Захищений жир

На початку лактації корова виробляє і виводить з організму більше енергії у вигляді молока, ніж одержує її з кормом. Щоб поповнити дефіцит енергії, корова змушена використовувати власні жирові запаси. Чим гостріша ця нестача, тим більше свого жиру витрачає тварина і тим вища ймовірність кетозу (синдрому жирної печінки). Передовсім це негативно позначається на надоях, здоров’ї худоби та її репродуктивній функції.

Рослинні жири здатні частково поповнювати нестачу енергії в організмі й поліпшити ситуацію. Але коли вміст незахищеного жиру в раціоні перевищує 5% сухої речовини, в рубці відбувається придушення популяції бактерій. Виходить протилежний результат: знижується розщеплення клітковини корму, сповільнюється його проходження через рубець, зменшується кількість з’їденого і, відповідно, споживання енергії.

Жир, захищений від розпаду в рубці, не діє негативно на мікробні процеси і стає для тварин прямим джерелом енергії. Приміром, у німецькому науково-дослідному господарстві «Іден» згодовування 500 г захищеної пальмової олії на тварину щодня сприяло зростанню середньодобових надоїв на 2,9 кг у перші 140 днів лактації. Після закінчення експерименту 97% корів у дослідній групі були тільними. В контрольній групі — тільки 89%, що означає зменшення вибраковки худоби через яловість на 8%.

Захищений протеїн

Корови мають унікальну здатність задовольняти майже всю свою потребу в протеїні за рахунок мікробного білка, синтезованого в рубці. Для цього синтезу бактеріям потрібні два важливі компоненти: азот у вигляді аміаку й енергія з’їденого тваринами корму. На початку лактації споживання корму нижче від норми, що гальмує розвиток бактерій і синтез мікробного білка. Дефіцит енергії корови ще можуть компенсувати за рахунок власних жирових запасів. А от брак протеїну компенсувати неможливо. У результаті протеїнового голодування у молоці зменшується вміст білка, падають надої і гальмується синтез антитіл, що відкриває шлях для всіляких інфекцій. Збільшити кількість протеїну, доступного тварині, можна через додавання в раціон протеїнових кормів, захищених від розпаду в рубці. Для цього, як правило, використовують соєвий або ріпаковий шрот, оброблений хімічними реагентами чи методом екструзії.

Позитивний ефект від згодовування худобі захищеного протеїну доведено на практиці. У таблиці 1 показано результати досліджень німецьких підприємств за 2001 р. , одержані через рік після початку додавання в раціон корів екструдованої суміші соєвого і ріпакового шротів.

Завдяки поїданню тваринами захищеного протеїну надої збільшилися від 200 до1000 кгза період лактації.

Таблиця 1. Вплив згодовування захищеного протеїну на молочну продуктивність корів

Більше інформації можна отримати в журналі «Молоко і ферма» № 1 (8), лютий 2012