Солому додають до раціону дійних корів з метою збільшити в ньому вміст фізично ефективної нейтрально детергентної клітковини (ф.е.НДК). Якщо деякі відходи харчової промисловості, що згодовують худобі, містять багато протеїну, то солома забезпечує належну кількість ф.е.НДК. Саме цей вид клітковини стимулює жування жуйки й дозволяє створити у рубці плаваючий мат з крупних частинок. Зразки подрібненої соломи, що були проаналізовані в сепараторі Z-Box (фото 1), мали коефіцієнт фізичної ефективності 0,61, а показник ф.е.НДК становив 51,9%. Для порівняння: ф.е.НДК кукурудзяного силосу, подрібненого на частки довжиною 1,9 см, становить 34,3%. Таким чином, кілограм подрібненої соломи містить на 51% більше ф.е.НДК, ніж кукурудзяний силос (у СР).

Фото 1. Сепаратор Z-Box призначений для визначення коефіцієнта фізичної ефективності фуражу чи повного змішаного раціону (у фізичній речовині). Його розробили в науково-дослідному сільськогосподарському інституті ім. Вільяма Майнера (Нью-Йорк). Сепаратор відкалібровано таким чином, що можна одразу отримати величину чи число, яке безпосередньо використовується в автоматизованих програмах годівлі.

Солому, як джерело ф.е.НДК, згодовують для ефективної роботи рубця та підвищення в ньому рівня pH завдяки стимулюванню жування жуйки. Також солому згодовують для підвищення жирності молока та покращення конверсії корму через регулювання споживання сухої речовини (СР) і наповнення рубця.

Спеціалістам із годівлі досить часто доводиться мати справу з тим, щоб досягти належного рівня ф.е.НДК у раціоні. Є кілька причин низького вмісту ф.е.НДК у кормосуміші:

• високоякісний грубий корм з низьким умістом НДК;
• мілко подрібнений грубий корм;
• фураж низької якості, який необхідно згодовувати в обмеженій кількості;
• НДК з нефуражних джерел клітковини (НФДК).

До нефуражних джерел клітковини відносять спиртову барду, пивну дробину, оболонки соєвих бобів, кукурудзяний глютен, буряковий жом. НФДК додають до раціону дійних корів у випадках, коли фураж низької якості або його запаси обмежені. Це дозволяє зменшити кількість грубих кормів у раціоні та контролювати вміст крохмалю. Зазвичай НФДК мають конкурентну ціну порівняно з іншими кормовими інгредієнтами, використання яких часто здорожчує раціон для дійних корів. Хоч ці кормові компоненти і багаті на НДК, вони не забезпечують достатню кількість ф.е.НДК, яка потрібна коровам для стимуляції роботи рубця. При використанні добре засвоюваного високоякісного чи мілко подрібненого фуражу до кормосуміші можна додавати солому для зниження швидкості проходження корму в рубці, що сприяє кращому перетравленню корму. Крім того, збільшення ф.е.НДК у раціоні з соломою дає змогу підвищити вміст жиру в молоці.

У посушливі роки, коли запаси сіна та сінажу/силосу на фермах недостатні, а ціни на нефуражні джерела високі й поставки обмежені, фахівці з годівлі радять використовувати солому як необхідний та економічно обґрунтований компонент у раціонах молочних корів.

Солома підходить для багатьох раціонів, але потрібно звертати особливу увагу на її приготування перед додаванням. Клітковина, яка повільно перетравлюється (головна причина, через яку солома використовується в годівлі сухостійних корів), може бути проблемою в раціонах дійних корів. Якщо досягти потрібного рівня ф.е.НДК можна без соломи, тоді згодовувати її не варто, адже додавання соломи стримуватиме молочну продуктивність. Давно доведено, що збільшення в раціоні кількості грубих кормів з високим умістом НДК, що погано перетравлюється, знижує надій. Особливо чутливі до цього високопродуктивні корови. Дослідники з Університету штату Мічиган продемонстрували, що високопродуктивні корови краще реагували і мали більший приріст надоїв порівняно з низькопродуктивними під час згодовування раціонів з високою перетравністю клітковини. Отже, цілком імовірне припущення, що дійні корови матимуть менші пікові надої, якщо в їх раціон включають солому.

Нестача ф.е.НДК у раціоні не єдина причина того, чому зростає споживання сухої речовини. Перед додаванням соломи для регулювання споживання СР фахівці з годівлі мають з’ясувати, чи достатньо в кормі вуглеводів, які в рубці ферментуються в пропіонову кислоту. Зменшення її виробництва в рубці може призвести до збільшення споживання корму, адже корова муситиме забезпечити власні енергетичні потреби. У такому разі додавання кормових компонентів, що містять доступний крохмаль (консервована кукурудза чи зерно кукурудзи дрібного помелу), стимулюватиме виробництво пропіонату й знижуватиме споживання СР. При недостатньому вмісті крохмалю в кормах додавання соломи до раціону не збільшує молоковіддачу і в багатьох випадках не дає можливості відрегулювати споживання СР.

У ході одного з досліджень (Kendall and Combs, 2004) встановили, що збільшення вмісту соломи з 8,5% СР (близько 1,8 кг) до 16% (3,6 кг) призводило до зменшення споживання на 0,8 кг, а надій падав на 2,7 кг. Хоча норми згодовування соломи під час дослідження були досить значними, вони демонструють, що її додавання до раціону не настільки регулює споживання СР, як ми можемо вважати, бо знижує виробництво молока.

Під час складання раціонів із соломою не можна користуватись показниками поживності цього виду корму з довідників. Через значну мінливість якості соломи радять досліджувати її зразки мокрими хімічними методами (Anderson and Hoffman, 2006) і встановлювати, як мінімум, вміст сухої речовини, сирого протеїну, НДК, перетравність НДК, жиру та золи, щоб точно визначити вміст енергії. Адже перетравність НДК соломи може варіюватись від 20,5 до 40,8%. Зразки соломи, що були проаналізовані з липня по грудень 2007 року в лабораторії Dairyland Laboratories, Inc. (Вісконсін), показали значну розбіжність у поживному складі. Така кількість варіацій при використанні значної кількості соломи в раціоні може стати причиною грубих помилок при прогнозуванні очікуваної кількості молока. До того ж, запліснявілу солому в жодному разі не можна згодовувати дійним коровам.

Раціони для дійних корів повинні містити здоровий рівень НДК з фуражу (19–24% СР раціону). Також регулярно треба перевіряти раціон на сепараційних ситах (Penn State Particle Separator або Z-Box). Тільки так можна пересвідчитись, що корм містить достатньо ефективної клітковини, яка є запорукою ефективного функціонування рубця. Раціон повинен складатись та готуватись таким чином, щоб мінімізувати сортування. Солому треба готувати перед згодовуванням, подрібнюючи на частки розміром до 5 см і менше, щоб звести до мінімуму сортування, а високопродуктивним коровам — 1,5–2 см. При додаванні соломи для забезпечення ф.е.НДК подрібнення стає вирішальним фактором. Якщо тварини мають можливість перебирати, то, як правило, крупні частинки соломи не поїдаються, залишаючись на кормовому столі, що призводить до зниження ефективності даного раціону.

Отже, солома — готовий і легкодоступний корм на багатьох молочних фермах. Її використовують головним чином для сухостійних корів. Однак через велику вартість кормів спеціалісти радять додавати солому дійним коровам, що значно зменшує витрати на годівлю. Введення соломи до раціону дійних корів також дає змогу отримувати в кормі ф.е.НДК, необхідну для забезпечення здоров’я рубця та оптимізації продуктивності. Втім, потрібно ретельно проаналізувати, чи можна досягти потрібного рівня ф.е.НДК без соломи. Не всі раціони можуть включати її, і в тих випадках, коли це не слід робити, її використання може призвести до зниження молочної продуктивності.