Фото 1	Фото 2

Секцію для сухостійних корів заповнюють лише на 80%, щоб тварини не конкурували між собою за корм чи місце відпочинку. Тобто, якщо в секції 200 стійломісць, то в ній ніколи не буде більше 160 корів. Максимальний бал угодованості в кінці сухостою — 3,5. У корів з надлишковою вагою значно важчий перебіг отелення і виникають метаболічні розлади.  

Тому в цей період годівля відіграє важливу роль. У «Ларсон Ейкрез» не використовують раціон для транзитного періоду. Весь сухостій раціон залишається незмінним. Коровам згодовують 15 кг сухої речовини на добу. Корм складається з 50% кукурудзяного силосу та 50% злакового. Також додають вітаміни та мінерали, щоб компенсувати їх нестачу в грубому кормі й задовольнити потреби корів у поживних речовинах.

Як тільки корова потрапляє у родильне відділення, її оглядають, щоб упевнитись, що отелення проходить належним чином. У відділенні постійно перебуває черговий робітник, який спостерігає за тваринами, і в разі необхідності кожній корові чи нетелі надається допомога. На сьогодні лише 2% тварин потребують допомоги під час отелення. У решти пологи протікають без ускладнень.

Після отелення у корова збирають молозиво, перевіряють його на мастит і поживність. Теляті згодовують тільки перевірене молозиво. Усім новотільним дають кальцій (болюс), див. фото 1–4. У родильному відділенні корова проводить усього кілька годин. Потому її переводять до секції новотільних, де вона проведе наступні 21–45 днів.

Родильне відділення

Фото 1. Корова отелилась.

Фото 2. Збір молозива.

Фото 3. Випоювання молозива теляті.

Фото 4. Процедури з новотільною коровою.

Новотільні корови

Догляд за новотільними — ще одна важлива передумова для успішного запліднення. Загін для новотільних, як і для сухостою, заповнюють лише на 80%. Кожну корову ретельно оглядають раз на день після ранкового доїння. Працівники візуально оцінюють стан новотільної: спочатку спереду — наявність чи відсутність апетиту, зневоднення, виділення з носа; потім ззаду — виділення з піхви, консистенцію гною та наповненість рубця. Якщо у корови виявляють проблеми, з нею негайно починають працювати згідно з протоколами.

Відомо, що 95% проблем зі здоров’ям у дійних корів починаються впродовж 21 дня після отелення. Тому цій групі приділяють особливу увагу. Секція для новотільних поділена на дві групи: першої лактації та другої і більше.  Коли час перебування в секції для новотільних добігає кінця, коровам вводять простагландин. Із секції для новотільних тварин переводять в основне дійне стадо, де вони знаходяться аж до запуску.

Визначення охоти

Для виявлення корів в охоті використовують метод маркування кореня хвоста. Алгоритм роботи зображено на схемі 2. Перш за все позначають корів, яких потрібно осіменити. Щодня в один і той самий час працівники оглядають усе стадо. Якщо позначка на корені хвоста зникла, корову перевіряють на вторинні ознаки охоти і тільки після того приймають рішення про ШО. Завдяки цій системі без використання спеціальних автоматизованих програм визначають 60% корів в охоті.

Схема 2.

Виявлення корів в охоті

Позначте нетільну корову	Щоденно оглядайте
Осіменіть корову	Перевірте наявність вторинних ознак

Зазначимо, що період добровільного очікування становить 58 днів і жодній корові не роблять штучне осіменіння до цього часу. Лише тих корів, у яких не виявлено охоту до 72-го дня і не піддано ШО, гормонально стимулюють. Використовують схему синхронізації Double Ovsynch.

Після осіменіння за коровою продовжують спостерігати, а УЗД на тільність проводять на 28-й день після ШО. Друга перевірка на тільність робиться на 56-й день. Жодна корова не вважається тільною, допоки УЗД не покаже двічі позитивний результат. За 30 днів до запуску проводять пальпацію.

Для телиць парувального віку використовують аналогічну схему виявлення охоти й запліднення. Перше ШО відбувається у 12 місяців. Середній вік корів-первісток 22,4 місяця.

Продуктивність і відтворення

Нині на «Ларсон Ейкрез» від корови отримують у середньому 50 кг молока на добу. Тут дійшли висновку, що висока продуктивність не обмежує репродуктивну функцію, а основною причиною невдач у відтворенні є визначення корів в охоті і вчасність ШО. І чим вища продуктивність, тим важче це зробити. З графіка 1 можна побачити: якщо у корови добова молочна продуктивність становить від 25 до 40 кг молока, то охота триває близько 16 годин. Якщо  ж 40–55 кг, тривалість охоти менша —  близько 3–5 годин. І протягом цього часу корова буде активна лише один-два рази.

Графік 1.

Молочна продуктивність і тривалість охоти

Джерело: презентація Ліндела Вайтлока «Відтворення необхідне для виробництва молока», Східноєвропейський молочний конгрес, 2016.

Багато фермерів використовують правило ранок/вечір. Тобто, якщо у корови виявили ознаки охоти вранці, то осіменяють увечері. Але нині у США у високопродуктивних молочних стадах рекомендують осіменяти корову одразу після виявлення охоти, а не чекати ще 12 годин, бо рівень запліднюваності буде низьким. Як проміжок часу між першим застрибуванням і ШО впливає на запліднюваність, зображено на графіку 2.

Графік 2.

Взаємозв’язок між тривалістю періоду від першого застрибування до ШО та рівнем запліднюваності в середньостатистичному дійному стаді

Джерело: презентація Ліндела Вайтлока «Відтворення необхідне для виробництва молока», Східноєвропейський молочний конгрес, 2016.

Розгляньмо ідеальний варіант. Протягом 21 дня нам треба осіменити 100 корів. Ми добре спрацювали, виявили охоту в усіх 100 корів і піддали їх ШО, тобто рівень осіменіння (Insemination Rate) становить 100%. При показнику запліднюваності (Conception Rate) 50% (із 100 корів 50 запліднились) рівень тільності (Pregnancy rate) у стаді становитиме 50%.  

Що може трапитись на практиці? Візьмімо тих самих 100 корів. Виявили в охоті й зробили ШО лише 50%, відповідно рівень тільності становитиме лише 25%. Здавалося б, дрібниця: не помітили корів в охоті, — а вплив на відтворення дуже великий.

На «Ларсон Ейкрез» для оцінки стану з відтворенням використовують кілька важливих параметрів:

1 — Сервіс-період: тривалість між отеленням та настанням наступної тільності. Середній показник цього періоду по стаду не має перевищувати 120 днів. Довший свідчить про слабкі місця у програмі відтворення. Показник на «Ларсон Ейкрез» — 104 дні.

2 — Рівень осіменіння (Insemination Rate): відношення кількості корів, які мали прийти в охоту та пройти ШО упродовж 21 дня, до тих, яких фактично виявили та осіменили. Показник на «Ларсон Ейкрез» —73% при меті 70.

3 — Рівень запліднюваності (Conception Rate): відношення кількості корів, яких піддали ШО протягом 21 дня, до кількості тих, що стали тільними. Бажаний рівень — 45–50%, на «Ларсон Ейкрез» він 60%.

4 — Рівень тільності (Pregnancy rate): відношення кількості корів, які стали тільними впродовж 21 дня, до тих, які мали б стати тільними. На «Ларсон Ейкрез» цей відсоток становить 28.   

5 — Індекс осіменіння вказує на кількість спермодоз, витрачених на запліднення однієї корови. На «Ларсон Ейкрез» для отримання однієї тільності використовують 1,9 спермодоз порівняно з 2,3 у середньому по США.

6 — Дні доїння: це середня кількість днів доїння після отелення для всього стада. На «Ларсон Ейкрез» —172 дні, мета — не більше 180.

7 — Конверсія корму: відношення кількості отриманого молока до кількості затраченого на його виробництво корму в СР, або, іншими словами, скільки молока отримують з 1 кг СР раціону. Мета — 1,4–1,5. На «Ларсон Ейкрез» — 1,7.

Високі показники молочної продуктивності й ефективності виробництва на фермі «Ларсон Ейкрез» є результатом нинішньої програми відтворення, яку розвивали та вдосконалювали багато років. До переваг цієї програми відносять:

• вищу молочну продуктивність;
• доїння більшої кількості корів;
• здоровіші корови;
• більше ремонтного молодняка;
• більший прибуток.

Зменшуючи проблеми зі здоров’ям та стрес, уникаючи змін у секціях та переміщення тварин, зосереджуючись на тому, щоб корова стала тільною, господарство може отримати не лише стабільно високі надої та більші прибутки, а й мати достатню кількість ремонтних телиць на продаж.