Про це пише у своєму блозі на НВ Юрій Петрук, голова асоціації AgTech Ukraine.

«Зараз Україна реально має шанси стати агротехнологічним хабом світового масштабу. У нас є розумні люди з хорошою експертизою в технологіях, ми вирощуємо більше 70% із переліку сільгоспкультур, які котируються на біржі. До того ж у нашій країні представлені агровиробники всіх розмірів — від фермера, що вирощує 2 га малини, до величезних агрохолдингів із земельним банком понад 800 тис. га. І гарна новина в тому, що ми можемо бути провайдером технологій для таких аграріїв по всьому світу і ця ніша ще практично вільна», — зазначає Юрій Петрук.

«Як Україна представлена у темі агро на світовому ринку? Сьогодні на світовому агроринку Україна є одним із найбільших експортерів зернових та олійних культур, також ми займаємо почесні місця у рейтингах експорту іншої агропродукції. Але торгуємо при цьому переважно сировиною та продуктами низького ступеня переробки. Що зменшує потенційну маржинальність бізнесу.

І тут є вікно можливостей для ефективної взаємодії з технологічними компаніями. По-перше, потрібно розвивати технології для переробної галузі, які дозволять підвищити експортну виручку та дадуть можливість замінити іноземне обладнання вітчизняним. По-друге, хотілося б, щоб у перспективі 10 років Україна перетворитися з експортера сировини на експортера технологій з високою інтелектуальною доданою вартістю», — підкреслює експерт.

За його словами, вже сьогодні українські компанії продають за кордон GPS-обладнання (BITREK, IT-lynx), автопілоти та системи паралельного водіння (FieldBee), дрони (Kray Technologies, DroneUA), програмне забезпечення (eFarmer), бібліотеки для картографії (LeafLet) та різноманітні сенсори (SkokAgro). Вони надають послуги обробки даних (Cropio, AgriEye) та працюють над розробкою безпілотних тракторів і сервісів обробки геопросторових даних разом із великими міжнародними корпораціями.

«А стартапи розробляють справжні технології майбутнього. Такі як флоти дронів для обприскування промислових посівів, барабанні теплиці для прискорення вирощування продукції, генератори води з повітря, системи аналітичної підтримки прийняття рішень», — зауважує Юрій Петрук.

На його думку, наступний рік для агросектору в Україні має бути насиченим, і для цього є цілий ряд причин. «Так, наприклад, кілька міжнародних корпорацій прийняли рішення завезти до нашої країни свої інноваційні бізнеси та R&D департаменти. Крім того, на наш ринок молодих проектів почали звертати увагу серйозні венчурні інвестори — Syngenta Ventures, Google Ventures, фонди з Польщі, Франції та Великобританії.

Є плани побудови в Україні централізованої системи метеостанцій для сільського господарства та розширення існуючих мереж GNSS RTK для підвищення точності GPS-навігації техніки та чіткої роботи систем автопілотування.

Наступного року вийдуть на стадії промислового випробування багато українських проектів з виробництва сенсорів. А це означає підвищення доступності даних технологій для аграріїв і появу внутрішньої конкуренції", — зазначає експерт.

Він підкреслив, що в українських аграріїв поступово формується розуміння переваг використання програмних продуктів у своєму бізнесі на різних рівнях. «Це означає, що ринок стає більшим і відкривається для нових рішень та розширення функціоналу вже існуючих. Відповідно і розробники поступово розвивають свої продукти та будують більш цілісну для споживача екосистему.

Поступово збільшується кількість людей, яким цікаво створювати проекти у сфері агро. При цьому, у стартапів зростає рівень підготовки та професійної експертизи. За останній рік декілька українських проектів потрапили до міжнародних акселераторів і вийшли на зарубіжні ринки. Наприклад, KRAY Technologies, Avision Robotics, AgriEye, BIOsens, Water Cloud. А це означає, що тепер вони можуть ділитися цим цінним досвідом.

Також цього року декілька великих агрохолдингів завершили цикл випробування технологій точного землеробства у промислових масштабах. Більшість з них уже змогли побудувати інтегровану систему від картування ґрунтів до диференційованого висіву та внесення добрив. І якщо результати після завершення сезону покажуть готовність компаній до масштабування цього досвіду, то варто очікувати підвищення платоспроможного попиту на весь спектр технологій та сервісів точного землеробства», — зазначає Юрій Петрук.