Спитаймо в експерта...
Брюс Вудейкр, експерт з годівлі і утримання ВРХ
Має великий академічний і практичний досвід у молочному скотарстві. Питаннями годівлі тварин займається з 1972 року. Має приватний бізнес Knowledge Management і спеціалізується на наданні незалежних консультаційних послуг з годівлі й технології вирощування великої рогатої худоби.
— У жуйних усі проблеми, яким нема пояснення в польових умовах, називають «проблемою, пов’язаною з мікотоксинами»! І найчастіше подібні коментарі ми чуємо від тих, хто продає адсорбенти мікотоксинів... Що ви думаєте з цього приводу?
— Мікотоксини цілком можуть стати новою загрозою. Тут ми маємо дилему: з одного боку, мікотоксикози (особливо їх субклінічна чи підгостра форми) поширені значно більше, ніж вважається, а з другого — не кожний випадок низької продуктивності пояснюється мікотоксинами! Проблема в тому, що класичні симптоми, характерні для окремого мікотоксину, можна спостерігати, на щастя, дуже рідко, гострі випадки також достатньо рідкісні. Здебільшого ви маєте справу з цілим комплексом неспецифічних симптомів, спричинених низькими концентраціями кількох токсинів, і їх важко відділити від інших факторів виробництва. Коли як діагностичний інструмент ви використовуєте адсорбент, то справді побачите, що це швидший і дешевший спосіб, ніж коли ви зробите звичайний аналіз.
— Чи існують якісь загальні симптоми в молочної худоби, котрі можуть вказати на можливу контамінацію корму мікотоксинами?
— Симптоми в худоби здебільшого неспецифічні, але можливі такі:
- зниження споживання корму і/або відмова від нього;
- відсутність реакції на лікування;
- поганий розвиток, можливе виснаження;
- шерсть нерівномірна і тьмяна;
- продуктивність нижча за звичайну (навіть при добре збалансованому й посиленому раціоні);
- різного роду порушення відтворення (викидні, несправжня охота, низька запліднюваність, нерегулярність циклів тощо);
- періодична діарея або закріпи (може бути з кров’ю);
- пригнічення імунної системи (частіше, ніж звичайно, виникнення захворювань, спричинених умовно патогенною мікрофлорою: маститів, метритів, хвороб кінцівок тощо);
- часте порушення обміну речовин у первісток.
— Чи однаково мікотоксини впливають на корів і биків?
— Загалом процес метаболізму в биків такий само, як і в корів. Однак вони бувають менш сприйнятливі до мікотоксинів через повільніше проходження корму в рубці. Завдяки цьому мікроорганізми рубця встигають метаболізувати токсини. У племінних биків уражені корми можуть істотно знизити якість сперми і репродуктивні якості.
— Наскільки мікотоксини можуть збільшувати захворюваність корів чи загалом порушувати імунітет?
— Фактично всі мікотоксини порушують функцію імунної системи (часто через вплив на антиоксидантний статус), знижуючи таким чином резистентність до інших захворювань. Зазвичай це проявляється при концентрації мікотоксинів, котра не викликає клінічних симптомів мікотоксикозів і є, мабуть, одним з головних комерційних факторів, зумовлених контамінацією кормів плісеневими грибами.
— Чи існує наукове підтвердження порушення імунної функції корів при контамінації кормів мікотоксинами? Можете навести приклади?
— Хоча вплив мікотоксинів на імунну систему молочної худоби вивчено недосить глибоко, їх вплив на інші види тварин знаємо детальніше. Наше сумарне знання про вплив мікотоксинів на імунну систему дозволяє припустити такі зміни в ній:
- синдром Ді Джорджі — дефект вилочкової залози або відсутність розвитку;
- придушення фагоцитарної активності — нездатність поглинати і руйнувати чужорідні мікроорганізми;
- запізніла гіперчутливість шкіри — зміни шкірних реакцій, пов’язаних з імунною відповіддю;
- проліферація лімфоцитів — збільшення кількості лімфоцитів.
— Як впливають різні мікотоксини і в яких концентраціях на репродуктивні якості?
— Класична фертильна дія мікотоксинів відбувається через присутність зеараленону, особливо в кукурудзі та кукурудзяному силосі. Він зв’язується з естрогенними рецепторами, викликаючи гіперестрогенізм, і порушує статеву функцію. Будь-яка контамінація, котра знижує травну функцію, впливатиме на енергетичний статус тварини, а значить, впливатиме на її фертильність.
Афлатоксин у кормах опосередковано впливає на репродуктивну функцію корови, порушуючи загальний гомеостаз організму: меншає споживання сухої речовини, знижується функція рубця, пошкоджується печінка і пригнічується імунна система. А зеараленон справляє пряму дію, так звану фертильну: порушення циклу, виділення з вульви, зниження надоїв і збільшення вимені. Недавніми дослідами з Т-2-токсином встановлено, що при згодовуванні телицям контамінованого корму в них спостерігалися зміни в активності яєчників і жовтого тіла.
— Які групи тварин найуразливіші?
— У молодняка з функціонуючим рубцем і корів частина мікотоксинів руйнується в рубці, тому телята у віці до 6 місяців — найуразливіший контингент стада. Сюди ж слід віднести тільних корів, оскільки мікотоксини легко долають плацентарний бар’єр. Однак у молодняка, якому більше 6 місяців, нетелей і корів гострі форми мікотоксикозів з вищезгаданої причини можуть перейти у хронічні з субклінічними ознаками.
— Чи є ймовірність ризику для підсисних телят, якщо мікотоксини містяться в кормі, споживаному їхньою матір’ю, і чи можливе народження слабких телят, якщо їхня мати вживала мікотоксини на пізніх строках тільності?
— Так і ще раз так. Деякі мікотоксини (наприклад, афлатоксин) можуть трансформуватися в молоко. Вони впливають на імунну систему і, таким чином, можуть знижувати якість молозива. Приміром, недавно провели дослід на телятах, котрі пили молоко від корів, які споживали афлатоксин В1 у дозі 5–6 мг щодня (van Dijk et al., 1984). При цьому телята одержували молоко з різним умістом афлатоксину М1. Результат: середньодобові прирости ваги і висота в холці при споживанні афлатоксину М1 були нижчі, порівняно з контрольною групою телят, які одержували молоко без цієї речовини.
Якщо ж корова споживає контаміновані корми в період тільності, то можливі аборти (ті, що спричинені мікотоксинами, становлять 3–10% від усієї кількості абортів). Мікотоксини (а також самі грибки) потрапляють у кров і проникають у матку з плодом, крім того вони можуть порушувати цілісність плаценти, що проявляється потовщенням слизової матки між котиледонами. В 25% випадків мікотоксини уражають плід, але ознаки цього важко помітити, якщо плід після загибелі перебував у матці тривалий час (червоні або бліді вогнища). Коли грибки також проникають у матку, то на плоді можна помітити плями і струпи грибкових уражень.
— Як корми, контаміновані мікотоксинами, впливають на телят?
Теля (на мою думку, це тварина у віці до 12 місяців) дуже сприйнятливе і чутливе до різних факторів. Рубець є першим рубежем захисту від мікотоксинів, бо багато які з них руйнуються його мікроорганізмами. У тварин до 12 тижнів рубець ще повноцінно мікробіально не заселений мікроорганізмами. У старших тварин вплив залежить від ступеня контамінації — іноді це закінчується смертю. При нижчих концентраціях меншає споживання і конверсія корму. Чим більше тварина схильна до ацидозу (зниженої функції рубця), тим гірший ефект від мікотоксинів.
— Які саме порушення відбуваються в організмі телят при споживанні кормів з мікотоксинами?
— Кормові мікотоксикози телят викликають вторинні імунодефіцити, дисбактеріози, порушення біохімічних показників організму, які характеризуються:
- зниженням факторів природної резистентності, фагоцитозу, вмісту Т- і В-лімфоцитів та їх популяцій у крові;
- порушенням мікробно-мікологічної екології кишечника у вигляді зменшення вмісту біфідобактерій і лактобацил, активізації умовно патогенних мікроорганізмів (стафілококів, клостридій) та мікроскопічних грибів із родів Candida, Aspergillus і Penicillium;
- змінами параметрів біохімічних реакцій в організмі (зниженням у крові альбумінів, глюкози, амілази, АЛАТ (аланінамінотрансфераза), АСАТ (аспартатамінотрансфераза) й активізацією креатиніну, загального білірубіну, холестерину, тригліцеридів).
— Чи можуть мікотоксини впливати на якість шкури телят?
— Ендофіти, присутні на травах, можуть спричиняти екземи або тьмяність шерсті, що є одним із симптомів інфікованого вівса.
— Як мікотоксини впливають на поїдання корму чи відмову від нього?
— Присутність плісняви псує смак і запах корму, тож тварини гірше його їдять, а то й зовсім відмовляються від нього. Це більше вплив самої плісняви, ніж мікотоксинів. По-друге, токсини можуть впливати на функціонування шлунково-кишкового тракту (порушуючи життєдіяльність мікрофлори рубця), тож знижується перетравлюваність корму, а значить, і споживання.
— Чи є вологий корм (приміром, кукурудза) можливим джерелом мікотоксинів?
— Усі вологі корми — це потенційне джерело мікотоксинів, якщо тільки вони не зберігаються ефективно (без повітря) чи мають низький pH. Дуже важливо витримувати умови зберігання та гігієну.
— Як обробляти зерно (хоча б ту ж кукурудзу), щоб попередити ріст плісняви під час зберігання?
— Спори плісеневих грибів (всюдисущі) ростимуть за присутності поживних речовин, вологи й повітря, при рН, вищому за 4,0–4,1.Коли умови зберігання далекі від ідеальних, обробка корму забуференною пропіоновою кислотою поряд із натрієм-бензоатом відвертатиме ріст плісняви. Коли ріст плісняви не проявляється, важливо вжити заходи для зниження випадків мікотоксикозів — приміром, шляхом додавання відповідного адсорбенту в корм.
— Часом підрахунок колоній грибів не є надійним індикатором присутності мікотоксинів. Чого так?
— Вважаю, що підрахунок колоній плісеневих грибів — якраз дуже хороший індикатор, але не всяка пліснява продукує мікотоксини на всіх стадіях життєвого циклу, а мітоксини можуть бути присутні в кормі і після того, як гриб-продуцент уже загинув. Плісеневі гриби теж корисний індикатор, тому що їх можна виявити неозброєним оком, а мікотоксини — ні.