Перш за все це стосується контролю жирового обміну. Як допомогти коровам справитися з негативним енергетичним балансом, а печінці з ліпідами, розповідає експерт із годівлі Даніель Донінотті (Італія).

З отеленням і початком лактації в корів різко збільшується потреба в енергії. Водночас у цей само період зменшується споживання сухої речовини, тому корова не отримує достатньої кількості енергії з корму (див. графік 1). Дисбаланс між спожитою енергією та енергією, необхідною для виробництва молока, називається негативним енергетичним балансом (НЕБ). Баланс стає позитивним щонайменше через 28 днів лактації.

Графік 1. Транзитний період і енергетичний баланс

Корови адаптуються до негативного енергетичного балансу, використовуючи внутрішні резерви. Жирові запаси розщеплюються на гліцерол та жирні кислоти. Рівень останніх, зокрема неетерифікованих жирних кислот (НЕЖК), значно підвищується в крові. НЕЖК потрапляють у печінку корови і накопичуються там. Близько 25% НЕЖК, мобілізованих із жирової тканини, поглинається печінкою.

Також важливим фактором, який впливає на кількість НЕЖК у печінці, є кількість крові, що надходить у печінку. Потік крові збільшується вдвічі на початку лактації (див. графік 2).

Графік 2. Потік крові до печінки в кінці сухостійного періоду та на початку лактації

У печінці НЕЖК трансформуються в кетонові тіла. Найпоширенішим у молочних корів є бета-гідроксибутират, надлишок якого призводить до клінічних проблем — приміром, кетозу.

Корови мобілізують жир, тому що після отелення їм не вистачає глюкози, необхідної для синтезу молочної лактози. Протягом 21 дня до отелення її запаси задовольняють потребу організму, яка становить 1000- 1100 г/добу. Після отелення потреба зростає, значно перевищуючи пропозицію, — 2500 г/добу (див. графік 3).

Графік 3. Потреба в глюкозі до та після отелення

Гліцерол із жирової тканини використовується як одне із джерел карбону для синтезу глюкози в печінці. Внаслідок різкого збільшення поглинання НЕЖК печінкою відбувається відкладання жиру (тригліцеридів) у клітинах печінки, що негативно впливає на їх здатність синтезувати глюкозу. Зверніть увагу, що швидкість накопичення жиру максимальна в пік НЕЖК (див. графік 4).

Графік 4. Рівень тригліцеридів (ТГ) у печінці

Відомий фахівець із годівлі Джеймс Дреклі (James Drackley) з Університету штату Іллінойс установив, що печінка може акумулювати 0,5 кг жиру щодня під час сплеску НЕЖК при отеленні. Здорова печінка важить 10 кг. Вміст жиру в печінці збільшується приблизно на 5% лише через природне отелення. Печінка корів, що містить 5−10% жиру, вважається помірно жирною. Якщо корова втрачає 1 бал угодованості, то це означає, що 5−6 кг жиру буде доставлено в печінку.

У печінці певна частина НЕЖК окислиться, частина перетвориться на кетони, а частина буде експортована у вигляді ліпопротеїнів низької щільності. Проте це вказує на існуючий потенціал додаткового відкладення жиру в печінці. На молочній фермі 50% і навіть більше новотільних корів мають синдром жирної печінки від помірного до тяжкого ступеня (5% і більше від початкової ваги). Вище згадувалося, що в корів із синдромом жирної печінки синтезується менше глюкози, про що свідчать результати дослідження, відображені на графіку 5. Нормальне виробництво глюкози знижується до 65% відносно норми через накопичення жиру.

Графік 5. Синтез глюкози в транзитний період

НЕБ під контролем

Мінімізувати наслідки негативного енергетичного балансу в транзитний період, зокрема запобігти виникненню синдрому жирної печінки, можна за допомогою таких стратегій:

1. Зменшення мобілізації запасів жиру.
2. Збільшення вивільнення жирів із печінки.
3. Згодовування низькоенергетичного раціону в пізній сухостій та збільшення споживання СР після отелення.

Зупинимося детальніше на кожній.

Зменшення мобілізації запасів жиру допомагає зменшити інфільтрацію жиру в печінці, тим самим покращуючи її роботу і сприяючи виробництву більшої кількості глюкози. Допомогти в цьому може пропіленгліколь чи захищений ніацин, який блокує потрапляння жирних кислот у печінку.

Багатий на енергію (4,7 Мкал/л) пропіленгліколь може швидко забезпечити корову необхідною енергією. Він легко і швидко розпадається й абсорбується в рубці. Близько 50% може розщеплюватися протягом 1- 2 годин після годівлі. Пропіленгліколь також може перетворюватися в рубці на пропіонову кислоту і транспортуватися до печінки, де в процесі гліконеогенезу перетворюється на глюкозу. Дослідження свідчать про зменшення кількості жиру в печінці та концентрації кетонових тіл завдяки пропіленгліколю (див. графік 6). Хоча немає остаточних даних щодо його впливу на підвищення молочної продуктивності.

Графік 6. Вплив пропіленгліколю на накопичення жиру в печінці* корів у транзитний період

Американські вчені досліджували вплив захищеного від розпаду в рубці ніацину на жировий обмін. В експерименті було задіяно 30 корів голштинської породи пізнього сухостою — по 15 голів у дослідній та контрольній групах. Дослідна отримувала 12 г захищеного ніацину (NiaShure) на день. У результаті дії добавки в цих корів концентрація НЕЖК в плазмі крові зменшилася на 7-й та 14-й день після отелення порівняно з контрольною групою (див. графік 7). Дослід не показав впливу на молочну продуктивність тварин.

Графік 7. Вплив захищеного ніацину на концентрацію НЕЖК в плазмі крові після отелення

Збільшення вивільнення жирів із печінки. Холіну хлорид підвищує рівень летких жирних кислот, мінімізуючи відкладання жиру в печінці. Холін використовується для синтезу фосфатидилхоліну, який необхідний для вивільнення жирів із печінки у формі ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ). Останні результати дослідів показали, що застосування 60 г/день захищеного холіну протягом трьох тижнів до отелення та 6 тижнів після знижує рівень тригліцеридів у печінці.

Метааналіз 13 дослідів із застосуванням захищеного від розпаду в рубці холіну у транзитний період показав збільшення споживання СР після отелення на 0,74 кг/день, а також зростання молочної продуктивності — на 2,2 кг (див. графіки 8 та 9).

Графік 8. Вплив захищеного холіну на споживання СР у транзитний період

Графік 9. Вплив захищеного холіну на надій

Також учені досліджували вплив захищеного від розпаду в рубці холіну (ReaShure) на метаболічні розлади в корів транзитного періоду. Примітно, що випадки таких хвороб, як затримка посліду, діарея, кетоз і зміщення сичуга, зменшилися (див. графік 10).

Графік 10. Вплив захищеного холіну на метаболічні розлади в транзитних корів

Контроль вмісту енергії в раціоні перед отеленням. Належна вгодованість корови на час отелення визначає, скільки корова даватиме молока. Корови з низьким балом вгодованості не мають достатніх резервів енергії для утворення молока під час неминучого негативного енергетичного балансу. Корови з надмірною вгодованістю, як правило, мало їдять, а тому ще більше потерпають від НЕБ, що призводить до навіть більшого ступеня ожиріння печінки, скорочення молочної продуктивності та порушення відтворювальних функцій.

Надлишок жирових запасів, як правило, прихований від наших очей. Жирові відкладення навколо внутрішніх органів (кишечник, нирки) не беруть до уваги під час оцінки балу вгодованості тварини. Споживання надлишку енергії в сухостійний період може збільшувати вісцеральні жирові відкладення, не змінюючи загальний бал угодованості корови. В одному з дослідів недійних та нетільних корів голштинської породи годували низько- та високоенергетичним раціоном. Через 8 тижнів бал вгодованості становив 3,47 та 3,52, відповідно. Після забою з’ясували, що корови, яким давали низькоенергетичний раціон, мали на 25,4 кг внутрішнього (абдомінального) жиру менше — 31,8 проти 57,2 кг. Тому надзвичайно важливо коровам перед отеленням згодовувати раціон, який найкраще відповідає потребам в енергії у цей період.

Оскільки надлишок енергії в сухостійний період зазвичай призводить до ожиріння печінки, а холін допомагає печінці справлятися з жиром, вчені припустили, що додавання в раціон холіну найбільше допоможе саме тим коровам, яким згодовують високоенергетичний раціон. Щоб перевірити гіпотезу, вчені Університету штату Флорида досліджували вплив захищеного в рубці холіну (ReaShure) на споживання С. Р. Перед отеленням контрольній групі згодовували звичайний раціон із захищеним холіном та без нього, а дослідній — низькоенергетичний із холіном та без.

Вплив холіну був однаковий, незалежно від того, який раціон коровам давали. Корови, які отримували холін, давали більше молока впродовж 15 днів лактації — 43,5 проти 41,3 кг/день (див. графік 11). Більше того, тенденція зростання надоїв продовжилась протягом 40 днів лактації. Якщо ви виробляєте більше молока в пік лактації, то лактаційна крива тримається на одному рівні й надалі. Це свідчення роботи здорової печінки в корови.

Графік 11. Вплив захищеного холіну на молочну продуктивність корів після отелення

Інший цікавий результат експерименту стосувався кількості та якості молозива, а також відтворення. Хоча вплив захищеного холіну на кількість молозива був незначний (8,5 проти 9,9 кг), молозиво від корів, яким давали холін, мало більшу концентрацію імуноглобулінів — 78,9 порівняно з 58,3 г/л. Також відсоток тільних корів після першого штучного осіменіння був вищий у корів, які отримували холін: 41,3 проти 23,6%. Кількість тільних корів через 40 тижнів лактації у двох групах не відрізнялась.

Після отримання позитивних результатів використання захищених від розпаду в рубці ніацину (NiaShure) та холіну (ReaShure) литовські вчені вирішили поєднати і перевірити їх спільну дію (Литовський університет наук здоров’я, м. Каунас).

За три тижні до отелення корів поділили на 2 групи: дослідна складалась із 50 тварин, а в контрольній було 73 тварини. Протягом цього періоду в дослідній групі давали 100 г добавки з умістом ніацину і холіну на день. Після отелення надій контролювали щоденно, а вміст жиру та білка в молоці — щомісяця. Щоб перевірити наявність кетонових тіл, які вказують на розвиток кетозу, у корів (по 10 голів із групи) брали проби крові з підхвостової вени (7 днів до та 7 днів після отелення, 14 днів до та 21 день після отелення). При додаванні продукту спостерігали збільшення глюкози та зменшення рівня кетонових тіл у крові (див. графік 12).

Графік 12. Показники крові після використання ніацину та холіну*

Крім того, зросла молочна продуктивність — на 3,2 кг. Препарат рекомендують використовувати як до, так і після отелення, тобто протягом усього транзитного періоду. Як правило, печінка корови повністю відновлює роботу через 19 днів після отелення. А після додавання до раціону захищеного ніацину та холіну — на 7-й день.

Захист від теплового стресу

Захищений від розпаду в рубці ніацин зменшує вплив теплового стресу завдяки двом функціям: блокує відкладання жиру, розширює судини. Як наслідок, покращується кровотік, і організм віддає надлишок тепла у зовнішнє середовище.

При тепловому стресі корови споживають менше сухої речовини — на 10−20%, залежно від його ступеня та тривалості, що призводить до втрати енергії. Щоб перевірити, як впливає на корів захищений від розпаду в рубці ніацин, вчені Університету штату Арізона додавали дослідній групі NiaShure. У найжаркіший період дня — з 13-ї до 16 год. — вагінальна температура була меншою в цій групі порівняно з контрольною (див. графік 13). Також результати показали збільшення вмісту жиру та білка в молоці в дослідній групі порівняно з контрольною (3,65% проти 3,38% та 3,09% проти 3,05%, відповідно).

Графік 13. Вагінальна температура корів з 13-ї до 16 год.

Вагінальна температура впливає на відтворювальні функції корови. Якщо вона висока на момент штучного осіменіння, то життєздатність сперматозоїдів знижується.

Журнал «Молоко і ферма» № 4 (41), серпень 2017