Післяродовий парез (іншими словами — залежування, або кома, молочних корів) — гостре тяжке нервове захворювання, під час якого порушується робота багатьох органів і систем організму. Найчастіше хвороба вражає високопродуктивних корів, головним чином більш пізніх лактацій, і може повторюватися після кожного отелення. Від парезу страждають переважно тварини середньої та вищої вгодованості при концентратному типові годівлі, особливо з переважанням білкових кормів. Зазвичай хвороба виникає у перші три дні після легкого отелення. Порівняно рідко вона розвивається через кілька тижнів чи навіть місяців після отелення. У виключних випадках парез можна спостерігатися під час отелення чи в тільних корів. Основними причинами цього тяжкого патологічного стану є порушення обміну речовин через прорахунки в годівлі, що пов’язано також зі стійловим утриманням. Тому в цій статті ми хочемо привернути увагу читачів до того, як за допомогою ефективних стратегій чи технологічних прийомів годівлі не допустити виникнення парезу.

Причини розвитку післяродового парезу

Про мінеральну годівлю високопродуктивних тварин говорять багато. Результати досліджень учених доводять, що особливу увагу при складанні раціонів необхідно приділяти окремим поживним речовинам, мінералам та їхнім співвідношенням. Доведено, що однією з причин розвитку післяпологового парезу є прихований дефіцит кальцію. «Прихованість» дефіциту проявляється в тому, що споживання коровою кальцію з кормами за розрахунками виглядає у рамках норми, але його всмоктування в тонкому кишечнику порушується. Механізм такого порушення доволі складний, бо стосується важливих фізіологічних процесів організму — регулювання всмоктування кальцію паратиреоїдним гормоном та активною формою вітаміну Д. Дефіцит кальцію також пов’язують із посиленим виділенням солей кальцію з молоком або пригніченням функції паращитовидних залоз. Як відомо, у молозиві міститься майже в 10 разів більше кальцію, ніж у крові корів-матерів. З 10 літрами молозива з організму корів виводиться 23 г кальцію за доїння — це в 9 разів більше, ніж вміст елементу у плазмі крові. Таким чином, для утворення10 л молозива корові потрібний практично весь кальцій, що є в її крові. Для утворення молока потрібно втричі більше кальцію, ніж його міститиме саме молоко. Так, при вмісті в 1 кг молока 1,3 г кальцію і річній продуктивності корови 8000 кг з молоком виділятиметься 10–11 кг елементу,при цьому для синтезу молока тварині потрібно 30–35 кг кальцію. За нормальних умов відбувається інтенсивне всмоктування елементу з травного тракту та мобілізація з кісток. Та оскільки мобілізація кальцію з кістяка зазвичай досягає достатнього рівня тільки з десятого дня лактації, організм мобілізує кальцій з усіх можливих джерел, зокрема і з м’язів, результатом чого стають різні функціональні порушення.

Доцільно зауважити, що в етіології захворювання велике значення має перенапруження нервової системи, пов’язане передусім з активністю родового акту. Згідно з теорією гіпоглікемії, післяпологовий парез пов’язаний зі зниженням у крові тварини цукру внаслідок посиленої роботи підшлункової залози, яка виробляє підвищену кількість інсуліну. І хоч конкретні причини захворювання ще повністю не з’ясовані, окремі дослідники вважають, що післяродовий парез виникає саме в результаті гострої гіпокальціємії, яка проявляється у вигляді зниження вмісту кальцію в крові на тлі підвищення вмісту фосфору та магнію.

Роль кальцію в організмі

В організмі дорослої високопродуктивної корови міститься 8–10 кг кальцію: 98% — у кістках та зубах і близько 2% — у м’яких тканинах та позаклітинних рідинах. Півтора—два кілограми кальцію (приблизно третина його загальної кількості) виконують роль резерву і становлять собою його лабільну частину. Кальцій є у всіх тканинах та крові, причому переважно зв’язаний у різноманітних комплексах, а також у молоці у вигляді розчинених у воді солей казеїну. Він є одним із найважливіших для організму елементів, якщо взяти до уваги безліч функцій, де він відіграє ключову роль. Кальцій забезпечує згортання крові, проникність мембран та передачу нервових імпульсів, скорочення м’язів та регуляцію серцевої діяльності, вироблення окремих гормонів та активацію й стабілізацію ферментів. Саме кальцій відповідає за регуляцію кислотно-лужної рівноваги у рідинах тваринного організму, нормалізує діяльність ендокринної системи та забезпечує високий імунний статус і стійкість організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Більше інформації читайте в журналі «Молоко і ферма» № 5 (12), жовтень 2012 рік