в інших країнах). Вони матимуть обмежений доступ до європейського ринку і не зможуть отримувати дотації CAP», — пояснив Денис Марчук.

Для адаптації українського агросектору до нових умов ВАР також пропонує довгостроковий перехідний період тривалістю 20 років після вступу України до ЄС. Протягом цього часу фермери поступово адаптуватимуться до вимог європейського ринку, що дозволить мінімізувати ризики для галузі.