— Олексію  Миколайовичу, розкажіть, як у господарстві підготувалися до того, щоб протидіяти тепловому стресу корів?

— Цьогорічну спеку ми зустріли у всеозброєнні. Ще минулого року ми почали установлювати вентилятори в одному з корівнику, а цього літа  вони працюють у всіх трьох корпусах, де утримуємо дійних корів. Всього установили 45 великих вентиляторів: в корівниках – над лежаками та над кормовим столом у тих місцях, де дозволяє конструкція будівлі, та в накопичувачі. Ще одне нововведення - система зрошення. Біля кожного вентилятора встановили по дві форсунки високого тиску, завдяки цьому маємо змогу знизити температуру повітря на 5-6 градусів. Вентилятори починають працювати, коли температура повітря піднімається вище 22-23˚С, а якщо вище 26-27˚С, то вмикаємо зрошення. При температурі повітря зовні 32˚С у корівнику вона не перевищує 24˚С.

Однак навіть усі ці облаштування не убезпечують нас від зниження продуктивності корів у спеку, але завдяки їм нам вдається мінімізувати втрати. Наприклад цього року у спекотну погоду ми втрачаємо лише 1 л молока на корову,  в той час як минулорічні втрати сягали 3-4 л.  Також для прикладу наведу показники запліднюваності корів. Влітку 2010 р. рівень запліднюваності знижувався до 20%, нині  нижче 35% не опускається.

— Які додаткові технологічні прийоми використовуєте в спеку окрім устаткування для охолодження корів?

— Ми дещо змінили графік роздачі корму – влітку роздаємо його тричі, через кожні дві години підгортаємо. Готуємо кормосуміш із більшим вмістом вологи, тому що протягом дня волога швидко втрачається. Інколи, коли споживання корму падає, додаємо концентрованих кормів, але ці всі зміни відбуваються в межах норми.

— Від теплового стресу страждають лише корови?

— Абсолютно усі вікові групи тварин потерпають від спеки, але одразу переоснастити всі приміщення ми не можемо. Ми почали із створення максимального комфорту влітку для дійного поголів’я – це та група тварин, на якій одразу позначаються негативні наслідки спеки – знижуються надої, погана запліднюваність. По телятах результати спеки ми побачимо в кінці місяця – телята менше споживають корму, більше хворіють, прирости будуть менші.

— Минулого року ви перебували на стажуванні в Ізраїлі на одній із молочнотоварних ферм? Щось із Ізраїльського досвіду перенесли на своє господарство?

— Минулорічна спека і втрати молока змусили нас задуматися над установленнями системи охолодження, а під час стажування в Ізраїлі я зайвий раз пересвідчився у правильності свого рішення. Зрозумійте, зниження продуктивності за таких несприятливих для тварин умов було, є і буде. І в Ізраїлі теж через спеку мають величезні втрати. Однак в наших силах звести втрати до мінімуму. До речі, саме в Ізраїлі я й побачив, що системи охолодження установлюють для усіх тварин, і для телят також.

— У скільки вам обійшлось установлення системи охолодження?

— Обладнання просте, майже все вітчизняного виробництва. Працює бездоганно, єдина незручність – шум.  Придбання та установка вентиляторів і системи зрошення для трьох корпусів нам коштували 250 тис. грн. Багато це чи мало? Якщо взяти до уваги нинішню ціну на молоко майже 4 грн/кг, то капіталовкладення в систему охолодження дорівнюють вартості 62 т молока. Далі кожен сам зможе порахувати, якими можуть бути втрати, спричинені тепловим стресом, і наскільки  економічно доцільно вкладати кошти в систему охолодження.