Більшість виробників молока віддають перевагу природній вентиляції приміщень для телят. Її достатньо протягом більшої частини року, але в холодну погоду телята не виробляють достатньо тепла, щоб забезпечити термічну плавучість, завдяки якій повітря в приміщення втягується через бокові штори та виходить через вентиляційні шахти. Поліпшити ситуацію можуть вмонтовані у шахти вентилятори, які витягуватимуть повітря. Вентилювання у приміщенні поліпшиться, оскільки повітрообмін буде мінімальним, але повітря розподілятиметься нерівномірно. Популярності набувають примусові трубні системи вентилювання (ПТСВ) для покращення провітрювання телятників (див. фото 1−2), бо забезпечують свіже повітря та рівномірно розподіляють його.

Що таке примусова трубна вентиляція

Примусова трубна система вентилювання включає вмонтований у стіну вентилятор, який втягує свіже повітря ззовні в телятник. До вентилятора приєднано розподільний трубопровід з отворами, розміщеними на однаковій відстані один від одного. Він проходить уздовж усього приміщення. Вентилятор втягує повітря ззовні, створюючи тиск у трубопроводі, завдяки чому повітря виштовхується через отвори і рівномірно розподіляється по всій площі будівлі. У наслідок цього в приміщенні також створюється тиск, і через вентиляційні шахти повітря виходить назовні.

Чим відрізняється від традиційних систем

Трубну вентиляцію в телятниках використовують давно — понад тридцять років. Примусова трубна система вентилювання у дечому вдосконалена. Традиційна трубна вентиляція спроектована таким чином, щоб змішувати повітря в приміщенні зі свіжим іззовні для стабілізації внутрішньої температури. Досліджуючи її, доктор Нордлунд дійшов висновку, що під час змішування внутрішнє повітря забруднює свіже, і мікроби та шкідливі речовини розносяться по приміщенню. Він запропонував спланувати систему так, щоб вона забезпечувала свіже повітря виключно ззовні, незалежно від рівня температури, та не змішувала його з повітрям у приміщенні. Водночас важливо, щоб швидкість потоку свіжого повітря на рівні телят не перевищувала 0,3 м/с. Інакше телята відчуватимуть протяг.

Особливості проектування

Розмір вентилятора має задовольняти потреби телят у мінімальній кількості свіжого повітря — 25,5 м³/год. Іншим фактором для визначення мінімальної інтенсивності повітрообміну є об'єм приміщення. Вентилятор обирають, зважаючи на інтенсивніший потік повітря. Для ідеальних умов можна було б використати вентилятор, потужність якого відповідала б мінімально необхідному рівню повітрообміну. Однак на практиці може знадобитися вентилятор із регульованою швидкістю обертання, обладнаний контролером з ручним управлінням. Швидкість слід скоригувати відповідно до потужності вентилятора.

Трубопровід розміщують відповідно до розміру та планування телятника. Використовують одну трубу, якщо ширина будівлі менша 9 м, і дві, якщо 9−18 м. Основна мета в тому, щоб повітря в приміщенні розподілялося рівномірно. Розташування телятника також визначає, скільки труб і де потрібно розмістити. Встановлювати їх слід так, щоб спрямувати свіже повітря на фронтальну частину індивідуальних кліток або групових секцій.

Діаметр труби розраховують залежно від потужності вентилятора. Необхідно, щоб трубопровід наповнювався повітрям рівномірно з початку до кінця і щоб потік повітря був рівномірним по всій довжині, що залежить від правильного розташування отворів. Крім того, діаметр труби повинен відповідати швидкості руху повітря від 5,08 до 6,1 м/с. Як правило, для цього потрібно, щоб її діаметр перевищував діаметр вентилятора (див. фото 3).

Фото 3.

Найчастіше використовують труби з полегшеного пластику, але найбільш витривалі можуть бути виготовлені з полівінілхлориду або спірально-навивні з оцинкованої сталі. Буває, що в приміщеннях з низькою стелею ставлять мілкі широкі фанерні прямокутні короби.

Від діаметра отворів залежить, на яку відстань подаватиметься повітря. Приміром, через отвір діаметром 2,5 см повітря витискатиметься на відстань близько 3 м, а 5 см — на відстань 6,1 м. Швидкість виходу повітря з отвору має становити 5,08 м/с. Розташовувати отвори слід залежно від потужності вентилятора, щоб повітря йшло рівномірно вздовж трубопроводу, а також від форми приміщення, щоб спрямувати повітря до рівня перебування телят. Розміщення отворів відрізнятиметься також залежно від висоти, на якій встановлено трубопровід. Наприклад, якщо труба знаходиться на висоті 2,4−3 м, то отвори потрібно зробити на 4:00 та 8:00 циферблата годинника (див. схему 1).

Схема 1. Примусова трубна система вентилювання

Якщо монтажна висота становить 3 м, то бажано зробити отвори на 5:00 та 7:00. У ширшому приміщенні може знадобитися додатковий ряд отворів на 6:00.

Як використовують ПТСВ для вентиляції телятника

Як правило, телятники проектуються з природною вентиляцією, яка відмінно працює, за винятком найхолодніших місяців року. Коли температура знижується до рівня, який не може забезпечити інтенсивний повітрообмін, бокові штори можна повністю опустити та використовувати ПТСВ для припливу мінімальної кількості свіжого повітря. ПТСВ може працювати цілорічно. В спекотний період система не створює достатнього провітрювання, однак у вологі безвітряні дні сприятиме циркуляції повітря.

Підстилка і комфорт телят

Глибока підстилка з соломи довгої нарізки підвищує комфорт телят у холодних телятниках із природною вентиляцією. Якщо тварина заривається в підстилку і ноги не помітні, це свідчить про її достатню кількість. У таких умовах телятам не страшні протяги.

Телята полюбляють лежати вздовж стіни. Холодна зовнішня стіна забирає тепло телят, робить їх чутливішими до протягів. Тому бажано зробити проходи між секціями для групового утримання і зовнішньою стіною. Індивідуальні клітки також слід розміщувати на деякій відстані від зовнішньої стіни. Секції для групового утримання можна облаштувати суцільними міцними панелями, щоб створити телятам місце для лежання, де вони можуть сховатися від протягів. Захистити можуть і тюки соломи.

Журнал «Молоко і ферма» № 6 (43), грудень 2017