Досить поширена хибна думка, що ці показники недосяжні й економічно не обґрунтовані. Щоденні витрати на годівлю телиць та нетелей – це інвестиції в майбутнє. Програма їх розвитку має бути такою, щоб тварини досягли бажаного віку і ваги при мінімальних затратах.

Чому 570 кілограмів?

Чому виробники мають прагнути, щоб первістка після отелення важила 570 кілограмів? Багато досліджень, проведених ще в 1980-1984 роках, підтвердили, що первістки породи Голштин із вагою після отелення 550-570 кілограмів мали найвищі надої по першій лактації (Keown i Everett, 1986) роки). Вплив ваги після отелення на надої продемонстровано на мал.1, де ми можемо побачити, як різко знижується продуктивність, якщо вага тварини менше 500 кілограмів. Первістки з вагою після отелення 570 кілограмів за першу лактацію виробляють на 800 кілограмів більше молока, ніж ті, вага яких 410 і менше кілограмів. Вага при отеленні значно більше впливає на продуктивність тварини під час першої лактації, ніж її вік. Отже, краще парувати телиць, орієнтуючись на вагу, а не на вік.

У штаті Вірджинія було проведено оцінку понад 50 тисяч облікових записів асоціації DHIA, щоб установити відношення між віком при першому отеленні, вагою тіла та продуктивністю по першій лактації (Bethard, 1997). Максимальна продуктивність у першу лактацію досягається при вазі тіла первістки 545-590 кілограмів незалежно від віку при отеленні (мал. 2). Однак слід зауважити, що надої були меншими, коли вага тварини перевищувала 590 кілограмів. Це дає нам змогу зробити висновок, що первістки з надмірною вагою після отелення мають менші надої молока, ніж ті, що мають нормальну вагу.

Отже, ці результати ще раз свідчать на користь рекомендованої ваги первісток після отелення. Досить важливо пам`ятати, що вага 545-570 кг після отелення прирівнюється до ваги 590-615 кілограмів до отелення. Важчі тварини виробляють більше молока, ніж менші, бо вони витрачають менше енергії на досягнення зрілості, і тому поживні речовини можуть бути використані на продукування молока замість росту. Менші первістки також споживатимуть менше корму біля кормового столу через конкуренцію з більшими та агресивнішими тваринами.

Продуктивність первісток із надмірною вагою також гірша (мал. 2). Вони більш схильні до проявів синдрому жирної печінки, що, в свою чергу, веде до кетозу та зменшення споживання корму. У жирних первісток низькі надої по першій лактації і висока ймовірність розвитку дистоції та патології при отеленнях (Hoffman та інші, 1996).

Чому 24 місяці?

Встановлено, що первістка має отелитися у віці 23-26 місяців. Тривалість продуктивного життя тварин, які отелюються рано, більша, ніж у тих, що отелюються пізно. Для того, щоб виростити телицю від народження до отелення, потрібні чималі інвестиції ($ 1150-1200), щомісячні витрати становлять $ 55-65. Чим раніше ми введемо нетелей в основне стадо, тим швидше отримаємо прибуток від стартових інвестицій. Старші за віком первістки – більші витрати на утримання. Кожен додатковий день перед першим отеленням коштує в 13 разів дорожче, ніж кожен додатковий день сервіс-періоду (Cady i Smith, 1996). Затримка в отеленні (тобто після 24 місяців) збільшує витрати на ремонтний молодняк на $ 50 щомісяця на одну голову.

Нам доведеться мати більше нетелей для ремонту основного стада, якщо вік первісток зростає (мал. 1). Наприклад: рівень вибракування корів з основного стада становить 30%; при зміщенні першого отелення з 24 до 28 місяців знадобиться на 11% більше нетелей, або ж, іншими словами, на 110 нетелей більше при розмірі дійного стада 1000 корів. Як альтернатива, зменшення віку первісток із 28 до 24 місяців дасть змогу продати 110 телиць, адже для ремонту власного стада вони нам не потрібні. Для максимальної продуктивності нетелі мають телитися в 22,5-23,5 місяця.

Повністю стаття опублікована в журналі «Молоко і ферма», №2, вересень 2010.