Значення живих дріжджів у годівлі корів
Катрін Гротхаус, доктор сільськогосподарських наук, головний продакт-менеджер, БіохемГмбХ
На сучасному ринку сировини пропонуються різні компоненти для підвищення поживної цінності корму та його ефективності. До таких компонентів належать багаті на білок дріжджі. У комбікорми, як правило, вводять кормові або гідролізні дріжджі.
Під час їх вирощування в ролі штама-продуцента кормового білка використовуються мікроскопічні гриби. Кормові й гідролізні дріжджі є джерелом не тільки білка, а й незамінних амінокислот та вітамінів групи В. Однак клітини таких дріжджів уже закінчили свій біологічний цикл і являють собою звичайну білкову масу.На відміну від них культури висушених живих клітин дріжджів, які активно застосовують останніми роками в годівлі великої рогатої худоби, зберігають здатність до ферментації. Живі дріжджі — це м’який і ефективний спосіб коригувати недоліки годівлі високоудійних корів та корів середньої продуктивності. Ці дріжджі набули значного поширення в годівлі дійних корів завдяки своїй здатності до бродіння. У рубці жуйних вони створюють анаеробне середовище, яке сприяє розвиткові корисної мікрофлори. Для свого росту дріжджі використовують кисень рубця, тим самим поліпшуючи умови для росту целюлозолітичних бактерій — анаеробів. Крім цього, пробіотичні дріжджі продукують ферменти, які розщеплюють поживні речовини кормів, у тому числі клітковину.
Послідовна і швидка ферментація грубої клітковини збільшує вироблення бактеріального білка, підвищує утворення вільних жирних кислот — джерела енергії для організму, знижує вміст аміаку в рубці, тому що він витрачається на утворення бактеріального білка. Життєдіяльність пробіотичних дріжджів у рубці жуйних скорочує утворення молочної кислоти, що дає можливість контролювати рівень кислотності. В кінцевому підсумку вплив дріжджів на бродіння в рубці благотворно позначається на здоров’ї корови, сприяє підвищенню молочної продуктивності і якісних показників молока.
Останнім часом учені провели низку досліджень з вивчення впливу живих дріжджових клітин на організм жуйних тварин загалом і на мікрофлору рубця зокрема. Позитивні результати цих досліджень стали основою для розробки й виробництва кормових пробіотичних добавок. Вони складаються з мікроскопічних грибів, штами яких спеціально було виведено для молочних корів (наприклад, Saccharomycescerevisiae).
Як показали дослідження, пробіотики сприяють виробленню ферментів, що прискорюють бродіння в рубці. При цьому поліпшується травлення й засвоєння поживних речовин із корму. Вони стимулюють краще поїдання корму, благотворно впливають на мікрофлору рубця і рівень його кислотності, сприяють розвиткові целюлозолітичних бактерій (діаграма 1), що забезпечують повну й швидку ферментацію клітковини, вивільнення вільних жирних кислот і доступність бактеріального протеїну. Це, у свою чергу, підвищує надої на 1,5–2 л на голову за добу.
Діаграма 1. Вплив живих дріжджів на мікрофлору рубця
У таблиці 1 наведено результати досліджень, якими вивчався вплив живих дріжджових клітин як на організм жуйних тварин загалом, так і на мікрофлору рубця зокрема.
Таблиця 1. Результати випробувань застосування живих дріжджів
Випробування | Кількість корів у групі | Дозування добавки живих дріжджів на голову, г/доба | Молочна продуктивність, кг/доба | Вміст білка в молоці, відсоток | ||
---|---|---|---|---|---|---|
Живі
дріжджі |
Контроль | Живі дріжджі | Контроль | |||
1 | 25/22 | 1,5 | 22,97 | 21,5 | 3,36 | 3,27 |
2 | 63/65 | 2 | 31,7 | 31,07 | 3,15 | 3,05 |
3 | 40 | 2 | 42,61 | 41,8 | 2,89 | 2,73 |
4 | 50/51 | 3 | 31,02 | 29,8 | — | — |
5 | 20 | 3 | 36,2 | 34,24 | — | — |
6 | 30 | 3 | 47,5 | 45,4 | — | — |
7 | 10 | 4 | 16,54 | 13,28 | 3,63 | 3,72 |
8 | 11 | 4 | 12,58 | 10,73 | 3,83 | 3,88 |
9 | 21 | 3 | 46,23 | 43,55 | 3,06 | 3,09 |