— Пані Маріє, як, на вашу думку, може позначитися створення ринку землі на інвестиційній ситуації в Україні?

— Створення ринку землі в Україні навряд чи призведе до значного покращення інвестиційної ситуації через те, що купувати землю не зможуть, по-перше, юридичні особи, по-друге, – іноземці. Ми ж очікуємо саме іноземних інвестицій, але якщо іноземна компанія не може вкладати гроші в землю, то ситуація для неї абсолютно не зміниться у порівнянні з тим, що маємо сьогодні. По суті справи, багато іноземних компаній бажають прискорити не стільки початок функціонування ринку землі, скільки настання певної стабільності. Вони більше зацікавлені не в тому, щоб активізувався ринок землі, а в тому, щоб були довготривалі орендні відносини (мінімум на 5 років, а краще на 10 і більше), які б були підкріплені законодавчо. Це надало б стабільності у їхній роботі. Тоді можна говорити про те, що холдинг здатний буде акумулювати певну кількість землі, на ній працювати, і якщо він не порушуватиме встановлені орендні умови, то він зможе прогнозувати свої подальші дії, скажімо, на наступних 10 років. У протилежному випадку виходить, що орендодавець у будь-який момент за власної ініціативи може розірвати договір оренди, не дивлячись на те, що орендар працює на землі і вклав у неї гроші. Сьогодні саме з цим є певні труднощі.

— Хто насправді зможе купувати землю?

— На мою думку, все,що сьогодні прописано у законопроекті «Про ринок землі», прописано під державного оператора. За словами міністра аграрної політики і продовольства України Миколи Присяжнюка, Державний земельний фонд концентрує 6,6 млн га, з яких 2,9 млн га – ті, що сьогодні перебувають в запасі та резерви за межами населених пунктів; 1,8 млн га – спадок (землі, власники яких померли, а спадкоємців немає); 1,4млн га – незатребувані паї і приблизно 550 тис. га – колишні землі колективної власності. Усі інші землі розпайовані і належать приватним власникам. Ось це, власне, і є той мінімум, який може сконцентрувати державна компанія чи державний земельний банк.

Також слід пам’ятати і про таку річ, прописану в законопроекті – «переважне право» або «право першовикупу». Першочергове право купити землю у власника має держава в особі спеціального уповноваженого органу, потім орендарі(фермерські господарства) та громадяни України. Разом з тим урядовці ведуть мову про унеможливлення купівлі землі юридичними особами, отже насправді купити землю зможе лише держава або фізична особа. Єдиним сильним та потужним гравцем у даній ситуації виступає держава. Вона може скупити землі за безцінь, а потім продати їх за значно вищою ціною. Однак, це лише припущення і як воно буде насправді, відомо лише урядовцям.

Отож питання про те, хто купуватиме землю, залишається відкритим. Є чітке обмеження паю, який може купити фізична особа; по суті, це один пай. А навіщо, скажімо, міському жителю, купувати пай землі десь посеред поля?

— Щоб ви порадили аграріям на той випадок, коли запрацює ринок землі?

— На сьогодні аграріїв влаштовує ситуація з орендою. Вони платять орендну плату і якби це було більш прозоро прописано, і, головне, якби був прописаний механізм мінімального строку оренди, то це більше влаштувало б аграрний бізнес.

Вкладати дуже великі кошти в купівлю землі ніхто не буде, оскільки, коли ця земля акумулювалася, то за неї вже заплатили, але заплатили виключно за право оренди.

У випадку,якщо ринок землі запрацює і власник паю захоче його продати, це зовсім не означатиме, що угода про оренду буде розірвана. Теоретично орендар просто виплачуватиме гроші іншому власнику. Головне, чітко та прозоро прописати договори оренди, зазначивши в них усі нюанси, що можуть виникнути при появі ринку землі!

На мою думку, замість формування і введення ринку землі з подальшим її вільним продажем, краще було б чітко прописати в законі норми середньо- та довгострокової оренди, оскільки короткострокова оренда не для бізнесу.

Довгострокова оренда та закон про захист земель – це те, що мало б сенс. І звичайно повинен бути кадастр. Ці три кити привели б в Україну значно більше інвестицій, ніж ринок землі.

Інтерв'ю підготував Євгеній Кришталь