— Розкажіть, будь ласка, про Міжнародну молочну федерацію?

— Федерація була заснована більше століття тому — у 1903 році — країнами Європи, включаючи Бельгію, Нідерланди, Францію, Німеччину та деякі інші. Членом Федерації може стати не окремий учасник молочного ринку, а країна. Метою об’єднання було підвищення якості молока, його гігієнічної характеристики, вирішення питань торгівлі та розробка стандартів для молочної продукції. Як приміром, скільки води може міститися у маслі, а нині — у сухому молоці, або яким має бути вміст білка чи вітамінів. Цікавим є той факт, що IDF була прикладом для створення Комісії Кодексу Аліментаріус (Codex Alimentarius), адже у нас вже була налагоджена робота з розробки стандартів. Ми поступово розширювалися і стали світовою організацією. Близько 75% виробництва молочної продукції по всьому світу припадає на країни-члени IDF. Повторюсь, що ми працюємо над стандартами, питаннями харчування, безпекою та якістю продуктів харчування, а також проблемами екологічної стійкості тощо.

— Яка структура IDF, яким чином налагоджена робота між її членами?

— На даний час ми маємо 45 країн-членів, - найбільших виробників молока, експортерів та трейдерів. З них 36 країн є повноправними членами та 9 — асоційованими. Генеральна Асамблея є найвищим органом IDF. Вона регулярно переобирає інші два важливі органи — Раду директорів та Комітет з питань науки та координації програми. Право голосу мають лише повноправні члени. Рада директорів відповідає за розвиток організації та досягнення поставлених цілей, а Комітет забезпечує координацію та контроль за роботою над науковими, технічними та економічними аспектами в сфері молочної галузі. Крім того, маємо 17 робочих груп — Постійних Комітетів. Члени можуть призначити свого представника в робочих групах, які окреслюють подальший план роботи. Останній узгоджується з Комітетом з питань науки та координації програм.

— Які переваги членства в IDF?

— IDF це та організація, яка надає чимало переваг, особливо, якщо ви берете участь у роботі Постійних комітетів. Перш за все, членство відіграє важливу роль для тих, хто виробляє чи переробляє молоко, а також займається продажем молочної продукції. Важливо, щоб ви брали участь у розробці стандартів, інакше ви постійно ризикуєте. Справа в тому, що завжди існують конкуренти, якась компанія чи країна, що можуть встановити такі стандарти, яким ваша продукція не відповідатиме. Це одна із причин, чому країни вступають до IDF. Не менш важливою є співпраця та знайомства. Українським експертам потрібно спілкуватися з експертами та фермерами з інших країн, запозичувати досвід. Так, з нашого сайту можна завантажувати різноманітні публікації. Однак живе спілкування може бути набагато ціннішим.

— Чи необхідно в Україні змінити стандарти на молочні продукти, щоб стати членом IDF?

— Я думаю, якщо ви хочете експортувати молочну продукцію, то вона повинна відповідати стандартам країни, до якої ви експортуєте. Майже всі країни користуються міжнародними стандартами Codex Alimentarius (Кодекс Аліментаріус) та ISO. Федерація співпрацює з цими та іншими міжнародними організаціями і бере участь у створенні стандартів, представляючи молочний сектор. На сьогодні IDF спільно з ISO розробили більше 170 стандартів на молочні продукти.

— Що необхідно для того, щоб Україна стала членом IDF?

— Перш за все, орган, що відповідає за молочний сектор в країні, повинен подати заявку на членство в IDF. Потому ви вибираєте напрямки роботи, у яких хотіли б працювати. Якщо ви стаєте повноправним членом, то маєте право давати чи не давати згоду на певні стандарти. Багато країн обирають асоційоване членство. В такому разі ви обмежені в своїх правах, ви можете брати участь у програмі, але не маєте останнього слова у прийнятті певних рішень. Також вам потрібно буде створити національний комітет. Саме вони формують основну структуру Міжнародної молочної федерації.

— Як IDF допомагає фермерам в умовах перевиробництва молока в Європі?

— Відверто кажучи, ми не надаємо пряму підтримку окремому виробникові молока. Ми різними шляхами намагаємось підвищити стійкість молочного сектору та покращити ситуацію на світовому молочному ринку, шляхом стандартизації допомагаємо країнам експортувати молочку.

Я розумію, що це надзвичайно важкий рік. Нелегким був попередній і, напевно, наступний рік також буде складним для виробників молока. Низькою залишиться ціна на молоко у світі. Але я переконаний, що в майбутньому вона підніметься і ми повинні вижити до того часу. Через 20–30 років у світі буде такий попит на молочні продукти, що подвоїть нинішнє виробництво. Чисельність населення у світі зростає, збільшується купівельна спроможність населення Азії. Майбутні, хоча й довгострокові, перспективи молочного сектору вселяють оптимізм. Усім слід докласти зусиль, аби пережити цей період, намагатися робити правильні інвестиції.

— Що б ви поради для розвитку молочного бізнесу в Україні?

— Не зважаючи на те, що не достатньо глибоко вивчав стан молочного бізнесу в Україні, можу сказати, що ви маєте багато проблем. Основне, що я б порадив — це шукати експортні ринки. Ви маєте усі необхідні умови для виробництва молока. Маю на увазі сприятливий клімат, якого не мають інші країни світу. Чимало українських молочнотоварних ферм є достатньо потужними, тому слід зробити все, щоб вони були конкурентоспроможними на усіх рівнях. Звісно це стосується й переробної галузі.

Ви можете спробувати піти шляхом Нідерландів, тобто створити невеликі кооперативи і пройде ще сто років, доки ви матимете щось на кшталт FrieslandCampina. Або ж обрати інший — співпрацю з міжнародними організаціями, які хочуть допомогти будувати, інвестувати у переробку, допомагати виробникам підвищувати якість молока.

— Яка модель кооперативу найкраще працювала б в українських реаліях?

— Важко передбачити, оскільки я не знаю вашої культури. Загалом ми бачимо, що великі успішні молочні компанії є насправді кооперативами. На мою думку, варто поспілкуватися з кількома кооперативами і напевно найкраще почати саме з європейських, якщо ви хочете вийти на цей ринок. З іншого боку, якщо ви хочете зосередитись на ринку Китаю, то слід вести перемовини з компаніями, які там представлені. Те саме стосується ринку Африки. Лише після вивчення досвіду інших кооперативів, ви зможете знайти підходящу для вас модель.

— Як IDF може в цьому допомогти?

— У перше чергу шляхом неформальних зв’язків. Вам потрібно спілкуватися з гравцями молочного ринку з усього світу. IDF схожа на сім’ю, люди знають один одного, разом працюють та довіряють один одному. Співпраця з іншими країнами надає вам набагато більше знань порівняно з тими, що ви отримуєте з публікацій. Особисті контакти надзвичайно важливі. Ви могли б влаштувати зустріч IDF з українськими організаціями в Україні. Це прекрасний спосіб принести в Україну нові знання та досвід. В результаті ми подивимося, чим зможемо допомогти, яких експертів залучити.

Розмову вела Ольга Зарицька