Збір зерна

Кукурудзу збирають за допомогою кормозбирального комбайна, коли зерно досягає фізіологічної зрілості, а його вологість становить приблизно 30-50%, але не менше 30%. Якщо вологість менша, тоді пасту потрібно зволожувати, щоб уникнути проблем під час трамбування корму.

Під час збирання зерно потрібно обмолочувати, щоб не допустити ферментації й утворення токсинів.

Рекомендовані строки збирання — кінець жовтня і початок листопада, а оптимальна температура повітря — від 2 до 10 °С.

Приготування кукурудзяної пасти

Зібране в полі зерно вивантажують на підготовлений майданчик, де його подрібнюють без попередньої сушки або іншої обробки. До майданчика з зерном підганяють шнековий пересувний завантажувач, який подаватиме зерно в бункер дробарки. На виході із млина-дробарки маємо подрібнене зерно, тобто пасту, яку закладають у стаціонарну траншею.

Млин-дробарку (фото 1) можна розміщувати безпосередньо біля траншеї, і за допомогою завантажувача вже готова паста рівномірно розподілятиметься по всій площі, трамбуватиметься й зберігатиметься.

Фото 1.

Вимоги до траншеї

Стаціонарну траншею потрібно ретельно підготувати за закладання кукурудзяної пасти. Дно і стінки слід забетонувати, а також побілити або обробити дезинфікуючим розчином.

Стіни сховища вистеляють поліетиленовою плівкою до верху у вигляді конверта (щільність плівки для боковин 120 мікронів). Траншея має бути правильної геометричної форми.

Дно радять робити під нахилом як у поперечному, так і в поздовжньому напрямку, щоб не допустити застою води і зменшити втрати під час використання пасти.

Як тільки траншея повністю заповнена кукурудзяною пастою, її накривають поліетиленовою плівкою, а поверх неї стелять ще й спеціальну плівку, яка не пропускає ультрафіолетове проміння. Щільність плівки для верхнього накриття 200 мікронів. Її притискають нейлоновими рукавами (мішками) з піском. Можна використати шини чи будь-який інший матеріал, в якому не розводитимуться гризуни.

Розміри траншеї для кукурудзяної пасти визначають, виходячи зі щорічного споживання продукту (табл. 1).

Таблиця 1.

Рекомендовані розміри траншей

Ширина траншеї повинна бути не менше 6 метрів. Це відповідає ширині колісної бази машини, яку використовують для пресування пасти. Що стосується кількості й розміру траншей, то перевагу слід віддати більшій кількості сховищ середнього розміру, а не меншій кількості більших. Завдяки цьому швидкість заповнення траншей буде вища, а якість корму краща впродовж усього періоду зберігання.

Закладання (трамбування) пасти

Для своєчасної й ефективної заготівлі кукурудзяної пасти вирішальне значення має технічна готовність усього комплексу сільгоспмашин, чітка організація їх роботи.

Закладання пасти має відбуватися швидко. Подрібнене зерно кукурудзи стелять рівномірним шаром товщиною до 20 см і трамбують колісним навантажувачем з максимальним тиском на грунт (наприклад, Амкодор-332-С4 ), роблячи 4-5 проїздів по одному місцю (фото 2).

Їзда повинна бути повільна (5 км/год.), щоб повітря встигало виходити з глибини маси. Не можна допускати різких гальмувань, які можуть викликати розриви в монолітному шарі. Орієнтовно на трамбування тонни кукурудзяної маси потрібно 2-3 хв.

Перераховані вище операції слід повторювати до повного заповнення траншеї. Утрамбована маса може підніматися над її бортами не більше, ніж на 30-40 cм. Терміни заповнення траншеї — максимум 2-3 дні.

Фото 2.

Використання пасти

Забір корму з траншеї роблять за допомогою фрези кормозмішувача (фото 3) або навантажувача.

Вводити пасту в раціон тварин слід поступово, впродовж 3-4 днів, щоб травна система звикла до змін. Радять згодовувати пасти до 60% від потреби корови в концентрованих кормах, приблизно 6-7 кг на голову на добу.

Фото 3

Поживні та фізіологічні особливості кормів із вологого зерна

Кукурудзяна паста має високі смакові якості, завдяки тому, що містить лише молочну кислоту, а рівень рН 4,2 відповідає найкращому силосу. Тварини поїдають продукт залюбки. Його перетравлюваність сягає 95% (завдяки вмісту легкорозчинних вуглеводів), що перевищує перетравлюваність комбікорму.

Пасту можна використовувати в складі кормосуміші, бо тварини не можуть відсортувати цей інгредієнт завдяки його певним гранулометричним особливостям (фото 4). На відміну від сипких концентратів (комбікормів) завдяки точній структурі (гранулометрії) корм не викликає ацидозів, робоча кислотність рубця — в межах фізіологічної норми: рН 6,5- 6,7.

Паста добре впливає на жирність молока, вміст глюкози в крові, покращує здоров’я, не спричиняючи синдрому жирної печінки, і служить профілактикою бурситів кінцівок.

Паста сприяє більшому споживанню корму завдяки кращій перетравлюваності в рубці. Вона забезпечує рівномірне постачання організму енергією протягом доби, адже вона повільніше й рівномірніше вивільнюється з гранул вологого зерна.

Фото 4.

Підвищення продуктивності тварин

Білоруські вчені на базі філії СП «Агро-Бокс» (ТОВ «Унібокс») провели дослідження з вивчення впливу ступеня подрібнення зерна, а також структури раціону на продуктивність молочних корів. Було встановлено, що найвищу продуктивність у зимовий період мали корови, які споживали 7 кг пасти, 2 кг ріпакового шроту, 1 кг БВМД, 10 кг сінажу та 15 кг кукурудзяного силосу, на відміну від аналогічної кількості (9 кг) комбікорму. Добові надої в дослідних корів становили в середньому 23 кг на голову, що на 9,5% вище порівняно з контрольною групою, яка отримувала комбікорм. Причому підвищення продуктивності відбувалося з меншою витратою кормів (див. табл. 2).

Таблиця 2.

Вплив на продуктивність способу підготовки зерна до згодовування

Під час використання вологого зернофуражу (пасти) і компенсуючих добавок витрата їх на виробництво 1 кг молока становить 290 г порівняно з 315 г з комбікормом. Таким чином, собівартість знижується на 25-30%.

Доцільність використання пасти

Перерахуємо технічні, кормові та економічні переваги приготування кукурудзяної пасти й закладання її в траншею. При цьому окремо виділимо переваги приготування паст порівняно з плющенням зерна.

Технічні переваги (це не заголовок, просто виділити жирним шрифтом):

• строки збирання при такій технології зсуваються на 2-3 тижні вперед порівняно зі звичайними, а це важливо для регіонів з нестійким вологим кліматом;
• з одиниці площі отримуємо майже на 10% більше кормових одиниць порівняно з традиційною технологією з сушінням;
• висока щільність закладання дає змогу використовувати пасту і влітку, і при цьому не знижується її якість;
• завдяки щільному трамбуванню й герметичному накриттю верхньої частини траншеї досягаємо досить тривалого терміну зберігання корму;
• не потрібна механічна очистка зерна від колосків і часток соломи.

Кормові переваги (це не заголовок, просто виділити жирним шрифтом):

• пасту використовують як для великої рогатої худоби, так і для свиней;
• у подрібненому таким чином зерні завдяки високій щільності закладання створюється анаеробне середовище, придатне для розвитку тільки молочнокислих бактерій і згубне для патогенних форм;
• паста має гранулометричний склад, що є найбільш фізіологічним порівняно з сипкими комбікормами;
• паста є хорошою кормовою добавкою з високою поживністю й містить багато корисних мікроелементів.

Переваги технології заготівлі пасти порівняно з плющенням (це не заголовок, просто виділити жирним шрифтом):

• не потрібна додаткова обробка бункерного зерна, тобто очищення врожаю від засміченості частками соломи; при плющенні шматочки колосків закривають подачу зерна на барабани;
• для подрібнення можна використовувати суміш із різною вологістю зернових компонентів; при плющенні суміш різних зернових різної стиглості не допускається;
• не потрібні консерванти;
• терміни приготування паст із зернових коротші порівняно з плющенням;
• менша кислотність такого корму і краще споживання худобою, містить переважно молочну кислоту (80-85% від усіх органічних кислот);
• використовується тваринами повністю; під час годівлі корів плющеним зерном через шлунково-кишковий тракт проходить 5% цілих неперетравлених зерен і втрачається з фекаліями;
• відсутнє сортування пасти у складі кормосуміші, чого не можна сказати про плющене зерно;
• паста порівняно з плющеним зерном є більш технологічним кормом з огляду на щоденне приготування раціону;
• менші затрати праці й ресурсів.

Підбиваючи підсумки, ще раз хочемо наголосити на економічній доцільності приготування паст. Завдяки цій технології ви зможете заощадити на електроенергії й паливі для сушіння та сортування зерна, а також зменшите трудозатрати. Плануючи інвестиції у виробництво, варто зважити: у господарстві потрібна сушарка і плющилка зерна чи тільки дробарка вологого. Крім того, згодовування кукурудзяної пасти збільшує продуктивність тварин — надоїв на 10%, м’яса до 15%. Собівартість тваринницької продукції зменшується на 25-30%. Що найголовніше — тривалість використання корів збільшується до 5 років.