Підписавши спочатку політичну, а згодом і економічну частину угоди про асоціацію з Європейським Союзом, Україна отримує реальний шанс експортувати в держави співдружності свою молочну продукцію. А про те, що її виробництво точково відповідає стандартам ЄС, свідчить фінальний звіт інспекторів Офісу продовольства та ветеринарії (Food and Veterinary Office; FVO) Генерального директорату ЄС з питань охорони здоров’я та захисту прав споживачів (DGSANTE) за результатами перевірки, що відбулась восени минулого року. Справа за малим: отримати офіційний дозвіл на експорт. Хоч наша річна квота дуже мала: трохи більше 13 тис. тонн, — поставки до Європи означатимуть визнання якості української продукції і зовсім інше ставлення до неї у світі. Про довгу дорогу української молочки до столу європейського споживача наша розмова з провідним експертом галузі Віталієм Башинським.

— Віталію Володимировичу, розкажіть трохи більше про результати останньої інспекції.

— Одразу хочу пояснити, що це не є перевірка якихось об’єктів — наприклад, переробних підприємств, ферм тощо. Це оцінка системи ветеринарно-санітарного контролю під час виробництва харчових продуктів у тій чи іншій третій країні відносно ЄС. А перевіряльники — ветеринарні фахівці, які спеціалізуються на певній галузі і відповідають за верифікацію, тобто оцінку відповідності стандартам ЄС виробництва того виду продукції тваринного походження, який третя країна має намір експортувати.

Це була четверта місія по молоку, але перша з позитивним результатом. Під час трьох попередніх було чимало зауважень. Звичайно, цього разу свою роль зіграла політична ситуація. Та все ж незаперечним є той факт, що на самих підприємствах відбулись позитивні зміни, вони підтягнулись до рівня європейських. До того ж центральний орган виконавчої влади нині чітко розуміє, що від нього вимагають. Саме тому цю перевірку ми пройшли успішно. Було всього чотири зауваження, два з яких не критичні, а по двох інших ми надали коментарі. (Для прикладу: під час першої місії по м’ясу птиці було 11 зауважень, під час першої місії по молоку — 26.) Згодом прийшов офіційний звіт, у якому реакцію українського компетентного органу визнано задовільною. І вже після цього профіль нашої країни було передано на голосування до Європейської комісії про включення у список країн, яким дозволено експортувати молочну продукцію до співдружності. Наразі чекаємо голосування. Ось так коротко про перевірку і її результати.

— Що конкретно перевіряли?

— По-перше, відповідність освіти, знання вимог європейського законодавства й уміння працювати з документацією українських лікарів, які здійснюють державний контроль на національному й територіальному рівні.

Також комісія з’ясовувала, як підприємства, що виробляють молочну продукцію, ставляться до цього контролю: чи «бояться», чи виконують приписи, наскільки грамотно й зрозуміло вони викладені. І взагалі інспектори з’ясовували, чи відповідає українська система контролю принципам, які працюють в ЄС, і чи здатна держава гарантувати той рівень безпечності харчової продукції, який вона декларує в сертифікатах. Це й було основне завдання місії, а переробні підприємства було обрано як приклад з метою оцінки роботи українського інспектора, а не як об’єкт перевірки.

Готуючи підприємство до інспекції, налаштовуємо персонал так: ви повинні показати, що уважно та з повагою ставитесь до перевірки компетентного органу. Це буде свідчення того, що дійсно є керованість ситуацією, а директор підприємства і голова комісії з боку компетентного органу не пов’язані якимись панібратськими стосунками. Кожен з інспекторів розмовляє виключно англійською мовою, але чудово розуміє російську та українську, тому практично нічого не можна приховати, та ми ніколи цього й не робили.

— Коли йдеться про висловлені зауваження, що треба зробити насамперед?

— У першу чергу треба завершити формування компетентного органу. Він повинен бути незалежний, швидко реагуючий, прозорий, а головне — компетентний у тих питаннях, які ми декларуємо як державні гарантії, а саме: безпечність харчових продуктів, епізоотична безпека, захист прав споживачів. Це основні питання, якими на сьогодні повинен опікуватись компетентний орган.

До речі, компетентний орган може бути не один, як нам кажуть. Наприклад, у Польщі й Болгарії їх два, в Німеччині й Данії один. Але якщо їх два, то на законодавчому рівні повинні бути розмежовані їхні функції та повноваження, а також чітко встановлені правила делегування функцій та повноважень. Функції можна делегувати навіть приватній структурі, яка здатна незалежно проводити певну роботу, навіть оцінку. На сьогоднішній день немає суворого обмеження щодо кількості компетентних органів у країні. Звісно, один — то ідеальна модель, до якої прагнуть усі країни світу. Але стверджувати, що це обов’язково і ніяка інша система не має права існувати, не зовсім коректно.

— В Україні має бути один компетентний орган?

— Кабмін постановив утворити Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів шляхом реорганізації Державної ветеринарної та фітосанітарної служби і приєднанням до неї Державної інспекції з питань захисту прав споживачів і Державної санітарно-епідеміологічної служби.

З усього виходить, що в нас створюється єдиний компетентний орган і він буде підпорядкований Кабінету Міністрів, а його роботу спрямовуватимуть три міністри: охорони здоров’я, аграрної політики та продовольства і економіки.

— Коли планують створити цей орган?

— Планувалось зробити це ще рік тому. І сьогодні ми маємо величезні проблеми через те, що цього органу немає. Нас не сприймають на міжнародній арені, бо не знають, з ким вести перемовини й домовлятись, адже старий компетентний орган перебуває в стані реорганізації, а новий не створено. Тому виникає величезна кількість питань, які впливають на імідж держави.

На щастя, хоч і повільно, але справа просувається. На сьогодні всі попередні процедури вже пройдено, тобто: відбулась конкурсна комісія, визначила кандидатів, зробила подання і рішенням Кабінету Міністрів головою Держпродспоживслужби призначено Сергія Глущенка, а його першим заступником — Сергія Мельничука. Після цього призначення та затвердження Положення про новоутворену службу впродовж трьох днів її потрібно зареєструвати, а вже тоді почнеться переведення людей, затвердження положень про територіальні органи тощо.

Отже, є два новопризначені керівники Держпродспоживслужби. Їм дуже важко, але початок покладено, і це найголовніше. Тепер потрібно довести до кінця все те, що розпочато в рамках цієї реформи.

Усе повинно бути прозоро, щоб кожен розумів, що відбувається і який компетентний орган будується, тим більше, що він складається з трьох функціоналів: держветфітослужби, санітарно-епідеміологічної служби та служби захисту споживачів, до того ж передаються деякі функції пробірної служби, Держсільгоспінспекції тощо. Це буде величезна структура і величезна відповідальність.

Слід наголосити, що ми проминули точку неповернення і скасувати постанову № 442 про реорганізацію неможливо. Треба завершити цю реформу, бо інакше це означатиме великий крок назад і марнування багатьох років напрацювань у напрямку виходу нашої продукції на ринок ЄС (лише розробка профілю країни тривала з 1999 по 2006 роки) і всю процедуру доведеться починати спочатку.

— Які ще претензії мали перевіряльники до української сторони?

— Найбільшою проблемою залишається те, що наші переробники все ще несерйозно ставляться до вимог ЄС щодо сировини. Там молоко єдиної високої якості й відповідає нашому екстраґатунку. Якщо українське підприємство завозить на виробничу територію ще й сировину нижчого сорту, то воно не може експортувати продукцію в ЄС, доки не доведе простежуваність, фізичне розділення потоку або ліній. На прикладі 12 підприємств, які було включено до списку потенційних експортерів для останньої місії контролерів ЄС, ми побачили, що на практиці розділити потоки сировини різної якості (і довести це в часі або фізично) неможливо. І я кажу це з такою ж упевненістю, з якою казав інспектор FVO. Тобто, якщо ви використовуєте сировину кількох сортів і хочете довести розділення потоків, потрібно будувати завод, який працюватиме виключно на молоці ґатунку екстра. Тоді це зелене світло для експорту в ЄС.

На сьогодні ми маємо три переробні заводи (з дванадцяти, про які я вже згадував), які працюють виключно з сировиною класу екстра, виготовленою на великотоварних сільськогосподарських підприємствах або авторизованих ЄС. Вони й зможуть поставляти свою продукцію на ринок співдружності, як тільки ЄК ухвалить рішення про включення України до переліку країн, яким дозволено експорт в ЄС.

— Чи перевіряли цього разу інспектори сировинну базу переробних підприємств, тобто молочні ферми? Якщо так, то які були основні зауваження до виробників сировини?

— Ферми перевіряються обов’язково. Основні питання, які порушуються інспекторами, стосуються процедур доїння, підготовки вимені, застосування лікарських засобів, контролю за періодами очікування, професіоналізму спеціалістів на фермі, простежуваністю. Величезна увага приділяється питанням ідентифікації тварин.

— Коли може відбутись голосування українського питання по молоку в ЄК?

— Одразу скажу, що Україна зі свого боку зробила все, що могла. Тепер справа за Єврокомісією. І ось тут починається найцікавіше. Не секрет, що голосування в Європейській Комісії — це напівполітична справа. Українське питання вноситимуть у порядок денний, але можуть і не розглянути. Тому сьогодні, з метою прискорення прийняття позитивного рішення ЄК, є сенс звернутись до Міністерства закордонних справ, щоб воно спільно із профільним міністерством організувало нам (виробникам та переробникам) зустріч із депутатами Європарламенту, з керівниками профільних асоціацій виробників молока та молочної продукції, зі спеціалізованими експертами, які відповідають за світову організацію торгівлі з боку ЄК. Від них ми почуємо підказки, про які ніхто, може, й не здогадується. Отже, перше, що варто було б зробити, — офіційно звернутись із проханням поставити наше питання в порядку денному в першу двадцятку найближчим часом.

Крім того, в ЄК рішення приймаються виключною більшістю голосів. Що це значить? Якщо до складу ЄС входить 28 країн і хоча б одна голосує проти, рішення не приймається і відкладається на наступний раз. Так може тривати місяцями, тому що Іспанія, Данія або ще хтось буде постійно голосувати проти. Як бачите, сьогодні не все залежить від компетентного органу. Це ринок, за нього треба боротись, і робити це всіма доступними методами.

— Наскільки серйозним буде контроль молочної продукції тих українських підприємств, які першими почнуть експорт до ЄС?

— У перший рік експорту продукції птахівництва інспектували кожну партію, і це повністю відповідає світовій практиці з напрацювання статистичного матеріалу з метою проведення оцінки ризику відносно нової відкритої третьої країни. По молочці контроль теж буде суворий, доки Україна не потрапить у певну категорію — високий, середній або незначний ризик. Якщо ми підпадаємо під «незначний ризик», то в підприємств, які додаватимуться до списку експортерів, інспектуватиметься не кожна партія, а кожна друга, кожна п’ята, кожна десята. Якщо ж протягом 5 років ми не попадемось на жодному з показників, то взагалі цілий рік можуть не відбиратися зразки продукції для аналізу. От і виходить, що майбутнє українського експорту залежить тільки від тих підприємств, продукція яких першою поставлятиметься в ЄС.

І ще один нюанс. Якщо сьогодні ми отримаємо дозвіл на експорт (ще раз наголошую: спочатку дозвіл отримує країна, а не підприємство), то протягом року Україна не буде розширювати список підприємств-експортерів, проводячи відповідні процедури з оцінки ризику.

— Отже, процедура просування вітчизняної продукції на ринок ЄС непроста і тривала?

— Так, з усіма процедурами може займати до 5 років для певного виду продукції тваринного походження. Тому ми обрали точковий підхід до відкриття ринків збуту. Він має право на існування на тлі адаптації законодавства України до вимог ЄС. Уже ухвалено закони України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів», «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» (набере чинності 09.05.2016) і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин». На етапі доопрацювання законопроекти «Про державний контроль у сфері забезпечення безпечності та якості харчових продуктів і кормів, благополуччя тварин» і «Про корми». Це ті п’ять базових законів, без яких ми просто не зможемо рухатись вперед.

— Чи такою ж тривалою буде процедура для інших переробних підприємств, які захочуть отримати єврономер, якщо країна вже матиме дозвіл на експорт до ЄС?

— Після включення України до переліку країн, яким дозволено експортувати певну продукцію тваринного походження до ЄС, процедуру ухвалення підприємств та нотифікацію проводитиме український компетентний орган і все відбувається набагато швидше.

— Якщо переробне підприємство має єврономер, чи спрощує це експорт до інших країн світу, тобто тих, що не є членами ЄС?

— Тільки до тих, які повністю або частково визнали систему контролю ЄС.